345
Конституція України
Розділ Ш. Стаття 70
Конституція України закріплює тільки основи нормативно-правового регулювання головних форм безпосередньої демократії – виборів та референдумів. Більш докладно вони регламентуються у чинному законодавстві про вибори та референдуми.
Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Коментована стаття встановлює критерії володіння громадянином України активним виборчим правом.
Конституція і законодавство України чітко визначають коло суб'єктів, які мають право брати участь у виборах, всеукраїнських та місцевих референдумах. Згідно з ст. 70 Основного Закону таким правом володіють тільки громадяни України, якщо вони досягли 18-річного віку і є дієздатними. Таким чином, не всі, хто проживає на території України, володіють активним (правом обирати) і пасивним (бути обраним) виборчим правом і правом брати участь у референдумах. Це право належить тільки дієздатним громадянам. Відповідно до Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, які мають правовий зв'язок з Українською державою, що виражається в їх взаємних правах і обов'язках. Вимога належності до громадянства України для участі у виборах і референдумах пов'язана з тим, що виборче право, право брати участь у всеукраїнських референдумах – це найважливіші форми участі громадян в управлінні державними справами. Відповідно це право є одним із основоположних політичних прав громадян України. Тому іноземці, особи без громадянства, які проживають на території України, не наділяються виборчим правом, а також правом участі у референдумах. Документом, який підтверджує громадянство виборця, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; військовий квиток для військовослужбовців строкової служби.
346
Право брати участь у виборах і референдумах громадяни Ук-оаїни мають незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Будь-які прямі або непрямі привілеї чи обмеження виборчих прав громадян України за зазначеними ознаками забороняються. Заборону на привілеї та обмеження цих прав громадян обумовлено особливостями України як держави з багатонаціональним складом населення, громадяни котрої користуються різними мовами та належать до різних релігійних конфесій тощо.
Конституція і законодавство України встановлюють мінімум цензів і обмежень щодо права громадян на участь у виборах і референдумах. У багатьох країнах, в тому числі з сталими демократичними традиціями, встановлюється ценз осілості, закріплюється, що не мають права обирати особи, засуджені за вчинення злочину, поки вони відбувають покарання, а в деяких країнах як захід міри судового покарання передбачено навіть позбавлення права участі у виборах протягом відповідного строку.
Для того щоб громадянин України мав право стати суб'єктом виборчих правовідносин і брати участь у референдумах, він повинен досягти 18 років і бути дієздатним. Ніяких інших цензів Конституція України не містить. Це стосується і тривалості проживання (цензу осідлості), і освіти (цензу освіти), матеріального стану громадянина тощо. Володіючи активним виборчим правом, громадянин має право брати участь як виборець в загальнонаціональних і місцевих виборах, референдумах. Закріплення в Основному Законі положення про те, що активним виборчим правом згідно з ч. 1 ст. 70 Конституції України наділяються громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років, зумовлюється тим, що саме з настанням зазначеного віку чинне законодавство України (зокрема Цивільний кодекс України) пов'язує набуття особою певної дієздатності. Такий вік вважається законодавцем достатнім для того, щоб особа могла приймати обгрунтовані рішення, свідомо брати участь у голосуванні. У більшості країн світу громадянин набуває активного виборчого права по Досягненні вісімнадцятирічного віку. Але в деяких країнах введено знижений віковий ценз (16 років – в Ірані, Бразилії, на Кубі), іноді підвищений (20 років – в Японії, 21 рік – в Танзанії).
347
Конституція України
Розділ ///. Стаття 71
Крім вікового цензу, в Україні при проведені виборів існує ценз дієздатності, оскільки згідно з ч. 2 ст. 70 Конституції України не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Недієздатним визнається громадянин, який внаслідок психічної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Визнати громадянина недієздатним і тим самим позбавити його виборчого права може лише суд на підставі ретельного вивчення медичного висновку. Процедура визнання громадянина недієздатним встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Громадянина України може бути поновлено в дієздатності у разі видужання або значного поліпшення здоров'я за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи. Рішення суду про поновлення громадянина в дієздатності є підставою для включення його як до загального списку виборців, так і до списку виборців по відповідній виборчій дільниці. Вимога Конституції України про визнання громадянина недієздатним тільки в судовому порядку спрямована на зміцнення гарантій виборчих прав громадян.
Конституція України, виборче законодавство, законодавство про референдуми не передбачають інших виборчих цензів для реалізації активного виборчого права. Зокрема, мають право голосу громадяни, які перебувають в місцях позбавлення волі за вироком суду, а також заарештовані за підозрою в учиненні злочину. В зв'язку з цим Конституційний Суд України в Рішенні по справі про вибори народних депутатів України від 26 лютого 1998 р. визнав таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним, положення Закону України від 24 вересня 1997 р. «Про вибори народних депутатів України», згідно з яким здійснення виборчого права зупиняється для осіб, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, – на час перебування в цих місцях. Це положення Закону суперечить ч. 2 ст. 70 Конституції України, згідно з якою не мають право голосу тільки ті громадяни, які визнані судом недієздатними. Конституція України не передбачає тимчасового призупинення виборчих прав громадян. Це суперечить і ч. 1 ст. 64 Конституції України, згідно з якою конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до ч. З ст. 32 Конституції Російської Федерації не мають права обирати і бути обраними громадяни, визнані су-348
м недієздатними, а також ті, хто утримується в місцях позбавлення волі за вироком суду, тобто в Росії це питання вирішується по-іншому.
Відповідно до ст. 64 Конституції України окремі обмеження виборчих прав громадян можуть бути встановлені в умовах воєнного або надзвичайного стану. При цьому має бути зазначено строк дії цих обмежень. Так, згідно з ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів до Верховної Ради України. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» забороняються в умовах надзвичайного стану зміна виборчих законів та проведення виборів до парламенту України.
Право голосу на виборах і референдумах громадян України є багатогранним, багатоаспектним, не обмежується тільки правом на голосування, а проявляється також через участь у передвиборчій агітації, здійсненні пожертвувань до особистих виборчих фондів кандидатів, спостереженні за проведенням виборів та в інших заходах у порядку, визначеному законодавством України. Право громадян брати участь у референдумах включає не тільки право на голосування, а й право щодо збирання підписів на вимогу проведення референдуму з відповідного питання, ознайомлення зі списками виборців, оскарження неточностей або помилок у списках громадян, які мають право брати участь у референдумі. Чинне законодавство про вибори і референдуми спрямоване на всебічне забезпечення гарантій виборчих прав громадян.
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, .;Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Коментовану статтю присвячено закріпленню принципів виборчого права.
Вибори як найважливіший інститут безпосередньої демократії і головна форма вираження волі народу, його участі у політичному процесі і як спосіб формування представницьких органів влади
349
Конституція України
Розділ Ш. Стаття 71
проводяться за певними принципами. Конституція України як так закріплює загальне , рівне і пряме виборче право при таємном\ голосуванні. Тільки за таких умов можливе справжнє волевиявлення громадян. Закріплення цих принципів на конституційного рівні означає, що всі вибори в Україні повинні проводитися відповідності з ними, а їх порушення є підставою для визнанняі проведених виборів нелегітимними. Згідно із загальновизнаними! міжнародно-правовими стандартами легітимна державна влад; має базуватися на справжніх, вільних, справедливих виборах, .„w проводяться регулярно на основі загального, рівного права і таємного голосування. У виборчих законах можуть встановлюватися й інші принципи, крім тих, що містяться в Конституції України. Це, зокрема, принципи гласності, альтернативності, відкритості виборів, свободи агітації тощо.