на темою:
“Об’єкти цивільних прав”
ПЛАН
Вступ
Поняття і види об’єктів цивільних прав.
1. Речі як об’єкти цивільних прав, їх класифікація. Майно.
2. Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
3. Дії, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага як об’єкти цивільних прав.
- заключення
-
1. Поняття і види обов’язків
цивільних прав
Об’єкти цивільних прав : об’єкти цивільних правовідносин – поняття тотожні.
Об’єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб’єкти вступають у відносини і на що спрямовані їхні суб’єктивні права та обов’язки з метою здійснення своїх законніх інтересів і прав.
Об’єкти цивільних прав за цільовим презначенням та правовим ……… поділяються на такі види:
· речі, виключаючи гроші, вамотні цінності та цінні папери;
· інше майно, у тому чеслі майнові права;
· дії ( роботи ) та послуги;
· результати творчої діяльності;
· службова та комерційна таємниця;
· особисті немайнові блага.
2. Речі як об’єкти цивільнихправ, їх класифікація. Майно.
Речі є основним видом об’єктів цивільних прав.
Під речами у цивільному праві мають на увазі всі предмети матеріального світу, які можуть задовольняти певніпотреби людини і бути в її володінні.
Речі, залежно від особливостей їх правового режиму, поділяються на такі види:
1 засоби виробництва і предмети споживання, вилучені з цивільного обороту, обмежанні в обороті або не вилучені з цивільного обороту;
2 індивідуально визначені і родові;
3 заможні і незаможні;
4 споживні і неспоживні;
5 подільні і неподільні;
6 головні і приналежність;
7 плоди і доходи;
8 гроші;
9 власні цінності та цінні папери;
10 нерухомі та рухомі речі.
1) Без засобів виробництва не можливо створити предмети споживання.
Основні – вони використовуваються багаторозово у виробничому процессі, поступово переносячи свою вартість на продукцію, що виробляється. Це – будівні ,споруди, машини, засоби транспорту і зв’язку.
Оборотні засоби – це сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, запасні частини.
Предмети споживання – це речі, що використовуються безпосередньою людиною (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту та інше).
Вилучення речей з цивільного обороту означає, що деякі об’єкти можуть належати на праві власності лише певним суб’єктам цивільного права (напр., надра, води і ліси – є виключна власність народу України).
Обмеження речей у цивільному обороті полягає в тому, що право власності на певні речі може бути передані іншій особі лише за умов, непередбачених законом (напр., придбання зброї, вибухових, радіоактивних речовин, сильнодіючих отрут тощо).
Всі інші – це речі, невилучені з цивільного обороту. Вони можуть вільно відчужуватись, переходити у власність будь-якої особи на підставах, передбачених законом.
2) Індивідуально визначені речі – це речі, які відрізняються від інших за індивідуальними ознаками:
- виділені із загальної маси речей даного (напр., з партії холодильніків, приймачів);
- єдині в своєму роді (напр., картина Репіна “Запорожці”);
- відрізняються від інших за кількома ознаками (бузлюк інституту, мерії).
Родовими називаються речі, які мають єдині родові ознаки речей даного виду. Вони вимірюються вагою, числом, об’ємом (1л бензину, 1т пшениці)
3) Родові речі – при загибелі їх можна замінити – тому вони замінні.
Індивідуально визначені – не можливо замінити – вони не замінні.
4) Речі які при використанні знищуються повністю (напр., паливо, продукти харчування) або перетворюються в іншу річ (напр., серовина), називаються споживними. До них також належать гроші.
Неспоживними звуться речі, користування якими лише при тривалому збериганні іх призначення (напр., верстаки, будівлі, машини, одяг, взуття).
5) До недільних речей належать речі, які внаслідок поділу у натурі не змінюють свого господарського чи іншого призначення (напр., продукти харчування). Під неподільницькими розуміють речі, які при поділі втрачають первічне призначення (напр., телевизор).
