Курсова робота з криміналістики
Завдання криміналістики на сучасному етапі, правові і етичні засади криміналістичної тактики, основні ознаки, які свідчать про замовлений характер вбивства, особливість вчинення злочину та особи злочинця.
ЗМІСТ
Вступ 2
1. Завдання криміналістики на сучасному етапі 3-12
2. Правові і етичні засади криміналістичної тактики 13-20
3. Основні ознаки, які свідчать про замовлений характер вбивства. 21-33 Особливість способу вчинення злочину та особи злочинця.
Висновок43
Список літератури45
ВСТУП
Криміналістика - одна з небагатьох юридичних наук, яку по праву можна назвати наукою про розкриття злочинів. Саме вона дає слідчому й оперативному працівникові ключ до пізнання і дослідження події злочину, визначення її механізму, а також встановлення безпосередніх суб'єктів і об'єктів матеріального середовища, котрі беруть у ній участь. Професійні знання слідчого, які спираються на методи і засоби криміналістики, дають змогу розплутувати дуже складні збіги суб'єктивних і об'єктивних факторів, причинно пов'язаних зі злочином. У такому розумінні криміналістика має пріоритет в боротьбі зі злочинністю, а її методи й засоби сприяють удосконаленню діяльності державних структур, які здійснюють правоохоронну функцію, Зважаючи на це важко переоцінити соціальну роль криміналістики.
Криміналістика безпосередньо не займається розслідуванням і розкриттям злочинів, вона забезпечує слідчу, оперативну практику ефективними методами та технічними засобами, що постійно вдосконалюються.
Потреби практики визначають і завдання криміналістики, для вирішення котрих вона використовує досягнення суспільних, природничих і технічних наук. На їх основі розробляються нові криміналістичні засоби і методи збирання та дослідження речових доказів. Такий розвиток, з одного боку, зорієнтований на судово-слідчу практику, а з іншого - тісно пов'язаний із філософією, логікою, іншими галузями знань. Усе це сприяє розширенню діапазону дослідження джерел доказової інформації (мікрооб'єктів, слідів звуку, запаху).
Предметом вивчення даної роботи є три питання з галузі криміналістики: Завдання криміналістики на сучасному етапі; правові і етичні засади криміналістичної тактики; основні ознаки, які свідчать про замовлений характер вбивства, особливість вчинення злочину та особи злочинця.
Для написання роботи було використано нормативну базу, необхідну для вивчення означених питань, публікації науковців та спеціалістів відповідної галузі, навчальна та методична література.
1. ЗАВДАННЯКРИМІНАЛІСТИКИНАСУЧАСНОМУЕТАПІ
Виникнення, розвиток і запровадження в слідчу практику криміналістичних знань в Україні безпосередньо пов'язані з науковою і практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, кафедр криміналістики Національної юридичної академії, Київського та Одеського університетів, а також експертно-криміналістичних підрозділів МВС України. Вчені, які очолювали кафедри криміналістики (у м. Києві — С.І.Тихенко, у Харкові — М.М. Гродзинський, В.П. Колмаков), підготували плеяду молодих фахівців, котрі нині складають нову школу українських криміналістів — це Л.Ю. Ароцкер, В.Г. Гончаренко, О.Н. Колесниченко, В.С. Коновалова, В.К. Лисиченко, Г.А. Матусовський, М.В.
Салтевський, М.Я. Сегай та ін.
На цей час у системі Міністерства юстиції України функціонують
п'ять науково-дослідних інститутів судової експертині (НДІСЕ): Київський з філіями в Тернополі та Житомирі; Харківський з філіями в Криму та Дніпропетровську; Одеський з філіями в Миколаєві та Кіровограді; Львівський; Донецький. Два останні інститути створені в 1995 р., а Одеська науково-дослідна криміналістична лабораторія (НДКЛ) перетворена в НДІСЕ.
Інститути та їх філії здійснюють такі експертизи: 1) усі види криміналістичних (почеркознавчі, авторознавчі, судово-трасологічні, балістичні, ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічні, техніко-криміналістичного дослідження документів, експертиза холодної зброї); 2) планово-економічні; 3) товарознавчі; 4) технічні (пожежно-технічні, автотехнічні, будівельні); 5) технологічні; 6) експертизи матеріалів, речовин і виробів, зокрема наркотичних, металів і сплавів, фарб і лаків, пально-мастильних матеріалів, волокон, скла і кераміки, пластмас і полімерів; 7) фармацевтичні та фармакологічні; 8) харчових продуктів; 9) ґрунтознавчі і судово-біологічні — тільки об'єктів рослинного (листя, стебла, кора, плоди, насіння) і синтетичного походження; тваринного походження (пір'я, вовна, луска); продукти переробки рослинних та тваринних матеріалів (хутро, шкіри, тканини); продукти життєдіяльності (мед, смола, камедь).
Останнім часом у теорії науки криміналістики і слідчій практиці виникли нові види судових експертиз: судово-акустичні (фоноскопічна, фонетична, електроакустична); одорологічна; експертиза комп'ютерної техніки і програмних засобів, які ще перебувають у стадії" становлення і процесуальної регламентації.
