Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування чи зміну заповіту, а також при наявності нового заповіту, який скасовує чи змінює раніше складений заповіт, роблять про це відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (при-
245
Нотаріат в Україні
ватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, що він має, то напис про зміну чи скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом з заявою (коли заповіт скасовується заявою) додається до примірника, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві.
Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена.
Нотаріус, якому в ході посвідчення заповіту стало відомо про наявність раніше складеного заповіту, повідомляє про вчинену нотаріальну дію державний нотаріальний архів, нотаріуса чи орган місцевого самоврядування, де зберігається примірник раніше посвідченого заповіту. Зазначене стосується і нотаріуса, який одержав на зберігання для передавання заповіт, посвідчений однією з посадових осіб, перелічених у статті 40 Закону «Про нотаріат».
Нотаріус, завідувач державним нотаріальним архівом при одержанні заяви про скасування секретного заповіту, а також за наявності нового секретного заповіту роблять про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів.
Якщо заповідач подасть примірник свідоцтва про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, то напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом з заявою (коли заповіт скасований заявою) додається до примірника свідоцтва, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві.
У разі скасування секретного заповіту за заявою заповідача нотаріус повертає заповідачу підписаний ним конверт, в якому зберігається секретний заповіт.
Справжність підпису заповідача на заяві про скасування секретного заповіту має бути нотаріально засвідчена.
Заповіт подружжя може бути скасований кожним з подружжя лише за життя обох з подружжя.
Відомості про заповіти підлягають обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі в порядку, встановленому положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Мін'юсту України.
При внесенні відомостей до Спадкового реєстру нотаріус обов'язково зазначає вид посвідченого заповіту (секретний, заповіт подружжя).
246
Глава 8. Видача свідоцтва виконавцю заповіту ГЛАВА 8. Видача свідоцтва виконавцю заповіту § 1. Порядок призначення та обов'язки виконавця заповіту
Особливим розпорядженням заповідач може призначити виконавця заповіту — фізичну або юридичну особу як із числа спадкоємців, так і з тих, які не є спадкоємцями.1 Виконавцем заповіту може бути тільки особа з повною цивільною дієздатністю.
Слід відзначити, що виконавець заповіту може також бути призначений за ініціативою спадкоємців чи нотаріусом. Згідно зі ст. 1287 ЦК, спадкоємці мають право пред'явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного заповідачем, від виконання ним своїх повноважень, якщо він не може забезпечити виконання золі заповідача. У випадку коли заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовилась від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Якщо вони не можуть досягти згоди з цього питання, виконавець на вимогу одного з них може бути призначений судом.
Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту, якщо виконавець відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців, виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1289 ЦК України, особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.
Виконавець заповіту має коло обов'язків, серед яких:
123. вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
124. вжиття заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказо-одержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
125. вимагання від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань;
126. управління спадщиною;
127. забезпечення одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
128. забезпечення одержання частки спадщині особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Також виконавець заповіту зобов'язаний забезпечити виконання спадкоємцем дій, до яких вони були зобов'язані заповітом.
" Цивільне право України. Підручник в 2-х т. // За заг. ред. Я.М. Шевченко. — Київ: Ін Юре, 2003. — Т.1. — С. 384.
247
Нотаріат в Україні
Виконавець заповіту має право на плату за виконання своїх повноважень. Так, заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.
Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору — судом.
Виконавець заповіту також має право вимагати від спадкоємців відшкодування витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.
Повноваження виконавця заповіту є досить широкими, що вимагає ретельного контролю з боку зацікавлених осіб. Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні або обмежено дієздатні особи, контроль здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування. За їх вимогою виконавець заповіту повинен звітувати про дії, вчинені ним для виконання заповіту.
Після виконання заповіту виконавець подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повноважень (ст. 1292 ЦК).
Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони є незаконними або порушують інтереси спадкоємців.
Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті. Проте виконавець заповіту має право відмовитись від здійснення своїх повноважень і зобов'язаний негайно повідомити спадкоємців, а також осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень.
Виконавець заповіту не може відмовитись від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.
§ 2. Порядок видачі свідоцтва виконавцю заповіту
Повноваження виконавця заповіту посвідчуються свідоцтвом, яке видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини за заявою особи, яка заповідачем або спадкоємцями заповідача призна-
248
Глава 8. Видача свідоцтва виконавцю заповіту
чена виконавцем заповіту. Цей документ дає можливість виконавцю заповіту здійснювати покладені на нього обов'язки, наприклад, виконувати дії щодо охорони чи управління спадковим майном, звертатись до боржників спадкодавця і є офіційним підтвердженням його повноважень.
Як вже згадувалось раніше, у випадку коли заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання, нотаріус призначає виконавця заповіту та видає йому свідоцтво. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено будь-кому з них. У цьому разі нотаріусу подається письмова згода цих осіб на призначення одного з них виконавцем заповіту. У разі якщо заповіт складено на користь однієї особи, в її інтересах виконавцем заповіту може бути призначено особу не з числа спадкоємців.
Особа може бути призначена нотаріусом виконавцем заповіту лише за її письмовою згодою, яка може бути виражена у тексті самого заповіту або додана до нього. Заяву про згоду бути виконавцем заповіту особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини після її відкриття.
У тексті свідоцтва виконавця заповіту нотаріус обов'язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту, передбачені статтею 1290 Цивільного кодексу України.
Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування.
Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, відказоодержувачів, а також осіб (органів), які мають право здійснювати контроль за виконанням заповіту.
Після повернення виконавцем заповіту виданого йому свідоцтва нотаріус робить відмітку про припинення чинності повноважень виконавця на примірнику свідоцтва, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, на примірнику свідоцтва, повернутого виконавцем, та відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, у книзі обліку спадкових справ.
На всіх заявах зазначається час їх надходження та номер спадкової справи. Заяви та примірники свідоцтва підшиваються в спадкову справу.
Нотаріат в Україні
ГЛАВА 9. Видача свідоцтва про право на спадщину § 1. Загальні положення про спадкування