Нотаріат в Україні 2 (стр. 64 из 155)

• • • ■ -

Глава 10. Охоронні нотаріальні дії ГЛАВА 10. Охоронні нотаріальні дії

§ 1. Встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана

безвісно відсутньою, а також фізичної особи,

місце перебування якої невідоме

Розділ 19 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України регулює порядок становлення опіки над жайном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також -зичної особи, місце перебування якої невідоме.

Слід відзначити, що під терміном «безвісна відсутність» ро-::іють відсутність особи протягом 1 року в місці її постійного ~ оживання, без відомостей про її місце перебування.

Нотаріус на підставі рішення суду про визнання фізичної осо-: г безвісно відсутньою за останнім місцем проживання такої осо-ш здійснює опис належного їй майна, призначає опікуна майна та передає йому майно на зберігання. На підтвердження цього ванту опікуну нотаріусом видається свідоцтво.

Опікун над майном приймає виконання цивільних обов'язків «а її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим "гайном в її інтересах та здійснює інші дії, передбачені цивільним іеконодавством.

Опіка над майном триває до скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

У разі оголошення фізичної особи померлою нотаріус припиняє опіку над майном та вживає заходів до охорони спадкового иаіша.

До винесення судом рішення про визнання фізичної особи їезвісно відсутньою нотаріус на підставі заяви заінтересованої •соби або органу опіки та піклування за останнім відомим місцем гооживання такої особи може здійснити опис належного їй май-£а, призначити опікуна майна та передати йому майно на жерігання.

Опіку над майном нотаріус припиняє на підставі заяви, поданої фізичною особою, місце перебування якої було невідоме, або ю скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно їіл сутньою

Складання опису майна, призначення опікунів над цим май-юя, виключення майна з опису здійснюється за правилами, «ггановленими для вжиття заходів до охорони спадкового майна.

267

Нотаріат в Україні

§ 2. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та їх процесуальний порядок

Однією з найбільш трудомістких та складних нотаріальних дій є забезпечення нотаріусом охорони спадкового майна.

Охорона спадкового майна полягає у вжитті нотаріусом певних заходів для запобігання псування чи знищення цього майна. В п. 1 ст. 1283 Цивільного кодексу України зазначається, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.

Слід відзначити, такі заходи вживаються через те, що між днем смерті спадкодавця і днем, коли будуть виконані всі необхідні вимоги для прийняття спадкового майна, проходить певний проміжок часу. Цей час використовується на встановлення всіх спадкоємців, визначення черговості спадкування, знаходження всього майна, що є у власності спадкодавця тощо. Якщо майно спадкодавця знаходиться в невизначеному положенні, може виникнути загроза його псування, розкрадання або знищення. Саме тому на державні нотаріальні контори, посадових осіб виконкомів місцевих рад, а також посадових осіб консульських установ покладено вжиття заходів до охорони спадкового майна. Приватний нотаріус не має права вчиняти таку нотаріальну дію, що пов'язано з тим, що ця нотаріальна дія є дуже складною і носить комплексний характер, оскільки на її вчинення потрібні повноваження, якими володіють лише державні нотаріуси і визначені законом посадові особи.

Доцільно розділити нотаріальне провадження щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна на 3 етапи, а саме:

Підготовчий етап. Нотаріу за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або виконавця заповіту або за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або територіальних громад. Ці заходи вживаються ним безпосередньо або шляхом надання доручення іншому державному нотаріусу чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.

За повідомленням спадкоємців, виконавців заповіту або з власної ініціативи заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися нотаріусами за місцезнаходженням цього майна з повідомленням про вжиті заходи нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Глава 10. Охоронні нотаріальні дії

При цьому місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, — місцезнаходження майна або його основної частини. Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного учбового закладу.

У випадках якщо останнім місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, нотаріусом установлюється наявність між країною та такою державою відповідного договору про правову допомогу. При наявності такого договору застосовується загальне правило спадкоємства майна відповідно до законодавства держави, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання. Винятком з цього правила є спадкоємство нерухомого майна, за наявності якого право на спадщину на таке майно оформлюється відповідно до законодавства тієї держави, на території якої воно знаходиться1.

Доручення нотаріусів або посадових осіб органів місцевого самоврядування та повідомлення спадкоємців, виконавців заповіту про наявність майна, яке залишилось після померлих, реєструється в книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Заходи до охорони спадкового майна нотаріус вживає не пізніше наступного дня з дати надходження доручення або заяви про наявність спадкового майна, яке потребує охорони.

Перед ужиттям заходів до охорони спадкового майна нотаріус перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру.

Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

У разі призначення спадкодавцем виконавця заповіту заходи щодо повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини вживаються виконавцем заповіту.

1 Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 р., ратифікована ВР України 10.11.1994 р.

269

Нотаріат в Україні

Згідно з п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальна і дій нотаріусами України, нотаріус за місцем відкриття спадщиЕн в строк, встановлений статтею 1281 Цивільного кодексу Українг. приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Існують певні особливості щодо вчинення цієї нотаріальної дії консульськими установами України. Так, уповноважена посадова особа консульства негайно передає до Міністерства закордонних справ України всі відомі йому дані про спадщину і можливих спадкоємців, якщо їй стане відомо про спадщину, котра відкрилася на користь громадян України, які проживають в Україні (ст. 51 Консульського статуту). Консул вживає заходів щодо охорони майна, що залишилося після смерті громадянина України. Якщо ж залишене майно повністю або частково складається з предметів, що можуть зіпсуватися, а також за надмірної дорожнечі зберігання такого майна консул має право продати майно і надіслати вилучені гроші за належністю (ст. 36 Статуту). Також консул має право приймати спадкове майно для передачі спадкоємцям, які знаходяться в Україні (ст. 37 Статуту).

Другий етап — опис спадкового майна, призначення його охоронця та передання майна йому на зберігання.

Опис спадкового майна провадиться нотаріусом за участю заінтересованих осіб, якщо вони того бажають, не менше ніж двох свідків, а також обов'язково — виконавця заповіту.

В акті опису мають бути зазначені:

·дата надходження доручення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів до охорони спадкового майна;

·дата проведення опису;

·ПІБ і адреси осіб, які беруть участь в описі;

·ПІБ спадкодавця;

1—■ час його смерті та місцезнаходження майна, що описується;

·чи було опечатане приміщення до прибуття нотаріуса і ким (ПІБ, посада);

·чи не була порушена пломба або печатка;

·докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, колір, сорт та ін.) і оцінка кожного з перерахованих у ньому предметів та відсоток їх зносу.

До акта опису включається все майно, яке є в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм

270

Глава 10. Охоронні нотаріальні дії

окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про вик-лзочення цього майна з акта опису.

Оцінка описаних предметів (з урахуванням їх зносу) провадиться нотаріусом та особами, які брали участь в описі спадкового майна, а житлових будинків — виходячи з відновної чи страхової (у місцевостях, де інвентаризація не проведена) оцінки. У разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.