У той же час існують деякі загальні положення, які визначають межі застосування технічних засобів та спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
Загальні межі застосування методів, технічних засобів та спеціальних знань визначаються межами доказування, тобто видами доказів, які потрібно зібрати на попередньому слідстві. Це означає, що суд, прокурор, слідчий, органи дізнання повинні застосовувати всі законні методи і засоби збирання та дослідження джерел криміналістичної інформації, доки не буде визначена сукупність доказів, достатня для встановлення істини у справі.
Межі застосування методів та засобів дослідження визначаються статусом суб'єктів кримінального процесу. Права експерта значно ширші від прав учасників процесу. Разом з тим слідчий і фахівець мають додержуватися основної вимоги - збереження джерела інформації для наступного дослідження. Тому слід застосовувати такі методи й засоби, які не пошкоджують об'єкт, не змінюють його властивостей та ознак. Незашкоджувальні сучасні засоби й методи контактного та безконтактного досліджень дають змогу вирішувати ці завдання.
3. ОСНОВНІ ОЗНАКИ, ЯКІ СІДЧАТЬ ПРО ЗАМОВЛЕНИЙ ХАРАКТЕР ВБИВСТВА. ОСОБЛИВІСТЬ СПОСОБУ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ТА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ
Велику соціальну небезпеку в Україні становлять вбивства на замовлення, або вбивства, що вчиняються найманими особами. Зараз в нашій країні спостерігається тенденція до зростання таких злочинів. Розкриття і розслідування таких вбивств пов'язані зі значними труднощами.
Умисне вбивство, вчинене на замовлення — це умисне позбавлення життя людини, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, угоди. Таке вбивство має специфічний механізм організації і вчинення, дуже часто характеризується відсутністю безпосередніх зв'язків між замовником (організатором) і кілером (виконавцем злочину), попередніх стосунків між найманою особою і жертвою (вони не знайомі один з одним, не мають спільних інтересів, вбивця не зацікавлений особисто у смерті тієї чи іншої особи, а має у більшості випадків тільки корисливий мотив). Стаття 115 КК України передбачає як обтяжуючу обставину вбивство, вчинене на замовлення.
З переходом України на шлях ринкових відносин, з капіталізацією економіки, з поширенням корупції і проникненням злочинців до різних сфер суспільного життя і бізнесу виникають проблеми і суперечності, які все частіше вирішуються за допомогою кулі, ліквідацією конкурента. На початку 90-х років вбивство на замовлення вже постало як явище, а фігура професійного кілера набрала «популярності». У ці часи жертвами кілерів були кооператори і лідери злочинного середовища. Статистика свідчить, що кількість вбивств на замовлення щороку збільшується, змінюється і особа жертви.
Теорія криміналістики дозволяє сформулювати криміналістичні ознаки, які відрізняють вбивства на замовлення від інших умисних вбивств уже за наявності первинної інформації про подію злочину. До таких ознак належать; зухвалість злочину; використання автоматичної чи напівавтоматичної зброї, вибухових пристроїв; залишення знарядь злочину на місці його вчинення; невживання заходів, спрямованих на приховування трупа; велика кількість ушкоджень у життєво важливих органах жертви (у багатьох випадках має місце «контрольний» постріл); відкритий характер багатьох злочинів; відсутність ознак інших складів злочинів при наявності у жертви грошей, цінностей, документів; соціальний статус жертви.
Криміналістична характеристика вбивств на замовлення має певні особливості, які стосуються окремих її елементів та зв'язків між ними. При встановленні одного елемента може бути одержана інформація про ознаки іншого. Розглянемо основні елементи криміналістичної характеристики даного виду злочинів.
При здійсненні вбивств за замовленням, вибір способу здійснення злочину визначається набором особових якостей злочинця, його психологічною готовністю до здійснення злочину, фізичними і матеріальними можливостями, ситуативними чинниками і ін.
Особа злочинця. Вбивство на замовлення характеризується складним злочинним переплетінням: замовник — кілер, або замовник — посередник — кілер, або замовник — декілька посередників — кілер. Особливістю вбивства на замовлення є інститут замовника. Як замовники виступають комерційні партнери — бізнесмени, корумповані посадові особи, авторитети злочинного світу.
Посередник у вбивстві на замовлення здійснює пошук конкретного виконавця, є зв'язуючою ланкою між замовником і кілером. Посередниками можуть бути особи з оточення організатора, підлеглі йому по службі, члени злочинних уфуповань. Роль посередника зводиться до того, що він виступає як додатковий засіб захисту замовника. Ні кілер, ні замовник не знають один одного. І для того, щоб обірвати сплетіння, іноді знищують посередника.
Хто такі кілери (або ліквідатори, «курки»)? Кілер — в перекладі з англійської означає «вбивця». У нашій лексиці воно з'явилося наприкінці 80-х років XXст. До недавнього часу професія «мокрушник» — вбивця — не користувалася «повагою» у злочинному середовищі. Сьогодні кримінальний світ стає більш жорстоким, а професія кілера перетворилася на одну з «престижних» і високооплачуваних.
