Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 42 из 155)

Після досягнення 18-річного віку всі обмеження відносно реєстрації, зняття з обліку транспортного засобу, що встановлю­ються для неповнолітніх, знімаються.

Транспортні засоби, керування якими дозволяється з 16-річ-ного віку, можуть бути зняті з обліку за бажанням їх неповно­літнього власника після досягнення вказаного віку.

По-друге, існують спеціальні положення щодо відчуження придбаного інвалідами транспорту, які містяться в Постанові

175

Нотаріат в Україні

_

Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпе­чення інвалідів автомобілями» від 08.09.97 № 999. Згідно з цією Постановою, інваліди, що безплатно або на пільгових умовах от­римали автомобілі від відповідних органів соціального захисту України, не можуть їх продавати, дарувати чи передавати іншим особам. Органи ДАІ у свідоцтві про реєстрацію транспортного за­собу роблять таку помітку: «Автомобіль видано органами соціального захисту населення безплатно без права продажу, пе­редачі або дарування іншій особі» або «Автомобіль продано орга­нами соціального захисту населення на пільгових умовах без пра­ва продажу, передачі або дарування іншій особі».

По-третє, діючі правила митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митну територію України, містять перелік випадків, коли на ввезені в Україну транспортні засоби накладаються митні обмеження.

Так, порядок відчуження транспортних засобів, увезених на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезен­ня, передбачене спільним листом Міністерства юстиції України від 23.11.1992 № 10-90-426 та Державного митного комітету Ук­раїни від 21.12.1992 № 01/3236, громадянин, який бажає офор­мити договір відчуження такого транспортного засобу, має пода­ти до митного органу документи, що підтверджують його право власності на це майно. Такими документами можуть бути: іно­земний технічний паспорт, технічний талон, якщо ввезений транспортний засіб тимчасово зареєстровано в органах Держав-тоінспекції, чек магазину, договір дарування, купівлі-продажу тощо, на яких працівник митного органу робить запис про те, що митниця не заперечує проти відчуження транспортного засобу та засвідчує його особистою печаткою. За наявності такого запису нотаріус може посвідчити такий договір, зазначивши в тексті до­говору те, що для реєстрації транспортного засобу в органах Дер-жавтоінспекції необхідно одержати дозвіл митниці.5

По-четверте, при посвідченні договорів дарування транспорт­них засобів, інших самохідних машин і механізмів, що є спіль­ною власністю подружжя, вимагається згода другого з подружжя з дотриманням вимог, викладених в пунктах 44-45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Наступним документом, що витребується нотаріусом для посвідчення договору відчуження автотранспорту, є акт експерт-

5 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвеької. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 155-156.

176

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

ної оцінки. Посвідчуючи договір відчуження транспортного засо­бу, нотаріус стягує державне мито, розмір якого чітко встановле­ний законодавством. Так, декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р., до якого Законом України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» від 11 липня 1995 р. № 297 було внесено зміни, регламентує, що за посвідчен­ня договорів відчуження транспортних засобів, інших са­мохідних машин і механізмів дітям, одному з подружжя, бать­кам стягується державне мито в розмірі 1% суми договору, але не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму. У разі відчуження транспортних засобів іншим особам стягується державне мито в розмірі 5% суми дого­вору, не нижчої від дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму.

Приватний нотаріус, вчиняючи такі самі нотаріальні дії, стя­гує плату. Згідно з Указом Президента «Про впорядкування справ­ляти плату за вчинення нотаріальних дій» від 10 липня 1998 р. № 762/98, розмір плати, яку справляє приватний нотаріус, не мо­же бути меншим за розмір державного мита, що справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.6

По-п'яте, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів нотаріусу подаєть­ся висновок експерта про вартість транспортного засобу, який діє протягом двох місяців з дня проведення експертизи (Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затвер­джена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (із змінами і доповненнями), зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50).

Експертиза вартості транспортного засобу має бути виконана фахівцем, якого занесено до Державного реєстру судових екс­пертів або Державного реєстру оцінювачів.

Договори про відчуження повітряних суден7, катерів, яхт, мо­торних човнів посвідчуються з дотриманням загальних вимог цієї Інструкції щодо посвідчення договорів відчуження автотран­спорту.

Таким чином, основними документами, на підставі яких про­водиться посвідчення нотаріусом договорів відчуження, найму

6 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 156-157.

Див. Повітряний кодекс України (Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274).

177

Нотаріат в Україні

або позички транспортного засобу, є заява власника, документи, що посвідчують його особу та встановлюють правомірність прид­бання транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспорт­ного засобу та акт експертної оцінки.

§ 8. Посвідчення договорів про приватизацію майна державних підприємств

Відповідно до чинного законодавства, обов'язковому но­таріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу (приватизації) державного майна та відчуження приватизовано­го майна (ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»). Як окрема юри­дична категорія вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна»).

Приватизація майна державних підприємств України — це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, рес­публіканській (АРК) і комунальній власності, на користь фізич­них та недержавних юридичних осіб.

З юридичної точки зору, приватизація — це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Дані оплатні та част­ково оплатні угоди, згідно з законодавством про приватизацію, є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст і порядок укладання та виконання цих договорів регулюють­ся головним чином законодавчими актами про приватизацію. Це — комплексне законодавство, яке об'єднує норми цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права.

Головні цілі приватизації визначаються державною програ­мою приватизації, серед них — зміна відносин власності на засо­би виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання, створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціально орієнтованої економіки, струк­турна перебудова економіки.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

·законності;

·державного регулювання та контролю;

·надання громадянам України пріоритетного права на прид­бання державного майна;

178

Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

— надання пільг для придбання державного майна членам
трудових колективів підприємств, що приватизуються;

·забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;

·продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивіду­альних особливостей виключно за кошти;

— пріоритетного права трудових колективів на придбання
майна своїх підприємств;

·створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

·додержання антимонопольного законодавства;

·повного, своєчасного та достовірного інформування громадян ~гро порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;

·врахування особливостей приватизації об'єктів зв'язку, аг­ропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, не­завершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;

·застосування переважно конкурентних способів у разі: при­ватизації невеликих державних підприємств, законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу; продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі середніх та великих підприємств.

Дія Закону «Про приватизацію державного майна» не поши­рюється на: приватизацію об'єктів державного земельного та жит­лового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призна­чення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-право­вих форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.

Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у дер­жавній власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями, проводиться відповідно до законодавства та уста­новчих документів спільних підприємств.