Постанова Верховної Ради про відкликання Голови Верховної Ради України, його Першого заступника чи заступника може прийматися шляхом відкритого голосування, якщо відкликання здійснюється за їх власною ініціативою, або шляхом подачі бюлетенів для таємного голосування. Зазначена постанова Верховної Ради повинна містити відомості про причини відкликання, які заносяться до трудової книжки означених осіб. Цією ж постановою вони обираються членами визначених ними комітетів Верховної Ради; це питання не обговорюється і не потребує попередньої підготовки в парламентських комітетах чи депутатських групах (фракціях).
Регламентом Верховної Ради України передбачається і така ситуація, коли особиста заява Голови Верховної Ради, його Першого заступника чи заступника про відкликання парламентом не задовольняється. У цьому разі вони мають право припинити виконання посадових обов'язків Голови Верховної Ради чи його заступників у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України. При цьому їм виплачується заробітна плата народного депутата і здійснюються виплати, пов'язані з виконанням Депутатських обов'язків, відповідно до законів України.
419
"3472
Конституція України
Розділ IV. Стаття 88
У частині 2 коментованої статті закріплюються основні пов новаження Голови Верховної Ради України, які конкретизуються Регламентом Верховної Ради. Пункт 1 ч. 2 коментованої статті закріплює повноваження Голови Верховної Ради України по веденню засідань парламенту, реалізуючи яке він повинен стежити за дотриманням на засіданнях положень Регламенту і забезпечувати дотримання розпорядку і розкладу роботи Верховної Ради. Деталізуючи повноваження по веденню парламентських засідань Регламент Верховної Ради України закріплює, що Голова Верховної Ради України відкриває, закриває, неупереджено веде засідання та оголошує на них перерви; виносить на обговорення проекти законів, постанов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує народних депутатів про матеріали, шо надійшли на адресу Верховної Ради. На засіданнях він повідомляє списки осіб, які записалися для виступу, надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця; ставить питання на голосування, оголошує його результати. Голова Верховної Ради повинен створювати рівні можливості народним депутатам для участі в обговоренні питань, а також вживати заходів до підтримання порядку на засіданні Верховної Ради.
У пункті 2 ч. 2 коментованої статті встановлено повноваження Голови Верховної Ради України по організації підготовки питань до розгляду на парламентських засіданнях. Його зміст полягає у повноваженнях Голови щодо організації розробки річного і перспективного планів законопроектних робіт Верховної Ради України, скликання і ведення нарад з головами комітетів, представниками депутатських груп і фракцій, Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій для узгодження позицій народних депутатів щодо планування роботи Верховної Ради України, проектів порядку денного сесій, розкладу пленарних засідань, питань про направлення законопроектів на розгляд у комітети, депутатські групи та фракції, на наукову, юридичну та іншу експертизу, про готовність законопроектів до розгляду в пленарному режимі.
Досить важливим є закріплене у п. З ч. 2 коментованої статті повноваження Голови Верховної Ради щодо підписання актів, прийнятих Верховною Радою України, оскільки цим засвідчується відповідність змісту актів прийнятим парламентом рішенням. Зазначене повноваження доповнюється встановленим у Регла-
420
менті повноваженням Голови Верховної Ради по виданню розпорядження про опублікування актів Верховної Ради, що не потребують підписання Президентом України.
Повноваження Голови Верховної Ради України щодо представлення українського парламенту у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, визначене п. 4 ч. 2 коментованої статті, свідчить про досить високе місце, яке Голова Верховної Ради України посідає в ієрархії виших посадових осіб держави і його важливу роль у політичному житті країни. При цьому крім представлення Верховної Ради в Україні та за її межами він забезпечує взаємодію парламенту з Президентом України, органами виконавчої, судової влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та державними неурядовими організаціями.
