Такого варіанту організації економічного життя суспільства, такої структури виробничих відносин ще ніколи не існувало в історії людства. Отже, це буде історично новий різновид економічного підґрунтя суспільства, що й становитиме об'єктивну основу його якісно нового соціального утворення -трудящих - власників і відповідного типу держави (держави "соціальної демократії").
Якісно новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства, його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає у політико-юридичній сфері і перехідний тип держави, зорієнтованої на соціальну демократію.
В сучасних умовах виділяються два основні різновиди держав такого перехідного типу:
а) держави, які існують у про.мислово-розвинених країнах соціально-орієнтованого, соціалізованого капіталізму;
б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-
бюрократичного ладу до громадянського суспільства і перетворюються з
організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки
на організації влади більшості населення. х-
Говорячи про утворення і розвиток держави слід сказати про деякі погляди на походження, держави. Крім вище згаданих трьох традиційних форм виникнення держави (афінська, римська, германська) існують також різноманітні теорії походження цієї суспільно-політичної організації людей:
теологічна теорія (Фома Аквінський) пояснює походження , держави Божою волею. Основним є ідея хвали держави, думка її вічності та недоторканості. Громадяни повинні смиренно коритися державі;
патріархальна теорія (Арістотель, Михайловсьташ) ьжш£. тт-гжят держави результатом історичного розвитку сім'ї. Влада монарха є продовженням влади батька в сім'ї, тому вона має абсолютний характер;
договірна теорія (Руссо, Радіщев) вважає державу результатом угоди між людьми. Появі держави передувала реалізація природного права на об'єднання;
психологічна теорія (Петражицький, Тардт) пояснює державу особливими, властивостями людської психіки, а саме, потребою людей підкорятися, усвідомленням залежності членів роду від вождів, правителів, жреців в до державний період. Держава розглядається як особлива організація для керування людьми з боку видатних осіб;
теорія насильства (Дюрінг) пояснює народження держави актом завоювання одного роду іншим. Держава утворюється для насильства. Завоювання - це закон природи, що потребує управління на завойованих територіях. Функції управління повинна виконувати держава.
Держава, на мою думку, з'явилась з виникненням необхідності політичної форми організації суспільства. Вона являє собою універсальну форму здійснення політичної влади. Ця універсальність зумовлюється сутністю влади як реальної можливості людей, що нею володіють, підкоряти своїй волі (інтересу) підвладних. Якісними особливостями політичної влади є:
наявність певного інтересу, що підтримується певною групою (класом);
існування спеціальних органів, що забезпечували б можливість реалізувати владу;
можливість надавати інтересу загальнообов'язкового характеру та в разі необхідності застосовувати примус.
Цими універсальними властивостями володіє лише держава. Але вона не є єдиним засобом політичної влади. В якості таких виступають всі організації, що створюють політичну систему суспільства. Роль в держави також підтверджує універсальність державної форми організації суспільства.
Політична система суспільства являє собою сукупність державних організацій, громадських об єднань і трудових колективів, що здійснюють функції по реалізації політичної влади.
Центральне місце держави в політичній системі суспільства зумовлено тим, що лише вона:
- володіє суверенною (тобто неподільною верховною, самостійною і незалежною) владою;
- виступає офіційним представництвом усього (чи більшості) населення;
- уособлює суверенітет народу (націй) і реалізоване право на сомовизначення;
- здатна забезпечити і захистити основні права людини;
- - виконує загальносоціальні функцій у керівництві суспільством;
- має у своєму розпорядженні спеціальний апарат, що гарантує виконання її функцій;
може встановлювати формально-обов'язкові для всіх правила поведінки - правові норми;
створює передумови для організації та діяльності інших елементів політичної системи, надає в разі потреби рішенням останніх юридичної сили.
Держава - є особливою організацією політичної влади, що існує в соціально-неоднорідному суспільстві і за допомогою якої здійснюється управління суспільством.
