Значення правосвідомості в сучастному середовищи (стр. 1 из 7)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

кафедра

державно-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

на тему:

Значення правосвідомості у суспільному житті

Виконав:

курсант 1-го курсу

факультету № 2

14 – го взводу

Нелепенко Сергій Андрійович

Науковий керівник:

к.ю.н., доцент кафедри

Амєтка Фатма Аблямітівна

Оцінка «___________»

«_____» ______________ 200__г.

дата захисту

Сімферополь 2008 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність понятя правосвідомість

1.1. Основні елементи і структура правосвідомості

1.2. Підходи до класифікація форм правосвідомості. Функції правосвідомості і Ії призначення у праві

1.3. Аналіз філософсько-психологічних теорій правосвідомості

Розділ 2. Стан і перспективи розвитку сучасної правосвдомості громадян України

2.1. Основні риси сучасної масової правосвідомості в Україні

2.2. Оптимізація процесів вдосконалення сучасної правосвідомості українського суспільства

Висновки

Список джерел

Додаток

ВСтуп

Актуальність даної теми пов’язана с тим що радикальні зміни, які відбуваються в політичному, економічному і соціальному житті України та інших постсоціалістичних країн, активізація політичного життя, глобальна зміна стереотипів свідомості оголили приховані досі закономірності розвитку суспільства, що по-новому розкривають взаємозалежність багатьох соціальних феноменів. Не тільки перед вченими, але й перед іншими, схильними до спостереження і об’єктивного аналізу, членами суспільства, стала цілком нова картина соціальних процесів, що вражає своєю несподіваністю і не вкладається в існуючі десятиліттями уявлення і стереотипи. Але, на жаль, багато людей не в змозі дати правильну оцінку подіям, що відбуваються. Все це обумовлено характером виховання в попередні роки, особливостями трудової діяльності, соціальним оточенням, неадекватними інтересами. Цим пояснюється нерівномірність розвитку суспільної свідомості, різнотемповість динаміки її прошарків. Деякі з них досить щільно відбивають соціальні процеси й активно впливають на них у прогресивному напрямку, також існують інертні прошарки свідомості; і, нарешті, прошарки, що впливають деструктивно на соціальний організм - екстремістські, вкрай консервативні або навіть свідомість злочинних елементів. Останнім часом з'явилася така кількість друкованих видань, теле- і радіопрограм різноманітного політичного напрямку, що викликає просто розгубленість у людей. Політичні партії і суспільні об'єднання, намагаючись залучити на свою сторону більшу кількість людей, не зупиняються ні перед якими засобами. Використовуючи саме різноманітні політичні впливи і маніпуляції на масову свідомість, а знаряддям цього маніпулювання є ЗМІ, як сполучна ланка об'єкта і суб'єкта маніпуляції. За часів соціалізму сформувався ще один феномен, який і досі панує у політичній свідомості - вивчена безпомічність – нездатність брати на себе відповідальність не тільки за суспільство, а й за власне життя.

В сучасних умовах нестабільності суспільства люди, навіть не стикаючись безпосередньо з порушенням своїх прав, заздалегідь не вірять, що у випадку необхідності суспільство гарантує захист їх прав та інтересів. Це свідчить про низькій рівень правосвідомості і правової культури населення України.

Ступінь вивченості. До дослідження даної теми привертали свою увагу різні експерти і вчені. Розробка даної теми представлена в роботах таких авторів, як Алексеев Н. [3], Вольтман Л. [7], Графский В. Г. [8], Дмитрієнко Ю.М. [10, 11], Марченко М. Н. [19], Нерсесянц В. С. [23] і інші.

Об'єктом даного дослідження є значення правосвідомості у сучасному суспільстві.

Метою курсової роботи є досліджування сутніти правової свідомості і характерних рис її розвитку у сучасної Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

- розглянути сутність поняття правосвідомість, дати опис головних елементів і структури правосвідомості;

- визначити підходи до класифікація форм правосвідомості;

- розглянути функції правосвідомості і Ії призначення у праві;

- провести аналіз філософсько-психологічних теорій правосвідомості;

- проаналізувати стан і перспективи розвитку сучасної правосвідомості громадян України.

