Розрізняється декілька класифікацій прогалин у праві:
I. З точки зору позитивного права взагалі.
Прогалини в позитивному праві – це той випадок, коли немає ні закону, ні підзаконного акту, ні звичаю, ні прецеденту.
Прогалини в нормативно-правовому регулюванні – відсутність норм закону і норм підзаконного акту.
Прогалина у законодавстві (у вузькому і точному значенні цього слова) – відсутність закону (акту вищого органу державної влади) взагалі.
Прогалина у законі – неповне врегулювання питання в даному законі.
II. З точки зору причин виникнення прогалин у законодавстві.
Початкова прогалина – має місце в тому випадку, коли обставини, що вимагають правового врегулювання, вже існували, але законодавець їх упустив, не охопивши формулюваннями нормативно-правового акту.
Послідуюча прогалина – є наслідком появи нових відносин у предметі правового регулювання в результаті розвитку регульованої соціальної сфери, тобто в тій сфері, на яку законодавець у цілому поширив свою волю.
Існує три способи усунення прогалин у праві:
Видання нормативно-правового акту, який би врегулював дані суспільні відносини.
Аналогія закону.
Аналогія права.
Так як на видання нормативно-правового акту потрібен час, то для усунення прогалин у праві використовуються методи аналогій, які, втім, ніколи не повинні застосовуватись в кримінальному праві.
Аналогія закону – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі відносин норми закону, що регламентує подібні відносини.
Аналогія закону припускається при наявності певних умов:
наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;
відсутність адекватної юридичної норми;
існування аналогічної норми, тобто норми, в гіпотезі якої вказані обставини, що є аналогічними тим, з якими зустрівся суб’єкт застосування права.
Аналогія права – це застосування до неурегульованих в конкретній нормі спірних відносин при відсутності норми, що регулює подібні відносини загальних засад і змісту законодавства, тобто принципів права.
Аналогія права припускається при наявності наступних умов:
наявність загальної правової урегульованості зазначеного випадку;
відсутність адекватної юридичної норми;
відсутність аналогічної норми.
Систематизація нормативних актів (систематизація законодавства) – це цілеспрямована робота законодавця по упорядкуванню і приведенню в єдину систему діючих нормативно-правових актів.
Види систематизації:
1. Кодификація – об'єднання нормативних актів у єдиний, логічно узгоджений акт із зміною їхнього змісту. Кодификація буває:
а) Загальною. Переробці піддається значна частина законодавства (Звід законів Російської імперії);
б) Галузевою. Кодификація стосується певної сфери, тобто галузі (Кримінальний кодекс);
в) Спеціальною. Кодификація стосується норми якогось правового інституту або підгалузі (Податковий кодекс).
2. Інкорпорація – об'єднання нормативних актів без зміни їхнього змісту в збірник, де кожний з актів зберігає своє самостійне юридичне значення. Інкорпорація буває:
а) офіційною – зібрання законодавства (Відомості Верховної Ради України);
б) неофіційною – збірники нормативних матеріалів у навчальних цілях, для освіти населення тощо.
Принципи інкорпорації:
1. Хронологічний – інкорпорація за часом прийняття актів.
2. Тематичний – інкорпорація за певною тематикою.
3. Галузевий – інкорпорація по визначеній галузі.
Юридична техніка – це сукупність прийомів, правил та засобів розроблення й оформлення нормативно-правових та індивідуальних юридичних актів, що забезпечують їхню досконалість.
В рамках юридичної техніки необхідно особливо виділити законодавчу техніку, що повинна забезпечити:
Логічну послідовність викладення.
Відсутність протиріч усередині нормативного акту і, в цілому, у системі законодавства.
Компактність нормативного матеріалу.
Ясність і доступність мови закону.
Точність і визначеність формулювань і термінів, уживаних у законодавстві.
Усунення множинності нормативних актів з однієї проблеми.
Рівень юридичної техніки багато в чому говорить про рівень правової культури. У першу чергу юридична техніка стосується питань юридичної термінології, правил розроблення, викладення і систематизації нормативно-правових актів, побудови юридичних конструкцій (цілісних і стійких поєднань юридичних засобів).
Список литератури
1. Барабаш Ю.Г. Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права: монографія / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х. : Право, 2008. — 220c.
2. Васильев А. С., Иванов В. В., Притченко Р. С., Борщевский И. В., Канзафарова И. С. Теория права и государства: Учеб. / А.С. Васильев (общ.ред.). — Х. : ООО "Одиссей", 2006. — 479с.
3. Гусарєв С.Д, Олійник А.Ю, Слюсаренко О.Л. Теорія права і держави: навч. посібник / Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008. — 270с.
4. Калюжний Р.А, Тимченко С.М, Пархоменко Н.М, Легуша Сергій Михайлович. Загальна теорія держави і права: навч. посіб.. — К. : Видавець Паливода А.В., 2007. — 296с.
5. Коталейчук С.П. Теорія держави та права: навч. посібник для підготовки до держ. іспитів. — К. : КНТ, 2009.
6. Марченко М.Н. Теория государства и права: учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "Юриспруденция" / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. Юридический факультет. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М. : Проспект, 2007. — 637 с
7. Пендюра М.М. Теорія держави і права: посіб. для підгот. до іспитів / Київський національний ун-т внутрішніх справ — К. : ТЕКСТ, 2008. — 188с.
8. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / Университет внутренних дел. — Х. : Фирма "Консум", 2000. — 704с.
9. Хахулина К.С, Малыга В.А, Стадник И.В. Теория государства и права в схемах и определениях: учеб. пособие / Донецкий национальный ун-т. — Донецк : Норд-Пресс, 2008. — 344c.