У відповідно вплив у будь-якій формі на них з метою перешкоджати виконанню ними своїх службових обов'язків заборонено чинним законодавством і є порушенням Конституції України.
В Рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р- по справі про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства зазначається, що народний депутат не має права звертатися до органів і посадових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і пропозиціями з питань, які стосуються проведення дізнання і досудового слідства у конкретних справах. У разі надходження до цих органів і посадових осіб таких депутатських запитів керівники відповідних органів, слідчі і посадові особи, що здійснюють дізнання, мають діяти з додержанням вимог, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Конституції України народні депутати України можуть звертатися до Міністра внутрішніх справ України, керівників головних управлінь і відділів МВС України як керівників органів державної влади. Відповідно вони не можуть адресувати свої запити іншим працівникам органів внутрішніх справ, у тому числі слідчим органів внутрішніх справ і працівникам міліції, які здійснюють функцію дізнання. Звернення у будь-якій формі до працівника органу дізнання чи слідчого з метою впливу на виконання ним службових обов'язків заборонено чинним законодавством. Конституційний Суд України вважає, що керівники відповідних органів, слідчі і посадові особи, що здійснюють функції Дізнання, у разі надходження до них звернень народного депутата України з питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у конкретних кримінальних справах, не зобов'язані розглядати їх у порядку розгляду питань і звернень і не несуть відповідальності за невиконання викладених у них вимог та
пропозицій.
Законодавство визначає механізм внесення депутатського запиту і процедуру його проходження. Запит народного депутата подається в письмовій формі Голові Верховної Ради України через Секретаріат Верховної Ради України. Голова Верховної Ради (а в разі його відсутності – його заступники) оголошує запит на пленарному засіданні парламенту. Верховна Рада приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких ного звер-
411
Конституція України
Розділ /V. Стаття 86
нено. Це рішення має бути підтримане не менш як однією п'я тою частиною народних депутатів від їх конституційного складу. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу парламенту. Після прийняття рішення Голова Верховної Ради України передає його до Секретаріату Верховної Ради України, і Секретаріат негайно направляє текст депутатського запиту відповідним органам або посадовим особам, яким він адресований. Текст запиту публікується в стенографічному бюлетені засідань Верховної Ради України.
Орган або посадова особа, до яких звернено запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради у письмовій формі про результати розгляду депутатського запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений парламентом України строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянутий у встановлений строк, то посадова особа письмово повинна повідомити про це Голову Верховної Ради України і народного депутата, групу народних депутатів, комітет, що внесли запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць після одержання запиту.
Народний депутат України має право безпосередньо брати участь у розгляді внесеного ним запиту керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації. Це важливо з точки зору усунення виявлених порушень і є ефективною формою парламентського контролю за станом справ у відповідних питаннях або сфері суспільних відносин. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади або органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутату про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.
Законодавчо врегульовано процедуру надання відповіді на запит. Так, відповідь на депутатський запит, що внесений народним депутатом, надається Голові Верховної Ради України і народному депутату, який його вніс, а відповідь на депутатський запит, 412
0внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної ради, надається відповідно Голові Верховної Ради України і на-подному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету Верховної Ради. Відповідь надається в обов'язковому порядку, депутатський запит не може бути проігнорований. При цьому відповідь надається безпосередньо тим органом державної влади або органом місцевого самоврядування, до якого було направлено депутатський запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.
Відповідь на депутатський запит у тому разі, якщо на цьому наполягає народний депутат, оголошується на засіданні парламенту. Депутат має право дати оцінку відповіді на свій запит. На засіданні Верховної Ради може бути проведене обговорення відповіді на запит, якщо на цьому наполягає не менш як одна п'ята частина народних депутатів від їх конституційного складу. При обговоренні відповіді на депутатський запит на пленарному засіданні парламенту повинні бути присутні керівники, до яких був звернений запит. Вони можуть уповноважити інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виключних випадках із вмотивованим обґрунтуванням. За результатами розгляду депутатського запиту Верховна Рада України приймає постанову. Депутатський запит, відповідь на нього, постанова Верховної Ради, прийнята за результатами розгляду запиту, повинні бути опубліковані у «Відомостях Верховної Ради України» та газеті «Голос України». Це важливо з точки зору інформування органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадськості про депутатські запити і результати їх розгляду, реагування парламенту на питання, що поставлені у запиті.
