Після досягнення 18-річного віку всі обмеження відносно реєстрації, зняття з обліку транспортного засобу, що встановлюються для неповнолітніх, знімаються.
Транспортні засоби, керування якими дозволяється з 16-річ-ного віку, можуть бути зняті з обліку за бажанням їх неповнолітнього власника після досягнення вказаного віку.
По-друге, існують спеціальні положення щодо відчуження придбаного інвалідами транспорту, які містяться в Постанові
175
Нотаріат в Україні
— _
Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 08.09.97 № 999. Згідно з цією Постановою, інваліди, що безплатно або на пільгових умовах отримали автомобілі від відповідних органів соціального захисту України, не можуть їх продавати, дарувати чи передавати іншим особам. Органи ДАІ у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу роблять таку помітку: «Автомобіль видано органами соціального захисту населення безплатно без права продажу, передачі або дарування іншій особі» або «Автомобіль продано органами соціального захисту населення на пільгових умовах без права продажу, передачі або дарування іншій особі».
По-третє, діючі правила митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митну територію України, містять перелік випадків, коли на ввезені в Україну транспортні засоби накладаються митні обмеження.
Так, порядок відчуження транспортних засобів, увезених на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, передбачене спільним листом Міністерства юстиції України від 23.11.1992 № 10-90-426 та Державного митного комітету України від 21.12.1992 № 01/3236, громадянин, який бажає оформити договір відчуження такого транспортного засобу, має подати до митного органу документи, що підтверджують його право власності на це майно. Такими документами можуть бути: іноземний технічний паспорт, технічний талон, якщо ввезений транспортний засіб тимчасово зареєстровано в органах Держав-тоінспекції, чек магазину, договір дарування, купівлі-продажу тощо, на яких працівник митного органу робить запис про те, що митниця не заперечує проти відчуження транспортного засобу та засвідчує його особистою печаткою. За наявності такого запису нотаріус може посвідчити такий договір, зазначивши в тексті договору те, що для реєстрації транспортного засобу в органах Дер-жавтоінспекції необхідно одержати дозвіл митниці.5
По-четверте, при посвідченні договорів дарування транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, що є спільною власністю подружжя, вимагається згода другого з подружжя з дотриманням вимог, викладених в пунктах 44-45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Наступним документом, що витребується нотаріусом для посвідчення договору відчуження автотранспорту, є акт експерт-
5 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвеької. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 155-156.
176
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
ної оцінки. Посвідчуючи договір відчуження транспортного засобу, нотаріус стягує державне мито, розмір якого чітко встановлений законодавством. Так, декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р., до якого Законом України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» від 11 липня 1995 р. № 297 було внесено зміни, регламентує, що за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів дітям, одному з подружжя, батькам стягується державне мито в розмірі 1% суми договору, але не нижче дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму. У разі відчуження транспортних засобів іншим особам стягується державне мито в розмірі 5% суми договору, не нижчої від дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму.
Приватний нотаріус, вчиняючи такі самі нотаріальні дії, стягує плату. Згідно з Указом Президента «Про впорядкування справляти плату за вчинення нотаріальних дій» від 10 липня 1998 р. № 762/98, розмір плати, яку справляє приватний нотаріус, не може бути меншим за розмір державного мита, що справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.6
По-п'яте, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів нотаріусу подається висновок експерта про вартість транспортного засобу, який діє протягом двох місяців з дня проведення експертизи (Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 (із змінами і доповненнями), зареєстрована у Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50).
Експертиза вартості транспортного засобу має бути виконана фахівцем, якого занесено до Державного реєстру судових експертів або Державного реєстру оцінювачів.
Договори про відчуження повітряних суден7, катерів, яхт, моторних човнів посвідчуються з дотриманням загальних вимог цієї Інструкції щодо посвідчення договорів відчуження автотранспорту.
Таким чином, основними документами, на підставі яких проводиться посвідчення нотаріусом договорів відчуження, найму
6 Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 156-157.
Див. Повітряний кодекс України (Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274).
177
Нотаріат в Україні
або позички транспортного засобу, є заява власника, документи, що посвідчують його особу та встановлюють правомірність придбання транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та акт експертної оцінки.
§ 8. Посвідчення договорів про приватизацію майна державних підприємств
Відповідно до чинного законодавства, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу (приватизації) державного майна та відчуження приватизованого майна (ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»). Як окрема юридична категорія вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна»).
Приватизація майна державних підприємств України — це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (АРК) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.
З юридичної точки зору, приватизація — це майнова угода між суб'єктами приватизації, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного майна. Дані оплатні та частково оплатні угоди, згідно з законодавством про приватизацію, є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст і порядок укладання та виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про приватизацію. Це — комплексне законодавство, яке об'єднує норми цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права.
Головні цілі приватизації визначаються державною програмою приватизації, серед них — зміна відносин власності на засоби виробництва з метою їх якісного відтворення та ефективного використання, створення прошарку недержавних власників як основи багатоукладної соціально орієнтованої економіки, структурна перебудова економіки.
Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
·законності;
·державного регулювання та контролю;
·надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна;
178
Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів
— надання пільг для придбання державного майна членам
трудових колективів підприємств, що приватизуються;
·забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;
·продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти;
— пріоритетного права трудових колективів на придбання
майна своїх підприємств;
·створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
·додержання антимонопольного законодавства;
·повного, своєчасного та достовірного інформування громадян ~гро порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;
·врахування особливостей приватизації об'єктів зв'язку, агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;
·застосування переважно конкурентних способів у разі: приватизації невеликих державних підприємств, законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу; продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі середніх та великих підприємств.
Дія Закону «Про приватизацію державного майна» не поширюється на: приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.
Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у державній власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями, проводиться відповідно до законодавства та установчих документів спільних підприємств.