Відповідно до положень Конституції та законів України повноваження народного депутата України починаються з моменту складення народним депутатом України присяги (ст. 79 Конституції), а припиняються, за загальним правилом, одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України, до складу якої обраний народний депутат України, або в індивідуальному порядку щодо окремих народних депутатів України при достроковому припиненні їх повноважень.
Повноваження Верховної Ради України припиняються у разі закінчення строку її повноважень, що визначається строком, на який обираються народні депутати, тобто чотири роки (ст. 76), або достроково – за рішенням Президента України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 і п. 8 ч. 1 ст. 106). Припинення повноважень Верховної Ради України у зв'язку із закінченням строку її повноважень Конституція пов'язує з чітко визначеним моментом – днем відкриття першого пленарного засідання Верховної Ради України нового скликання (ч. 1 ст. 90). Це означає, що повноваження народних депутатів України у діючому складі парламенту припиняються не раніш як у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання і за умови відкриття такого засідання.
389
Конституція України
Розділ IV. Стаття 8 І
Крім цього загального правила, частиною другою коментованої статті передбачаються випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України в індивідуальному порядку щодо окремих депутатів, а наступними частинами цієї статті встановлюється загальний порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України- Конституцією визначено вичерпний перелік підстав такого припинення повноважень народного депутата України, в тому числі як за власною ініціативою депутата, так і незалежно від його волевиявлення.
Повноваження народного депутата України згідно з Конституцією можуть припинятися достроково за його особистою заявою про складення повноважень. Мотиви, якими керується народний депутат України в цьому випадку, не мають юридичного значення. Заява про складення повноважень має бути подана у письмовій формі на ім'я Голови Верховної Ради України, підписана народним депутатом України особисто. Рішення щодо заяви приймає Верховна Рада України.
Незалежно від волевиявлення народного депутата України його повноваження припиняються достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. При цьому не має значення, який вид покарання визначено судом щодо народного депутата України.
Підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України є також визнання його в судовому порядку недієздатним або безвісно відсутнім.
Припинення громадянства народного депутата України або виїзд його на постійне проживання за межі України є самостійними підставами для дострокового припинення повноважень народного депутата України. Підстави припинення громадянства України визначаються Законом України «Про громадянство України» (див. коментар до ст. 25 Конституції).
Повноваження народного депутата України припиняються також у разі його смерті.
Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, в тому числі за його особистою заявою, приймає Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим Законом України «Про статус народного депутата України» порядком воно приймається у десятиденний строк за поданням комітету Верховної Ради України, до компетенції якого належать питання депутатської етики. 390
Прийняте Верховною Радою України рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості поновлення цих повноважень.
У контексті ж порівняння та розкриття підстав і порядку дострокового припинення повноважень народного депутата України слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р, «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», яким, зокрема, розтлумачено, що частина третя статті 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України. А до випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 78 Конституції України, застосовується відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України судовий порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за нормами цивільного судочинства.
Принципово новим у Конституції є положення про те, яким чином у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково. Так, його повноваження у цьому випадку припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.
Порядок дострокового припинення повноважень народного Депутата України визначено ч. 2 ст. 5 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої комітет Верховної Ради України, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду.
Комітет Верховної Ради України, до компетенції якого вхо-Дять питання депутатської етики, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обгрунтуванням відмови у звер-
391
Розділ /V. Стаття 82
Конституція Україна
ненні до суду розглядає їх і у разі незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради України.
За рішенням Верховної Ради України Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України, який не виконує вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.
Причому відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України заява про дострокове припинення повноважень такого народного депутата України розглядається Київським апеляційним судом. У мотивувальній частині рішення обов'язково має бути зазначено, якою діяльністю, несумісною з депутатською, займається народний депутат України, якими доказами це підтверджується і яким законом встановлено несумісність даної діяльності з депутатською діяльністю або наведено мотиви, з яких суд визнав заяву необгрунтованою. З набранням відповідним рішенням суду законної сили повноваження народного депутата України вважаються припиненими.
Стаття 82. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від 'її конституційного складу.
Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.
Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.
Коментована стаття визначає загальний порядок, нормативно-процесуальну основу діяльності Верховної Ради України, а також розкриває деякі принципові моменти, пов'язані з початком роботи новообраного парламенту.
Частина 1 статті визначає основну організаційну форму діяльності Верховної Ради України. Сесія як форма діяльності 392
акційно притаманна організації роботи не лише парламенту, й інших представницьких органів загальної компетенції (в Укра Вної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих
нших представницьких органів загалн
їні – Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад)- Загалом сесія – це важлива організаційна форма діяльності представницького колегіального органу влади, в межах якої поєднуються різні форми колективної діяльності депутатів щодо підготовки, попереднього обговорення і остаточного прийняття державно-владних рішень. її сутність полягає в тому, що депутати – члени колегіального органу влади – у встановлений термін збираються разом для спільного обговорення питань, віднесених до їхньої компетенції, і шляхом комбінування різних організаційних форм, що враховують професійне розмаїття та політичні погляди депутатів, приймають спільні остаточні рішення.
Сесія є основною формою діяльності Верховної Ради України, оскільки тільки на сесії парламент може реалізовувати свою компетенцію шляхом прийняття державно-владних рішень. Саме така форма дозволяє забезпечити дійсне представництво різних суспільно-політичних сил, різних поглядів на вирішення найважливіших питань державного життя, всебічне їх обговорення, поєднання спеціалізації парламентських органів із загальною компетенцією парламенту в цілому. Спільна діяльність народних депутатів України в режимі функціонування єдиного органу законодавчої влади можлива лише на засіданнях Верховної Ради під час її сесій і неприпустима поза цими засіданнями
і за межами сесій.
У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп / 2002 (справа щодо повно-важності Верховної Ради України) визначено, що положення ч. 1 коментованої статті, за яким Верховна Рада «працює сесійно», необхідно розуміти так, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів – сесій, на які збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік. Саме під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Ради на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду і вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні і тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань