1.
2. Характеристика господарського законодавства України.
Господарське законодавство України вирізняється множинністю нормативно-правових актів. Це пов’язано зі складністю та розгалуженістю суспільних відносин, які воно регулює. 16 січня 2003 р. був прийнятий єдиний кодифікаційний акт даної галузі права Господарський кодекс України, який набере чинності з 1 січня 2004 р. Цей нормативно-правовий акт визначає широке коло питань господарської діяльності, а саме:
основні засади господарської діяльності в країні, основні напрями та форми участі держави та місцевого самоврядування у сфері господарювання;
суб’єкти господарювання, порядок їх створення та функціонування;
майнову основу господарювання, порядок використання в процесі господарювання природних ресурсів, прав промислової власності, цінних паперів і корпоративних прав;
господарські зобов’язання, порядок укладення господарських договорів, встановлення цін, виконання та припинення господарських зобов’язань, визнання суб’єкта підприємництва банкрутом;
відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції;
особливості правового регулювання окремих галузей господарювання, господарсько-торговельної діяльності, комерційного посередництва (агентських відносин), перевезення вантажів, капітального будівництва, інноваційної діяльності, фінансової діяльності, передачі для використання у підприємницькій діяльності виключних прав (франчайзинг);
зовнішньоекономічну діяльність, іноземне інвестування;
спеціальні режими господарювання, спеціальні (вільні) економічні зони, концесії та ін.
Господарський кодекс України здебільшого визначає основні засади діяльності в різних сферах господарювання. Для врегулювання окремих форм, сфер та етапів господарювання існує ціла низка спеціальних законів України. Крім того, в даний час в Україні діє понад 130 законів і величезна кількість інших нормативно-правових актів, що регулюють окремі питання господарської діяльності.
Базові питання щодо економічних основ здійснення господарювання в Україні визначені в Законі Української РСР «Про економічну самостійність Української РСР» від 30.08.90 і Законі України «Про власність» від 07.02.91. Основний вид господарювання — підприємницька діяльність — до цього часу регулювався Законом України «Про підприємництво» від 07.02.91. У цьому Законі визначилися: поняття підприємництва, суб’єкти підприємництва та особи, які не можуть займатися такою діяльністю; обмеження щодо здіснення підприємницької діяльності та види підприємництва, які підлягають ліцензуванню; організаційно-правові форми підприємництва; умови та порядок здійснення підприємницької діяльності; гарантії прав підприємців, заходи державної підтримки та регулювання підприємницької діяльності.
Не менш важливим для системи господарського права був Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91. Даний Закон регулював діяльність у країні основної групи суб’єктів господарювання — підприємств усіх видів. У Законі наводиться поняття підприємства та його видів, об’єднання підприємств, встановлюється порядок його утворення, реєстрації та ліквідації підприємства, використання майна та отриманих у результаті виробничої або іншої діяльності коштів, управління підприємством та статус його трудового колективу. До цієї ж групи можна віднести Закони України «Про господарські товариства» від 19.09.91 та «Про промислово-фінансові групи в Україні» від 21.11.95.
У зв’язку з прийняттям Господарського кодексу України Закони України «Про підприємництво» та «Про підприємства в Україні» втрачають чинність з 1 січня 2004 р.
Існує ряд законів, які визначають порядок здійснення господарської діяльності в певних сферах господарської діяльності. Це зокрема Закони України «Про товарну біржу» від 10.12.91, «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97, «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.91, «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.11.92, «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00 тощо.
Спеціально врегульовані законодавством певні сфери економіки та види господарської діяльності. До законів першої групи належать Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91., «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91, «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.97, «Про транспорт» від 10.11.94, «Про зв’язок» від 16.05.95, «Про туризм» від 15.09.95, «Про страхування» від 07.03.96 та ін. Нормативно-правові акти другої групи складають Закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91, «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96, «Про лізинг» від 16.12.97, «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01, «Про інноваційну діяльність» від 04.07.02 тощо.
Ще одну групу становлять нормативно-правові акти, якими визначається порядок державного управління господарською діяльністю. До таких актів належать Закони України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» від 18.02.92, «Про Антимонопольний комітет України» від 29.11.93, «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.00, «Про приватизацію державного майна» від 04.03.92 тощо
2. Тестове завдання
Сертифікація продукції здійснюється з метою:
Б. сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції.
3. Дати правову характеристику договору надання рекламних послуг і скласти відповідний договір між ЗАТ «Лугань» і Рекламним агентом «Салют». Необхідні дані доповнити самостійно.
Укладено договір надання рекламних послуг в письмовій формі наторіально не засвідчений. ЗАТ «Лугань виступає в ролі замовника в особі генерального директора Губанова С.О., та рекламним агентом, що виступає в ролі виконавця в особі директора Гармаа П.С. За договором надання рекламних послуг Рекламний агент «Салют» зобов'язується виготовити 300 000 рекламних листівок для ЗАТ «Лугань». ІЗАТ «Лугань» зобов'язується їх прийняти і сплатити за них 300 000 грн.