Держава характеризується рядом ознак, що, по-перше, відрізняють її від суспільної влади в додержаний період і, по-друге, підтверджують її особливість як основного знаряддя здійснення політичної влади. Це:
1) територія - відокремлена кордонами частина земної кулі, на яку розповсюджується суверенітет держави і в рамках якої населення перетворюється в громадян (територія є матеріальною базою держави і основою її визначення суб'єктом міжнародного права).
2) суверенітет - політико-правова властивість державної влади, що виявляється в її:
верховенстві (поширення владних повноважень на населення, органи і організації; можливість визнати незаконними прояви іншої суспільної влади; наявність органів, що забезпечують реалізацію рішень держави.
незалежності (можливість самостійно приймати рішення всередині країни і зовні при дотриманні приписів міжнародного права і суверенітету інших країн):
єдності (неподільність влади в цілому І функціональний розподіл всіх різновидів влад);
3) наявність системи державних органів (державного апарату), при допомозі яких практично здійснюються державні функції;
4) державна влада, що є різновидом соціальної влади, втілюється в державно-правових інститутах відособлених від населення, та має призначення здійснювати політичну владу і регулювати суспільні відносини;
5) наявність загальнообов'язкових правил поведінки (правових норм), які розробляє, приймає і охороняє держава, і які визначають сферу відносин, що охороняються державою, роблять державні рішення обов'язковими на рівні суспільства та визначають можливі міри покарання за порушення встановлених правил;
6) система податків, що встановлюється для утримання державного апарату.
Таким чином, держава - це особлива організація політичної влади соціальне неоднорідного суспільства, що розміщується на певній території, характеризується суверенітетом, здійснюється шляхом діяльності системи спеціальних органів, має право приймати загальнообов'язкові норми і має за ціль управління суспільством та здійснення керівництва загальносуспільними справами.
З точки зору сучасних уявлень процес історичного розвитку держави полягає в поступовому перетворені держави в один із складових елементів громадянського суспільства, що матиме на меті упорядкування та регулювання суспільних відносин, перетворення людини у найвищу соціальну цінність. Досягненню цієї мети повинні сприяти реформи політичної системи.
У політичній сфері необхідні подальше розгортання демократії; поглиблення форм участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, вдосконалення державного апарату з точки зору чіткого визначення та розмежування повноважень; підвищення активності громадських організацій; розширення гласності; більш повне врахування, громадської думки; підвищення ролі правового регулювання суспільних відносин.
Оскільки держава невід'ємно зв'язана з правом^ то також і необхідно удосконалювати його.
Здійснення вищезгаданих завдань буде сприяти побудові держави, де закон і влада стануть невід'ємними атрибутами, де буде не лише проголошено, а і гарантовано права і свободи людини, де найверховнішим буде справедливе право, а держава і особа стануть рівними учасниками суспільних відносин. Таку державу прийнято називати правовою.
2. Виникнення держави
Держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цільність і нормальне, стабільне 'функціонування суспільства, тому її виникнення обумовлено відповідними потребами і змінами його станів, у першу чергу, ускладненням власне соціального життя, якісний стрибок якого виявив неспроможність "первинної демократії" в нових умовах ефективно виявляти, забезпечувати та охороняти суспільні інтереси.
Виявлення причин виникнення держави багато в чому залежить від того, який соціальний інститут тлумачать як державність, його сутність, призначення.
Необхідність виникнення держави здебільш пов'язується з появою у суспільстві нерівності серед його членів, його диференціацією на певні соціальні верстви (класи), зміною форми і характеру зв'язків між ними та суспільством, якісними перемінами у суспільному виробництві, свідомості людей тощо. Майже кожна з наведених причин вщоиває свій підхід до державогенезу - класовий, теологічний, патріархальний, договірний, психологічний, насильницький і т.д.
При класовому розумінні сутності держави як знаряддя, машини класового пригноблення, основною причиною її виникнення висувають відповідно розподіл суспільства на класи, потреби пануючого класу зберегти і закріпити своє становище в суспільстві за рахунок придушення боротьби пригноблених класів за своє визволення від експлуатації. Разом з цим, історія людства надає факти виникнення держав у суспільствах, в яких ще не існували класово-антагоністичні протиріччя