Смекни!
smekni.com

Державне управління економікою (стр. 4 из 10)

Безпосереднє управління конкретними комплексами, галузями і підгалузями у сфері економіки здійснюють профільні міністерства, коміте­ти, спеціально створені центральні органи виконавчої влади. В їх системі особлива роль належить Міністерству економіки та з питань європей­ської інтеграції. Цей орган виконавчої влади є вузловою ланкою системи управління економікою і виступає координуючим центром щодо діяль­ності всіх інших управлінських структур цієї сфери та вжиття заходів, спрямованих на реалізацію економічної політики держави.

Міністерство економіки України у межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контро­лює їх виконання.

Рішення Міністерства з питань реалізації економічної політики, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, уста­нов і організацій.

Для втілення в життя державної політики у сфері промисловості, зокрема в галузях військово-промислового комплексу, конверсії, маши­нобудування, металургійної, хімічної, легкої, деревообробної промисло­вості, виробництва дорогоцінних металів, коштовного каміння та інших, утворено Міністерство промислової політики України, що є центральним органом виконавчої влади.

Основними завданнями Міністерства промислової політики України є:

· підготовка пропозицій щодо формування державної промислової політики та механізму її реалізації;

· розроблення пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання функціонування промислового сектора економіки України;

· реалізація державних програм розвитку промисловості України; визначення напрямів розвитку науково-технічного потенціалу промисло­вого сектора економіки України;

· розроблення прогнозів виробничо-технічного та фінансово-еконо­мічного розвитку промислового виробництва;

· створення сприятливих умов для розбудови високо розвинутого промислового сектора економіки України;

· участь у розробленні та реалізації державної регіональної промис­лової політики.

Серед органів управління економікою важливе місце належить Мініс­терству аграрної політики України — головному органу системи цен­тральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями Міністерства аграрної політики є:

· забезпечення реалізації державної аграрної політики, організація розроблення та вжиття заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;

· забезпечення здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, риб­ного господарства, переробки сільськогосподарської продукції;

· організація та забезпечення проведення аграрної реформи, здій­снення її моніторингу, розроблення і вжиття заходів щодо структурної перебудови галузей агропромислового виробництва, участь у реалізації державної політики у сфері підприємництва;

· участь у формуванні та реалізації соціальної політики у сільській місцевості;

· координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики, соціальної політики у сільській місцевості, забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення аграрної реформи.

Регулювання у сфері економіки здійснюють інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом — Антимонопольний комітет України, Державна служба експортного контролю України.

На рівні областей та районів областей, а також міст Києва, Севасто­поля та районів міст Києва і Севастополя адміністративно-правове регу­лювання здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Основні повноваження обласних, Київської і Севастопольської мі­ської державної адміністрації полягає в тому, що адміністрація цього рівня:

· розробляє проекти програм соціально-економічного розвитку від­ повідної території та подає їх на схвалення відповідній раді, організує їх виконання;

· забезпечує ефективне використання природних, трудових і фінан­сових ресурсів;

· забезпечує здійснення відповідно до законодавства контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності;

· забезпечує складання необхідних для управління соціально-еконо­мічним розвитком території балансів трудових ресурсів, місцевих буді­вельних матеріалів, палива тощо;

· погоджує у межах своєї компетенції питання розміщення на тери­торії відповідної області, міст Києва, Севастополя нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності;

· вносить відповідно до законодавства пропозиції щодо створення спе­ціальних (вільних) економічних зон, зміни статусу та території цих зон;

· розглядає та погоджує подані підприємствами, установами, органі­заціями, розташованими відповідно на території області, міст Києва, Севастополя, проекти планів та заходів, які пов'язані з обслуговуванням на­селення або можуть призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших наслідків;

· розробляє пропозиції щодо обсягів продукції (робіт, послуг), що підлягають поставці для державних потреб, формує обсяги продукції (ро­біт, послуг), що поставляються для потреб відповідної території за раху­нок коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування;

· вносить пропозиції для розробки проектів Державної програми со­ціального та економічного розвитку України та довгострокових прогно­зів, а також до проектів індикативних планів розвитку відповідних галу­зей народного господарства;

· здійснює функції власника майна, що передане у порядку, визна­ченому законодавством, у власність відповідно області, місту Києву, Се­вастополю, приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані Президентом України повноваження щодо управління майном, яке перебуває у загальнодержавній власності;

· здійснює володіння, розпорядження, користування майном у разі передачі у встановленому порядку таких повноважень власником майна;

· вносить пропозиції власникам майна щодо відчуження у власність області, міст Києва, Севастополя, підприємств, установ, організацій, що мають важливе значення для забезпечення потреб населення відповідної території;

· розробляє програми приватизації майна відповідно області, міст Києва, Севастополя, організує та контролює їх виконання, вносить про­ позиції для розробки програм приватизації майна, що належить до за­гальнодержавної власності;

· сприяє створенню спільних підприємств, заснованих на базі об'єд­нання майна різних форм власності, у тому числі підприємств з інозем­ними інвестиціями;

· сприяє розвитку малого бізнесу, надає допомогу підприємцям, які займаються розробкою та впровадженням інноваційних проектів, вироб­ництвом товарів народного споживання, будівельних матеріалів, надан­ням побутових, комунальних та інших послуг населенню, підготовкою кадрів;

· залучає на договірних засадах підприємства, установи, організації до участі в розвитку та створенні нових потужностей для випуску необ­хідної для населення області, міст Києва, Севастополя продукції (робіт, послуг);

· реалізує державну політику в галузі сільського господарства, хар­чової і переробної промисловості, виробництва товарів народного спожи­вання, соціальної сфери, координує діяльність відповідних органів щодо розвитку різних форм господарювання, перебудови виробничих відносин на селі, виконання програм продовольчого забезпечення населення.

У структурі державної адміністрації утворюються управління, відді­ли, служби, які здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфе­рі економіки.

Управління на рівні міст, селищ, сіл здійснюється органами місцево­го самоврядування. Тут необхідно розрізняти, по-перше, компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування — рад, по-друге, компетенцію виконавчих органів рад, якими є виконавчі комітети, відді­ли, управління. У свою чергу компетенція виконавчих органів є доволі широкою. Вона складається з власних (самоврядних) повноважень і пов­новажень, делегованих виконавчою владою.

До повноважень рад у сфері управління економікою необхідно від­нести:

· затвердження програм соціально-економічного та культурного роз­витку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

· затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього та за­твердження звіту про виконання відповідного бюджету;

· встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у ме­жах, визначених законом;

· утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) кош­тів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про вико­ристання зазначених коштів;

· прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

· прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюд­жетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

· прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодав­ства пільг стосовно місцевих податків і зборів;

· встановлення для підприємств, установ та організацій, що нале­жать до комунальної власності відповідних територіальних громад, роз­міру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;