·про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до посадової особи виконавчого комітету (короткий зміст прохання);
·мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство;
— порядок і строки оскарження відмови з посиланням на
цивільне процесуальне законодавство.
Розділ III Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій
Глава 1 Загальні правила посвідчення заповітів і доручень
26. Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють но
таріальні дії, посвідчують заповіти і доручення, щодо яких зако
нодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. Відпо
відно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному
посвідченню підлягають такі угоди:
495. заповіти (стаття 541 Цивільного кодексу);
496. доручення на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма доручення (стаття 65 Цивільного кодексу):
497. доручення, що видаються в порядку передоручення (стаття 68 Цивільного кодексу).
27. Заповіти і доручення, що посвідчуються в нотаріальному
порядку, подаються посадовій особі виконавчого комітету не
623
Нотаріат в Україні
менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті ради народних депутатів.
498. Посадові особи виконавчих комітетів, зобов'язані роз'яснити громадянам зміст і значення поданих ними проектів заповітів та доручень і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону.
499. При з'ясуванні дієздатності заповідача чи довірителя посадова особа виконавчого комітету вимагає документ, в якому вказано вік заповідача чи довірителя.
Якщо у посадової особи виконавчого комітету є підстави вважати, що заповідач чи довіритель внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, чи внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною немає, посадова особа виконавчого комітету відкладає посвідчення заповіту або доручення і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною.
Якщо таке рішення судом не виносилось, посадова особа виконавчого комітету повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з органів, вказаних у статті 256 Цивільного процесуального кодексу, які можуть звернутись до суду з заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною.
30. Доручення від імені неповнолітніх, які не досягли 15 років,
а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку
недієздатними, можуть вчинятись лише їх законними представ
никами — батьками, усиновителями чи опікунами (статті 14, 16
Цивільного кодексу).
Доручення від імені неповнолітніх від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за згодою батьків, усиновителів чи піклувальників (статті 13, 15 Цивільного кодексу).
Справжність підпису батьків, усиновителів або піклувальників на заяві про їх згоду на посвідчення доручення від імені неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, повинна бути засвідчена нотаріально або підприємством, установою чи організацією, в якій працює чи навчається заявник, житлово-експлуатаційною організацією, правлінням житлово-будівельного кооперативу за місцем його проживання або адміністрацією
624
Додатки
стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо батьки, усиновителі або піклувальники прийдуть до виконавчого комітету ради народних депутатів і особисто подадуть посадовій особі заяву про згоду на посвідчення доручення.
У цьому випадку посадова особа виконавчого комітету встановлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві і вказує назву документа, його номер, дату видачі і назву установи, що видала документ, який стверджує особу.
Заява про згоду на посвідчення доручення може бути викладена на звороті примірника доручення, що залишається в наряді (справі) виконавчого комітету ради народних депутатів, або на окремому аркуші.
31. Посадова особа виконавчого комітету вимагає дозвіл орга
ну опіки і піклування на право опікуна укладати, а піклувальни
ка — давати згоду на видачу доручення від імені підопічного, як
що вони виходять за межі побутових.
У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження (стаття 11 Цивільного кодексу).
32. Якщо доручення видається від імені юридичної особи, то
перевіряється її правоздатність. При перевірці правоздатності
юридичних осіб посадові особи виконавчих комітетів зобов'язані
ознайомитись із статутом (положенням) юридичної особи і пе
ревірити чи відповідає дія, яка буде вчинятися за цим доручен
ням, правам, наданим юридичній особі її статутом (положенням).
Посвідчення заповітів
33. Посадова особа виконавчого комітету посвідчує заповіти
дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 541,
543 Цивільного кодексу і особисто подані ними посадовій особі
виконавчого комітету.
Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається.
Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. (Абзац третій пункту 33 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005)
625
Нотаріат в Україні
Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними в пункті 13 цієї Інструкції.
Громадянин, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача.
34. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається по
дання доказів, які підтверджують його право на майно, що за
повідається.
35. Посадова особа виконавчого комітету перевіряє, чи не
містить заповіт розпоряджень, що суперечать чинному законода
вству.
Заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.
Посадова особа виконавчого комітету при посвідченні заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачу зміст статті 535 Цивільного кодексу. Зміст цієї статті не роз'яснюється у випадку, якщо предметом заповіту є тільки вклад у кредитній установі.
36. За заповітом майно може бути заповідане тільки у
власність. Проте заповідач може покласти на спадкоємця, до яко
го переходить, зокрема, житловий будинок, зобов'язання надати
іншій особі право довічного користування цим будинком або пев
ною його частиною (стаття 539 Цивільного кодексу).
Заповідач може покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов'язання (заповідальний відказ) на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів) з додержанням вимог статті 538 Цивільного кодексу. Відказоодержувачами можуть бути будь-які особи незалежно від того, чи входять вони до кола спадкоємців за законом.
До заповіту можуть бути включені розпорядження немайново-го характеру (про порядок проведення захоронення заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної загальнокорисної мети тощо).
Заповідач може на випадок, якщо вказаний в заповіті спадкоємець помре раніше заповідача або не прийме спадщини, вказати іншого спадкоємця (під призначення спадкоємця — стаття 536 Цивільного кодексу).
37. У разі одержання посадовою особою виконавчого комітету
повідомлення від завідуючого державним нотаріальним архівом
про невідповідність посвідченого заповіту законові, посадова осо-
626
Додатки
ба виконавчого комітету, за бажанням заповідача, переоформлює заповіт на загальних підставах.
38. Заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих
комітетів, записуються до алфавітної книги обліку заповітів (до
даток № 4).
Заповідач може в будь-який час змінити або скасувати заповіт, подавши про це заяву до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів.
39. У випадку одержання посадовою особою виконавчого
комітету заяви про скасування чи зміну заповіту, так само як і
одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше
посвідчений заповіт, посадова особа виконавчого комітету робить
про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в ал
фавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірни
ку заповіту, який зберігається у виконавчому комітеті ради на
родних депутатів.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування чи зміну заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у виконавчому комітеті відповідної Ради народних депутатів. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.
Якщо заповіт, який скасовується чи змінюється, посвідчений посадовою особою іншого виконавчого комітету або нотаріусом, то заява про скасування чи зміну його направляється заповідачем або посадовою особою виконавчого комітету у ту виконавчий комітет тієї ради народних депутатів, у державну нотаріальну контору, тому приватному нотаріусу, які посвідчили заповіт, або у державний нотаріальний архів, де зберігається заповіт.