Пункт 5 ч. 2 коментованої статті закріплює, що Голова Верховної Ради організує роботу апарату Верховної Ради України. Реалізуючи вказане повноваження, Голова Верховної Ради визначає чисельний склад структурних підрозділів парламентського апарату у межах витрат, передбачених кошторисом Верховної Ради України, забезпечує дотримання апаратом розпорядку роботи та контролює його діяльність, вносить подання Верховній Раді України про призначення і звільнення з посади керівника апарату, а також подання керівнику апарату про призначення і звільнення заступників керівника апарату, затверджує положення про апарат Верховної Ради України та документообіг у Верховній Раді, дає доручення керівнику і працівникам парламентського апарату.
Згідно з Положенням про апарат Верховної Ради України, затвердженим розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31 травня 2000 р. № 459, апарат Верховної Ради України є органом, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення Діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України.
До складу апарату Верховної Ради України входять такі структурні підрозділи: головні управління, управління, відділи, секретаріати Голови Верховної Ради України та його заступників, секретаріати комітетів Верховної Ради України, секретаріати зареєстрованих депутатських фракцій і груп та інші структурні підрозділи.
421
Конституція України
Розділ /V. Стаття 89
Структура апарату Верховної Ради України, його гранична чисельність відповідно до п. 35 ст. 85 Конституції України затверд. жуються Верховною Радою України, а штатний розпис апарату та чисельність працівників структурних підрозділів затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України.
Крім конституційно визначених повноважень Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, які випливають із його статусу як керівника Верховної Ради України і пов'язані із забезпеченням нормального функціонування парламенту як одного з вищих органів державної влади. Відповідно до Регламенту Верховної Ради він організовує розробку проекту кошторису Верховної Ради України і подає його на розгляд парламенту, розпоряджається коштами, виділеними Верховній Раді відповідно до затвердженого Державного бюджету України і кошторису Верховної Ради, розпоряджається використанням приміщень, споруд, обладнання, а також територій, що надані Верховній Раді; подає на розгляд Верховної Ради докладний письмовий звіт про витрати парламенту за минулий рік та про їх відповідність затвердженому кошторису витрат. Голова Верховної Ради України не рідше одного разу на рік подає звіт Верховній Раді про свою діяльність, організацію роботи Верховної Ради та її органів, стан законодавчої бази в Україні; контролює виконання посадових обов'язків Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради та головами парламентських комітетів.
Частина 3 коментованої статті закріплює, що конкретний порядок здійснення Головою Верховної Ради України передбачених Конституцією повноважень встановлюється Законом про Регламент Верховної Ради України. Закон про Регламент Верховної Ради України поки що не прийнято, а тому при аналізі питань організації діяльності Верховної Ради України та ЇЇ посадових осіб використовується Регламент Верховної Ради України від 27 липня 1994 р., який відповідно до п. 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції є чинним у частині, що не суперечить Конституції України.
Конституційно не врегульоване і питання розподілу повноважень між Головою Верховної Ради України та його заступниками, яке визначається відповідно до положень Регламенту Верховної Ради України та розпорядження Голови Верховної РадиУкраїни. -vk
422
Стаття 89. Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.
Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроект-нуроботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесенідо повноважень Верховної Ради України.
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього
розгляду питань.
Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.
Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.
Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.
Коментована стаття присвячена регламентації правового статусу і функціям комітетів Верховної Ради України, статусу тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій.
Комітети Верховної Ради є постійно діючими депутатськими органами Українського парламенту. Своєю роботою вони сприяють безперервній діяльності парламєнта. Комітети є допоміжними органами Верховної Ради України, що повинні забезпечувати реалізацію парламентом його завдань і функцій. Для цього вони наділені значними повноваженнями. Вони відповідальні перед Верховною Радою України за свою діяльність і їй підзвітні. Правовий статус комітетів закріплюється Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, Законом України від 4 квітня 1995 р. «Про комітети Верховної Ради України» і положеннями про комітети, які затверджуються парламентом. Комітети, будучи органами Верховної Ради, не складають самостійну систему органів державної влади. Перелік парламентських комітетів, функціональна спрямованість їхньої діяльності визначаються Верховною Радою України з урахуванням важливості проблем державного, господарського і соціально-культурного будівництва, а також завдань, що стоять перед парламентом.