Методи дослідження. Методи аналізу та синтезу були найбільш використовуваними серед загальнонаукових методів. Широко використовувався також критико-конструктивний метод при аналізі сприйняття й оцінки правосвідомості громадян України.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що визначені фактори і умови, які безпосередньо впливають на формування масової правосвідомості в сучасної України, а також здійснена спроба осмислення і оптимізації сучасного змісту процесу соціалізації, механізму оновлення правових норм.

Розділ 1. Сутність понятя правосвідомість

1.1 Основні елементи і структура правосвідомості

Свідомість людини, відображаючи об'єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою і регулятором поведінки людини.

Свідомість включає різні форми відображення суспільних відносин: політичні, правові, етичні, філософські, релігійні. Всі форми суспільної свідомості є взаємозалежними і справляють взаємний вплив одна на одну. Правосвідомість — це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом[1].

Ключовий пункт правосвідомості -- усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини і оцінка чинного права з погляду його відповідності загальнолюдським цінностям, що знайшли закріплення в міжнародних документах про права людини. Правосвідомість не тільки виражає ставлення індивіда до правової дійсності, а й спрямовує її на певні зміни в правовому середовищі, прогнозує і моделює їх. На рис. 1.1. розглянемо різновиди свідомості[2].

Рис. 1.1. Разновіди правосвідомості

В правосвідомості відображена правова дійсність у вигляді знань про право, осмислення того, що є правом, яким воно було (ставлення до права минулих років) і яким має бути (ставлення до майбутнього права), а також у вигляді правових настанов поведінки як реакції на оцінку чинного права, роботу правозастосовних органів. У структурі правосвідомості суспільства виділяють такі елементи (рис. 1.2)[3].

Рис. 1.2. Структура правосвідомості

Розглянемо перелічені на рис.1.2. елементи ширше.

Правова психологія – це сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ. Це неусвідомлене або не до кінця продумане ставлення до права, правових явищ, що й є правосвідомістю, яка походить з повсякденної практики у процесі зіткнення з конкретними юридичними ситуаціями, а тому формується здебільшого стихійно, спорадично, безсистемне, тобто правова психологія не осмислена теоретично, не упорядкована логічно. В ній провідним елементом є емоції, а не понятійні форми відображення правової дійсності.

Правова ідеологія — це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ. Це концептуально оформлена, логічно систематизована, теоретично і науково осмислена правосвідомість. Інтелект є провідним елементом правової ідеології. Сучасна правова ідеологія ґрунтується на системі теорій, ідей і принципів: теорії соціальної правової держави, принципу поділу влади, теорії народного суверенітету, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, принципу верховенства права, переваги загальновизнаних норм міжнародного права над нормами національного права та ін.

Правова ідеологія в свою чергу мистить такі найважливіші елементи, як (рис.1.3.)[4].

Рис. 1.2. Елементи правової ідеології

Правова ідеологія і правова психологія можуть містити в собі інтелектуальні та емоційні елементи, але в різних пропорціях, а також як істинні, так і помилкові (міфологізовані) знання про правову дійсність. Було б невірним принижувати значення емоцій і почуттів (правову психологію) порівняно з інтелектом (правовою ідеологією). Емоції та почуття — необхідне тло, на якому виявляються (складаються, реалізуються) правові погляди, ідеї, теорії. Емоції — сліпі, поки вони не зливаються з об'єктивним підходом до дійсності, її раціональним освоєнням. На рівні правової ідеології це усвідомлення реальності виражається в мотивах, які формуються через цілі. Ціль вплітає усвідомлені інтереси в зміст свідомої діяльності (інтереси служать джерелом цілей), сприяє формуванню правової настанови на правову (правомірну, неправомірну) поведінку.

Правова поведінка — вольовий бік правосвідомості, який являє собою процес переведення правових норм у реальну правову поведінку. Вона складається із елементів, що визначають її напрямок (характер), — мотивів правової поведінки, правових настанов. Правова поведінка в свою чергу мистить такі найважливіші елементи, як (рис.1.4.). Мотиви правової поведінки і правові настанови, які відображають готовність до певної правової поведінки в результаті оцінки правових явищ, впливають на всі основні функції правосвідомості[5].