МВС України має мережу експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному і міському УВС функціонують експертно-криміналістичш підрозділи (відділ, відділення, група), а у МВС України — експертно-криміналістичне управління і криміналістичний центр.
Основними завданнями експертно-криміналістичних підрозділів є: а) техніко-криміналістичне обслуговування органів дізнання і слідства криміналістичною технікою і надання практичної допомога під час її використання в процесі збирання джерел доказів; б) проведення попереднього дослідження речових джерел інформації для органів дізнання; в) проведення судових експертиз; г) виявлення осіб, причетних до вчинення злочину, за допомогою криміналістичних облисів.
Структура експертно-криміналістичних апаратів УВС і УВДТ (транспортна міліція) складається з таких підрозділів: відділення (відділ) криміналістичних досліджень; відділення (відділ) спеціальних криміналістичних досліджень або базова криміналістична лабораторія повного профілю; група техніко-криміналістичного забезпечення розкриття
злочинів; фотолабораторія; лабораторія (група) автоматизації вирішення криміналістичних завдань; зонально-методична група.
До відділення криміналістичних/досліджень можуть входити такі лабораторії: дактилоскопічна, трасологічна, балістична, техніко-криміналістичного дослідження документів, дослідження рукописних текстів, холодної зброї, рис зовнішності людини.
Відділ спеціальних криміналістичних досліджень складається з лабораторій (груп експертиз), які здійснюють дослідження матеріалів, речовин і виробів, біологічних об'єктів, пожежно-технічних, харчових.
До складу базової спеціальної лабораторії повного профілю УВС
входять: група дослідження матеріалів, речовин і виробів; лабораторія
(група) біологічних досліджень лабораторія (група) пожежно-технічних
досліджень; група автотехнічних досліджень; лабораторія (група)
вибухотехнічних досліджень; лабораторія (група) дослідження харчових
продуктів.
Експертно-криміналістичніі підрозділи МВС здійснюють майже всі види криміналістичних експертиз, а також й інші класи судових експертиз, характерних для інститутів експертизи Міністерства юстиції України. У ]994 р. у всіх обласних УВС почали створюватися фоноскопічні лабораторії.
Експертні криміналістичні підрозділи є також у Службі безпеки та у
військових округах Міністерства оборони. Ці лабораторії виконують в
основному попередні дослідження під час провадження дізнання і
попереднього слідства.
Київський науково-дослідний інститут судової експертизи (КНДІСЕ), Керівниками і організаторами цієї установи були відомі вчені С.М. Потапов, В.С. Фаворський (до 1917 р.) Ю.С. Сапожніков, Б.С. Вахліс, В.К. Лисиченко, О.П. Сашун, І.П. Кононенко. Нині НДІСЕ керує В.К. Стринжа, який доклав багато зусиль до створення матеріально-технічної бази інституту, розвитку й удосконалення його структури. На цей час у ньому функціонує дев'ять лабораторій.
Лабораторія судово-почеркознавчих досліджень є однією з провідних в Україні. У ній працюють найстаріші експерти-почеркознавці С.А. Цепинюк, В.В. Липовськпй, З.С. Меленевська. Лабораторія відома своїми дослідженнями щодо визначення усталеності ознак почерку у часі та частоти їх зустрічання, вивченням підписів і текстів з обмеженим графічним матеріалом. Крім того, вона розробляє проблеми автоматизації почеркознавчих досліджень, а також основи кількісної оцінки ідентифікаційного комплексу ознак почерку, на підставі якого експерт переходить від імовірності до вірогідності. Лабораторія займалася також дослідженнями листів, пов'язаних з дуеллю О.С. Пушкіна.
Лабораторія технічних досліджень документів, трасології та балістики розробляє та впроваджує в слідчу практику методи дослідження барвників (Є.Ю. Брайчевська) та друкованих форм (С.Д. Павленко), електронографічний метод дослідження паперу (Б.Р. Киричинський), метод радіографії з використанням радіоактивних ізотопів (В.К. Лисиченко), метод пофарбовано-прозорих реплік для одержання копій слідів на кулях. Проблемами комплексного дослідження і ситуаційного аналізу в судовій експертизі займаються В.Є. Бергер, Г.В. Прохоров-Лукін.
Лабораторія фізико-хімічних і біологічних досліджень завжди
відзначалася розробкою і запровадженням у слідчу практику фізико-хімічних методів дослідження, матеріалів і речовин, лакофарбових покрить. Фундаментальні досягнення вчених лабораторії узагальнено в монографічних дослідженнях "Спектральний змиссионньй анализ (Б.Ю. Гордон, 1962 р.), "Фотографические й физические методы исследования вещественных доказательств" (М.М. Зюськін, Б.Р. Киричинський та ін.). Фармпрепарата, наркотична сировина, рослинні волокна, смух тварин і вироби з них є об'єктами сучасних фізико-хімічних біологічних методів досліджень.