Договір надання рекламних послуг є двостороннім, права і обов 'язки лежать як на виконавці , так і на замовнику. Також обумовлена дія договору та прикінцеві положення. Договір має реквізити обох сторін та скріплений печатками і підписами керівників підприємств. Розрахунок буде проводитися за безготівковий рахунок.
ДОГОВІР щодо надання рекламних послуг
м. Луганськ "17" січня 2011 р.
РЕКЛАМІСТ: Рекламний агент «Салют»
в особі генерального директора Губанова Сергій Олександровича,
що діє на підставісвідоцтва про реєстрацію № 25560000000049352 від 18.10. 2006 р,
з одного боку, і
РЕКЛАМОДАВЕЦЬ: ЗАТ «Лугань» ,
в особі Гармаша Петра Сергійовича,
що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію № 2564636347366346 від 21.11. 2007 р,
з іншого боку,
уклали Даний Договір про наступне:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
РЕКЛАМОДАВЕЦЬ доручає, а РЕКЛАМІСТ зобов’язується виконати наступну роботу з реклами: рекламна поліграфія, виготовлення хенгерів, листівок.
Опис об’єкту реклами: продукція ЗАТ «Лугань» пральні порошки та мило.
Дата надання послуги (проведення рекламної акції): Виконання послуг не пізніше 23 барезня 2011 р.
Обсяг: 300 000 рекламних листівок.
Умови: За умовою 50% предоплати.
Примітка:
2. ОБОВ’ЯЗКИ РЕКЛАМІСТА
РЕКЛАМІСТ бере на себе виконання наступних робіт:
2.1. Подає на затвердження РЕКЛАМОДАВЦЮ в 7 денний термін з дня підписання договору докладну програму робіт з реклами продукції або надання послуг, із зазначенням часових інтервалів, звітних матеріалів та орієнтовних сум, необхідних для виконання робіт.
Програма після її затвердження є невід’ємною частиною Даного Договору.
2.2. Власними силами та з власних матеріалів, на власній матеріальній базі виготовляє необхідні ескізи, тексти, оригінал-макети (слайди, фільми, відеокасети, магнітні записи).
2.3. Подає на затвердження РЕКЛАМОДАВЦЮ ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для проведення робіт. Запуск у виробництво або публікація не затверджених РЕКЛАМОДАВЦЕМ матеріалів не допускається.
2.4. Знайомить РЕКЛАМОДАВЦЯ за його вимогою з перебігом робіт щодо виготовлення реклами.
3. ОБОВ’ЯЗКИ РЕКЛАМОДАВЦЯ
РЕКЛАМОДАВЕЦЬ бере на себе наступні зобов’язання:
3.1. Затверджує програму робіт з реклами.
3.2. Затверджує зразки рекламної продукції, яка підлягає тиражуванню.
3.3. Надає інформацію, необхідну для виготовлення реклами (технічні дані, опис продукції, послуг).
4. ПОРЯДОК ОПЛАТИ РОБОТИ РЕКЛАМІСТА
4.1. Роботу, виконану РЕКЛАМІСТОМ, РЕКЛАМОДАВЕЦЬ оплачує у сумі триста тисяч грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок РЕКЛАМІСТА.
4.2. Розрахунки за виконану роботу здійснюються РЕКЛАМОДАВЦЕМ шляхом перерахування на розрахунковий рахунок РЕКЛАМІСТА 50% передоплати.
5. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ
5.1. Даний Договір дійсний від 17 січня 2011 р. до 23 березня 2011 р .
Узгоджуються наступні проміжні етапи:
5.1.1. Розробка ескізів до 31 січня 2011.
5.1.2. Затвердження ескізів до 2 лютого 2011 р.
5.1.3. Розробка оригінал-макета до 14 лютого 2011 р.
5.1.4. Тиражування 300 000 примірників.
5.2. Договір може бути розірваний за вимогою РЕКЛАМОДАВЦЯ достроково у випадках:
а) незадовільного змісту художньої, естетичної та ін. якості реклами. Право оцінки якості реклами належить РЕКЛАМОДАВЦЮ, який у випадку дострокового розірвання договору за названою підставою не буде використовувати відхилену ним рекламу;
б) порушення термінів розміщення реклами в засобах масової інформації, затверджених РЕКЛАМОДАВЦЕМ, а також проміжних термінів, якщо таке порушення ставить під загрозу зриву кінцевий термін виконання договору.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
6.1. За невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за Даним Договором РЕКЛАМОДАВЕЦЬ і РЕКЛАМІСТ несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства.