Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 137 из 155)

3.11.2. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або
оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з яко­го вона оголошується померлою.

Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадку-вати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окре­мо щодо кожної з них.

451. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

452. Місцем відкриття спадщини є останнє місце прожи­вання спадкодавця.

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому спадкодавець прожи­вав постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років,

588

Додатки

фізичної особи, яка досягла чотирнадцяти років, недієздатної осо­би визначене статтею 29 Цивільного кодексу України.

Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців.

Цей строк починається з дня відкриття спадщини.

453. Якщо свідоцтво про право на спадщину видане на май­но, яке підлягає державній реєстрації, про це повинно бути вка­зано в тексті свідоцтва.

454. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто консулу.

Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається консулом, заво­диться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до кон­сула.

Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо спад­коємець особисто з'явився до консула і подав заяву. У цьому разі консул установлює особу спадкоємця і перевіряє справжність йо­го підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує найменуван­ня документа, що посвідчує особу, його номер, дату видачі, най­менування установи, яка видала документ, рік народження спад­коємця.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщи­ну, подати консулу заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Такі заяви спадкоємців мають бути викла­дені в письмовій формі і подані консулу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Справжність підписів спадкоємців на їх заявах має бути но­таріально засвідчена.

Неповнолітня особа має право подати заяву про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину без зго­ди своїх батьків або піклувальника.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, установленого для прийняття спадщини.

Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вва­жається, що він його прийняв.

589

Нотаріат в Україні

3.11.7. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і без­
застережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана про­тягом строку, установленого для її прийняття.

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийнят­тя спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом неза­лежно від черги.

Спадкоємець має право відмовитися від частки в спадщині іншо­го спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на ко­ристь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.

3.11.8. Прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце
щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти
одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спад­
коємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким,
що прийняв усю спадщину.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого стат­тею 1270 Цивільного кодексу України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається консулу.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника й органу опіки та піклування.

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника й органу опіки та піклування.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прий­няття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

3.11.9. Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем
відкриття спадщини на підставі письмової заяви спадкоємців,
які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним
законодавством, кожному з них за окремими реєстраційними но­
мерами із зазначенням прізвища, імені, по батькові та часток у
спадщині ініпих спадкоємців, як тих, кому вже видані свідоцтва,
так і тих, частка спадщини яких залишається відкритою.

590

Додатки

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передба­чених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного ко­дексу України, — не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

3.11.10. Свідоцтво про право на спадщину видається спад­
коємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, хто постійно про­
живав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини чи по­
дав заяву консулу про прийняття спадщини.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем мо­жуть бути:

довідка, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадко­давця проживав разом зі спадкодавцем;

копія рішення суду, що набрало законної сили, про встанов­лення факту прийняття спадщини;

реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші доку­менти, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатко­вий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шля­хом подання консулу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

3.11.11. Консул при видачі свідоцтва про право на спадщину
перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спад­
щини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за за­
коном осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадко­
вого майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину,
наявність заповіту (через Міністерство закордонних справ Ук­
раїни) за даними Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ.
На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково ви­
магаються відповідні документи.

Факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються доку­ментом про смерть.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадко­давцем є:

свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії ак­тових записів;

591

Нотаріат в Україні

копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлен­ня факту родинних та інших відносин.

Факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебу­вання непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні.

Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряєть­ся за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народ­ження, а непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я, — за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.

Якщо один або кілька спадкоємців за законом позбавлені мож­ливості подати документи, що підтверджують наявність підстав для закликання їх до спадкоємства за законом, вони можуть бути за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спад­щину і подали докази родинних, шлюбних чи інших відносин зі спадкодавцем, включені до свідоцтва про право на спадщину. Та­ка згода спадкоємців оформляється у вигляді письмової заяви, підпис спадкоємців на якій має бути засвідчений у відповідності до правил, викладених у підпункті 3.11.6 цього Положення.

Місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом орга­ну реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, як­що останнє місце проживання і місце його смерті збігаються; довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління жит­лово-будівельного кооперативу про його місце проживання;

записом у будинковій книзі про проживання спадкодавця, а як­що місце проживання померлого невідоме, — документом (витя­гом з Реєстру прав власності на нерухоме майно та ін.) про місце­знаходження нерухомого спадкового майна або його частини.

У разі відсутності у спадкоємців зазначених документів кон­сул вимагає копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення місця відкриття спадщини.

Консул на прохання спадкоємців померлого на підставі статті 46 Закону України «Про нотаріат» вправі витребувати відомості та до­кументи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідні відомості і документи повинні бути подані в строк, указаний консулом.

3.11.12. Консул при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів пе­ревіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається