Процесуальний порядок видачі свідоцтва регулюється ст. 72 Закону України «Про нотаріат» та пп. 244-249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Так, слід зазначити, що вказану нотаріальну дію вправі вчиняти лише державні та приватні нотаріуси, а в компетенцію інших посадових осіб ця нотаріальна дія не входить. Для видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів нотаріус повинен перевірити наявність таких юридичних фактів, які дають йому право видати таке свідоцтво:
136. За правилами територіальної компетенції, придбання арештованого або заставленого майна з публічних торгів (аукціонів) оформляється нотаріусом за місцем знаходження такого майна. Видача свідоцтва про придбання заставленого майна, яке складається лише з рухомого майна, здійснюється за місцем проведення аукціону (п. 244 Інструкції).
137. Нотаріус повинен перевірити відповідність оформлення поданих документів чинному законодавству.
Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
В акті про проведені прилюдні торги має бути зазначено:
·ким, коли і де проводилися публічні торги;
·коротка характеристика реалізованого майна;
·прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця;
·сума, внесена переможцем торгів за придбане майно;
·прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
283
Нотаріат в Україні
— дані про правовстановлювальні документи, що підтверджу
вали право власності боржника на майно: назва правовстановлю-
вального документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів
указувати прізвище, ім'я, по батькові, назву нотаріальної конто
ри, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, номер за
реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації.
Свідоцтво про придбання заставленого майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведений аукціон. Складений організатором аукціону акт про проведений аукціон подається на затвердження нотаріусу, який вчинив виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно або який прийняв рішення.
Акт про проведення аукціону, що подається нотаріусу на затвердження, має містити інформацію:
·ким, коли і де проводився аукціон;
·перелік і коротку характеристику реалізованого майна;
·початкову й остаточну ціну реалізації майна;
·прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адресу;
·прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адресу покупця;
— суму, внесену переможцем аукціону за придбане майно.
До акта додається список учасників аукціону.
Крім того, у випадку реалізації на аукціоні майна, що підлягає реєстрації, в акті зазначаються: дані про правовстановлювальні документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлювального документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, назву нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації.
Сам документ також повинен відповідати вимогам до документів, які подаються для вчинення нотаріальної дії (відповідний стан, форма, скріплення, підписання документа, наявність печатки тощо).
Нотаріус також перевіряє відповідність процесуального порядку проведення прилюдних торгів вимогам законодавства.
Слід відзначити, що набувачем майна може бути як покупець, який придбав нерухоме майно на прилюдних торгах, так і стягу-вач за умови, що він виявив бажання залишити за собою це майно у разі, якщо торги не відбулися.
Державний виконавець видає покупцеві копію акта про продаж будинку з прилюдних торгів (аукціону) лише після сплати
284
Глава 12. Видача свідоцтва про придбання арештованого...
ним усієї суми за придбаний на торгах будинок. Копія цього акта повинна бути затверджена суддею.
Чинне законодавство містить положення про те, що торги (аукціон) можуть бути визнані судом такими, що не відбулися, ізо також повинен перевіряти нотаріус. Підставами для цього є відсутність покупців або наявність лише одного покупця, відсутність пропозицій з надбавки до первісної ціни, несплата належної з покупця суми тощо. Відомості про ці факти повинні міститись у наданій нотаріусу копії акта.
Згідно з п. 247 Інструкції, якщо публічні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне :зідоцтво про придбання такого майна стягувачеві на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що публічні торги (аукціон) не відбулися. Стя-тувач може протягом трьох днів заявити про те, що він залишає будинок за собою. У такому разі стягувачеві видається державний акт за встановленими правилами.
Після перевірки усіх відомостей нотаріус видає свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна або заставленого майна з публічних торгів (аукціонів).
У свідоцтві, зокрема, вказується: ШБ, місце проживання набу-зача майна або найменування та місцезнаходження набувача — юридичної особи, характеристика майна, відомості про особу, якій воно належало і на підставі яких документів, сума, за яку майно було придбано з торгів.
Якщо майно (свідоцтво) підлягає обов'язковій державній реєстрації, нотаріус зазначає про це в тексті свідоцтва із зазначенням органу, який здійснює таку реєстрацію.
Копія затвердженого суддею акту про продаж та один з примірників свідоцтва залишаються у справах нотаріуса.
§ 2. Видача свідоцтва про придбання майна, що є предметом іпотеки
Іпотека — спосіб забезпечення зобов'язання, застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої зсоби.
Так, згідно з п. 103 Інструкції, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом відповідного застереження у тексті іпотечного поговору або шляхом укладання окремого договору між іпотеко-
285
Нотаріат в Україні
давцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодер-жателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також уважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:
·передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання;
·право іпотекодержателя організувати продаж предмета іпотеки.
Продаж предмета іпотеки здійснюється з прилюдних торгів.
Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, здійснюється нотаріусом за місцем знаходження такого майна на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.
В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено:
·що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»;
·ким, коли і де проводилася реалізація предмета іпотеки;
·характеристика реалізованого предмета іпотеки за даними служби, яка реєструє права власності на нерухомість;
·прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця;
·сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно;
·прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
·відомості про документ, на підставі якого право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю.
Ст. 72 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що придбання житлового будинку з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання житлового будинку. Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання житлового будинку видається стягувачеві.
Свідоцтва про придбання нерухомого майна видаються на підставі відповідної копії акта про придбання нерухомого майна.
286
Глава 13. Накладання заборони відчуження нерухомого...
ГЛАВА 13. Накладання заборони відчуження нерухомого та рухомого майна
§ 1. Поняття і підстави накладання заборони відчуження нерухомого та рухомого майна
Накладання заборони відчуження нерухомого та рухомого майна — це нотаріальна дія, спрямована на обмеження чи заборону вільного розпорядження нерухомим та рухомим майном. Сутність цієї нотаріальної дії полягає у забезпеченні охорони визнаних прав інших осіб на нерухоме чи рухоме майно від незаконного його відчуження власником. Так, коли на майно накладено заборону відчуження, власник не може розпорядитись ним (продати, подарувати, заставити тощо). Заборона відчуження нерухомого та рухомого майна захищає саме осіб, які також мають право на це майно, наприклад, кредиторів боржника, заставодержателя, малолітніх дітей, відчужувача за договором довічного утримання.
Слід відзначити, що згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», щодо заборони відчуження законодавцем вводиться новий термін — обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна), тобто обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, та започатковується єдиний Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень.