- наявність механізму реалізації рішення.
ІІ. Органи управління освітою, їх повноваження
До державних органів управління освітою в Україні належать:
- Міністерство освіти України;
- міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;
- Вища атестаційна комісія України;
- Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;
- місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.
Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти. Міністерство освіти України:
- бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;
- встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;
- визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;
- здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспектування;
- забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
- проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;
- формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;
- розробляє умови прийому до закладів освіти;
- забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;
- розробляє проекти положень про заклади освіти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
- організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;
- разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форм власності та підпорядкування;
- здійснює керівництво державними закладами освіти.
Міністерство освіти України забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в позанавчальний час.
Міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, разом з Міністерством освіти України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.
Акти міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти, є обов'язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності.
Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника.
Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти полягають у встановленні мінімальних нормативів, обсягів бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпеченні фінансування витрат на їх утримання, забезпеченні розвитку мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцненні їх матеріальної бази; господарському обслуговуванні, здійсненні соціального захисту працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створенні умов для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення, організації обліку дітей дошкільного та шкільного віку, а також вони контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти, вирішують порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;
Місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на управління закладами освіти, що є комунальною власністю.
Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.
- загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;
- районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;
- Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладів освіти.
Повноваження органів громадського самоврядування в освіті визначає в межах чинного законодавства Міністерство освіти України за участю представників профспілок, всеукраїнських педагогічних (освітянських) об'єднань.
Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на: самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності; прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян; прийняття на роботу педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами; здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров'я, охорони праці в закладах освіти.
Громадським об‘єднанням навчальних установ інших форм власності є Асоціація навчальних закладів України недержавної форми власності, що об‘єднує самостійні навчальні структури України, що мають ліцензію на право освітньої діяльності або домагаються такого права. Вона представляє їх інтереси в державних органах та громадських організаціях України, бере участь в роботі експертних комісій з ліцензування та акредитації, підготовці проектів законів та рішень з питань освіти, прагне забезпечувати юридичний захист своїх членів.
Звичайно ж кінцевою і, водночас, не менш важливою ланкою в складному процесі управління освітою є керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо) закладу освіти.
Керівники закладів освіти, що є загальнодержавною власністю і підпорядковані Міністерству освіти України чи іншим міністерствам і відомствам України, обираються за конкурсом і призначаються на посаду Міністерством освіти України або за попереднім погодженням з Міністерством освіти України) шляхом укладання з ними контракту.
Керівники закладів освіти, заснованих на комунальній власності та інших формах власності, призначаються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими, районними органами управління освітою чи їх засновниками за попереднім погодженням з відповідними органами управління освітою місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Організація та управління здійснення навчального процесу у закладах освіти неможлива без підкріплення його діяльністю, яка пронизує безпосередньо як навчальний процес так і всі сфери життєдіяльності освітян. Якщо держава піклується про свій завтрашній день у ХХІ ст., вона не може не задумуватися над питанням, хто і як буде жити і творити в майбутній державі. Адже студентство – це завтрашня еліта держави, її передова, авангардна, інтелектуально і творчо розвинута частина молоді. І від її уміння, досвіду залежить майбутнє країни. Тому дуже важливо, які якості будуть властиві сучасному фахівцю, який його професійний та духовно – моральний потенціал. Сьогодні належить серйозно задуматися над цими питаннями. Необхідно розробити філософію управлінської діяльності для освіти, вибудувати ланки цього процесу, щоб він сприяв формуванню сучасного фахівця, який міг би не тільки принести найбільшу користь державі, а й розкрив би свій духовний потенціал, одержав задоволення від своєї роботи.