Отже, додержання принципу законності у державному управлінні відносно обласних державних адміністрацій передбачає:
· діяльність (функціонування) виключно в межах правових приписів;
· утворення управлінських органів на підставі суворого додержання чинного
· законодавства;
· високу свідомість і дисциплінованість службовців обласних держаних
· адміністрацій.
Законність як найважливіший принцип діяльності обласних державних адміністрацій фіксується у відповідних нормативних документах (перш за все Конституції та Закону “Про місцеві державні адміністрації”), які визначають їх правовий статус та повноваження як суб'єктів державного управління.
З іншого боку, обласні державні адміністрації, повинні дотримуватись принципа відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність. Насамперед, тому що Конституція України проголошує: “держава відповідає перед людиною за свою діяльність”(ст. 3); а також, тому що, порушення чинного законодавства тягне за собою юридичну відповідальність, а незнання законів не звільняє від неї (ст. 68).
Розділ 3 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” під назвою “Компетенція місцевих державних адміністрацій” складається з двох глав, що описують основні види повноважень. Їх можна, умовно, поділити на: загальні повноваження, галузеві повноваження, та, окремо, права місцевих держадміністрацій.
Глава 1 окреслює коло повноважень обласних та районних адміністрацій. Так згідно зі ст. 13 “до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:
1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
2. соціально-економічного розвитку відповідних територій;
3. бюджету, фінансів та обліку;
4. управління майном, приватизації та підприємництва;
5. промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;
6. науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;
7. використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;
8. зовнішньоекономічної діяльності;
9. оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
10. соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень”.
Регламентується коло питань, пов’язаних зі здійсненням місцевими державними адміністраціями повноважень інших органів (ст. 14), здійсненням державного контролю місцевими державними адміністраціями (ст.16), а також з об'єктами управління місцевих державних адміністрацій (ст. 15).
Перелік основних галузевих повноважень місцевих державних адміністрацій наводиться у Главі 2, Розділу 3, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
До них належать:
· повноваження в галузі соціально-економічного розвитку (ст. 17).
· повноваження в галузі бюджету та фінансів (ст. 18).
· повноваження в галузі управління майном, приватизації та підприємництва (ст. 19).
· повноваження в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку (ст. 20).
· повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля (ст. 21).
· повноваження в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді (ст. 22).
· повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення (ст. 23).
· повноваження в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати (ст. 24).
· повноваження в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин (ст. 26).
· повноваження в галузі оборонної роботи (ст. 27).
· здійснення повноважень, делегованих їм обласними і районними радами (ст. 29).
Окремим видом повноважень є права місцевих державних адміністрацій, закріплені Статтею 28, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, які виступають ґрунтом (основою) для реалізації наданих повноважень. Так місцеві державні адміністрації мають право:
1. проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;
2. залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;
3. одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності;
4. давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;
5. здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.
До повноважень в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян, згідно зі статтею 25 належать:
1. забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;
2. забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
3. забезпечення розгляду звернень громадян та їх об'єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;
4. здійснення заходів щодо організації правового інформування і виховання населення;
5. забезпечення виконання актів законодавства з питань громадянства, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяння органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи;
6. проведення роботи, пов'язаної з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;
7. забезпечення виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;
8. оголошення у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснення передбачених законодавством заходи, пов'язаних з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей;
9. сприяння діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг;
10. участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством;
11. розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворення адміністративних комісій та координування їх діяльності;
12. здійснення управління архівною справою.
Характеризуючи ці повноваження у сфері забезпечення законності, прав і свобод громадян, насамперед, варто зауважити, що згідно з конституційно закріпленими принципами відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та головним обов'язком держави забезпечувати права і свободи людини (ст. 3), законність у діяльності обласних державних адміністрацій повинна виявлятися у такому вигляді:
· всі рішення, що приймаються, повинні відповідати чинному законодавству;
· рішення, що приймаються, не повинні виходити за межі повноважень обласних держадміністрацій, тобто вони можуть прийматися тільки з питань, що віднесені до їх компетенції;
· усі рішення повинні прийматися у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам;
· взаємовідносини обласних держадміністрацій з недержавними структурами, громадянами та їх об'єднаннями, а також іншими громадськими формуваннями (органами самоорганізації населення) здійснюються у межах взаємних прав і обов'язків, які визначені на законних підставах.
Велике значення для ефективного виконання вимог підпункту 4 статті 25 Закону „Про місцеві державні адміністрації” у сфері забезпечення прав і свобод громадян має правова культура посадових осіб, правосвідомість, засновані на визнанні абсолютної цінності основних прав людини. Велике значення має добре здійснюване переконання, а також вміло організоване заохочення.
У зв’язку з підпунктом 12 статті 25, треба також зауважити, що повноваження органів і посадових осіб, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, містяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу
визначає, зокрема, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); а ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення тощо.