Інститут депутатського запиту є ефективною формою парламентського контролю за станом справ у різних сферах суспільного життя. Він активно застосовується як у вітчизняній, так і зарубіжній конституційно-правовій практиці і спрямований на утвердження народовладдя, високого правового статусу парламенту в державному механізмі, на забезпечення прав людини і
громадянина.
413
Конституція Україна
Стаття 87. Верховна Рада України за пропозицією не д,Єй як однієї третини народних депутатів України від її конституції ного складу може розглянути питання про відповідальність Кабі нету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри КабіНе, тові Міністрів України більшістю від конституційного складу Ben. ховної Ради України.
Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схва. лення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Коментована стаття визначає загальний порядок дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України за ініціативою Верховної Ради України.
Частина 1 коментованої статті регулює питання, пов'язані тільки з одним випадком дострокового припинення урядових повноважень, коли ця процедура реалізується парламентом і уряд вимушений йти у відставку. При цьому йдеться про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів в цілому, а не окремих його членів, тобто закріплюється колективна відповідальність уряду перед Верховною Радою України.
Конституція не встановлює конкретні підстави порушення в парламенті питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, визначаючи лише, що пропозиція про розгляд цього питання може виходити від народних депутатів України. Але ініціювати його розгляд в парламенті Голова Верховної Ради України, його заступники, окремі народні депутати, депутатські групи, фракції або інші підрозділи Верховної Ради самостійно не в змозі, оскільки конституційно передбачено, що пропозиція про розгляд питання дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України повинна бути підтримана не менш як однією третиною народних депутатів від конституційного складу українського парламенту. Необхідність волевиявлення не менш як 150 народних депутатів щодо вимоги про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України за ініціативою парламенту України обумовлюється насамперед роллю і місцем уряду в державному механізмі України, важливістю забезпечення стабільності його роботи.
Дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України є заходом конституційної відповідальності уряду перед пар-
414
Розділ IV. Стаття 87
агентом, який є органом загальнонародного представництва. Хоча рт 87 Конституції і не встановлює підстави дострокового припинений повноважень Кабінету Міністрів України, але такими можуть бути результати звіту уряду перед парламентом. Так, згідно з Регламентом Верховної Ради України Кабінет Міністрів України зобов'язаний не менш як один раз на рік звітувати перед Верховною Радою України про свою роботу, подаючи їй цей звіт в 45-денний строк після закінчення календарного строку. Цей щорічний звіт не пізніше як за 15 днів до розгляду на засіданні парламенту передається комітетам Верховної Ради, а також розповсюджується серед народних депутатів. Крім того, Верховна Рада за пропозицією її Голови, або не менш як трьох комітетів, або не менш як однієї п'ятої частини депутатів від конституційного складу парламенту може в будь-який час прийняти рішення про позачерговий звіт Кабінету Міністрів про його роботу в цілому чи з окремих питань діяльності. Звіт про роботу уряду на засіданні Верховної Ради робить Прем'єр-міністр України або Перший вще-прем'єр-міністр, якщо розглядається звіт про діяльність Кабінету Міністрів в цілому, або один із віце-прем'єр-міністрів, коли уряд звітує з окремих питань своєї діяльності. Після заслуховування звіту уряду та співвідповідей парламентських комітетів Верховна Рада України приймає відповідну постанову, в якій дається оцінка роботи Кабінету Міністрів України взагалі або по окремих питаннях його діяльності.