Умовно кілери можуть бути поділені на кіл ер і в-дилетантів і кілерів-професіона-лів. Дилетанти характеризуються низькою вартістю послуг, їх використання не дає високих гарантій і не виключає помилок: дилетант може вбити не ту людину, лише поранити жертву, залишити докази причетності.
Професіонал йде на справу, коли відчуває майже повну гарантію власної безпеки. Він володіє достатньо високими навиками у «мистецтві» вбивати людей, використовує найсучаснішу техніку спостереження і радіозв'язку, здійснює заходи щодо підготовки вбивства. Професіонал мусить мати надійну легенду. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити у ньому ліквідатора. Він має бути неяскравим, непомітним, розчинятися у натовпі. Професійного кілера нерідко запрошують з іншого регіону, далекого зарубіжжя чи з країн СНД.
Наймані вбивці-професіонали, в свою чергу, поділяються на кілерів-одиночок, які виконують замовлення від випадку до випадку, і кілерів, які перебувають на постійному утриманні того чи іншого злочинного угруповання. Останні мають спеціальну підготовку, займаються спортом, стрільбою, постійно перебувають у формі. Вони здійснюють вбивства групою по два — три чоловіки.
Для виконання вбивств на замовлення можуть бути завербовані колишні військовослужбовці, які мають досвід інтернаціональних і міжнаціональних війн, колишні працівники МВС, СБ, охоронних підрозділів, майстри спорту (снайпери, сапери, біатлоністи). Сьогодні злочинці роблять спробу змінити типовий зразок кілера. Останнім часом у вчиненні вбивств на замовлення намітилися нові тенденції: до таких вбивств почали залучати жінок.
Спосіб здійснення вбивства за замовленням мало залежить від ситуативних чинників, оскільки він вибирається задовго до здійснення злочину, а в окремих випадках він може бути суворо визначеним. Подібне має місце в тих випадках, коли організатор бажає, щоб вбивство було виконане конкретним чином.
При реалізації способу здійснення конкретного злочину в конкретній події, важливу роль виконують дії по підготовці. Вони ж займають значну частину часу. Вказана діяльність по підготовці до здійснення злочину умовно розділена на 3 етапи.
Перший етап включає виникнення наміру у організатора і пошук ним посередника або безпосередньо виконавця його злочинного задуму. На цьому етапі організатор вживає заходи до пошуку посередника, готового знайти виконавця. В деяких випадках організатор сам особисто підшукує виконавця. Пошук осіб (посередника, виконавця) для виконання "замовлення" — завдання не просте. Рідко який організатор відразу звертається до конкретної особи з пропозицією підшукати виконавця або вчинити вбивство. На початку, у вузькому колі, висловлюється невдоволення конкретною особою, з'ясовується чи є у кого-небудь серед знайомих особи, який міг би за винагороду вчинити вбивство. Йде свого роду примірка можливостей потенційних виконавців до здійснення такого тяжкого злочину. Залежно від вибраної структури злочинного ланцюга (організатор-виконавець: організатор - посередник - виконавець) йде обмін інформацією, обмовляються умови. Нерідко особи, яким зроблена пропозиція вчинити злочин, відмовляються з причин складності (наявність посиленої охорони), розбіжностей про розмір винагороди, іншим особистим мотивам. У слідчій практиці мали місце випадки, коли особа, що одержала пропозицію вчинити злочин, саме зробити його відмовлялася, проте пропонувала кандидатуру Іншого виконавця. А в деяких випадках сама підшукувала таку особу, стаючи посередником злочину.
Цей етап для вбивства за замовленням с обов'язковим, за часом може тривати достатньо довго і обчислюватися тижнями, місяцями і навіть протягом років. В ході дослідження одержані такі цифри: мінімальний термін, який був витрачений на пошуки виконавця, що згодився виконати "замовлення", складав один тиждень і максимальний — півтора роки.
Зафіксовані випадки обману організаторів. Так, наприклад, були випадки, коли особа згодилася виконати "замовлення", одержувала гроші, проте злочин не скоювала. У харківській області громадянин Н., що згодився вчинити злочин за винагороду, прибув до жертви М. і повідомив про наміри наймача позбавити його життя. Потім виконавець запропонував жертві сфотографуватися лежачим в калюжі крові на землі. Для цієї мети вони зарізали курку, вимазали жертву кров'ю. Після цього виконавець надав фотознімки організатору і одержав винагороду. Також відмічені випадки, коли особа, якій було запропоновано скоїти вбивство, заявляла про це до правоохоронних органів. Мав місце і такий випадок, коли виконавці прибули до жертви і зажадали в обмін за збереження життя винагороду, більшу за розміром, ніж було запропоновано організатором за здійснення вбивства.