6) Нерідко подільні речі знаходяться у такому господарсько-цільовому зв’язку, що одна з них стає головною, а інша – її приналежністю (скрипка і футляр). Приналежністю є річ, покликана служити головні речі і зв’язана спільним господарським призначенням. (але не слід путати з поняттям складової частини речі – телевізор і динамік).
7) Плоди – це природне породження самої речі (приплід тварин, плоди фруктових дерев).
Доходи – те, що приносить річ, пребуваючи в експлуатації і цивільному обороті (напр., плата за житло, орендна плата тощо).
8) Грошам властиві ознаки рядових і подільних речей. Гроші речь заьінна.
Як об’экт права гроші виконують переважно платіжну функцію, але можуть виступати як самостійний об’єкт правовідносин (договір подяки, заповіт у кредитних установах).
9) Валютні цінності – це визначені законом певні види майна. До валютних цінностей відносяться: валюта України, іноземні валюти та можетарні метали.
Валюта України це є, власне, грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на теріторії України, а також грошові знаки, які вилучені з облігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки які перебувають в обігу.
Валютними цінностями є кошти на рахунках,у внесках в банковських та інших кредитно-фінансових установах на терріторії України, платіжні документи ( акції, купони до них, бони, векселі), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадки, інші фінансові та банківськи документи, виражені в грошових знаках, які перебувають в обігу та є законним засобом на території України.
Тем ж саме – що до іноземної валюти яка є платіжним засобом на теріторії відповідної іноземної держави.
До монетарних металів відносяться: золото і метали ірідієво-платинової группи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів.
10) до нерухових речей належать земмляні ділянки та все, що розташоване на них і міцьно з ними пов’язане.
………… нерухової речі може бути поширений законом на інші речі, зокрема на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти.
Рухомими речами визначаються такі, щоїх можна вільно переміщувати у просторі без будьяких особливих формальностей.
Майно під майном розуміють певну річ або їхню сукупність, у тому чеслі гроші і цінні папери. Під майном розуміється також комплекс речей => підприємство, як єдиний майновий комплекс.
Термін “майно” охороняється також сукупністю майнових прав,які належать певній особі.
3. Цінні папери як об’єкти
цивільних прав.
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою,яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідентів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінний папір – це такий документ,пред’явлення якого потрібне для здійснення засвідченного ним майнового права.
Цінні папери можуть бути іменним або на пред’явника.
Іменним цінним папером визнається документ, що виписаний на ім’я конкретної особи, яка тільки і може здійснити закріплене цим папером суб’єктивне право.
Цінни папер на пред’явника на відміну від іменного не містить вказівки на конкретну особу, якій треба здійснити виконання. Будь-який держатель цінного паперу є особою, уповноваженою на здійснення закріпленного цим папером права.
Види цінних паперів (згідно ст.3 ЗУ “Про цінні папери і фондову біржу”):
1) акції;
2) облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;
3) облігації підприємств;
4) казначейські зобов’язання республіки;
5) ощадні сертифікати;
6) векселі;
7) приватизаційні номери.
1) Акцією визнається цінний папер без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує чольство в акціонерному товаристві та право научасть в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденту, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції поділяються на види:
А) за ознакою класу – на привілийовані і прості;
Б) залежно від передбаченими статутами товариства обмежень прав відчуженя розрізняються – іменніакції і акції на пред’явника.
2) Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує забов’язання відшкодувати йому намінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в цьому строк з виплатою фінансового процента (якщо інше не передбачене умовами випуску).
Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик випускаються на пред’явника. Рішення про його випуск приймається відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими Радами місцевих депутатів.
3) Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх норм власності і не дають їх власникам правана участь в управлінні.
4) Казначейські зобов’язання України – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають на одержання фінансового доходу.
Бувають довгострокові (від 5 до 15 років) та середньо строкові (від1 до 5 років) – рішення приймаються Кабінетом М іністрівУкраїни, а короткострокові (до1 року) Міністерством фінансів.