§ 2. Засвідчення справжності підпису на документах
Відповідно до положень ст. 78 Закону України «Про нотаріат», нотаріус, посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить закону та які не мають характеру угод і не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
При цьому слід мати на увазі, що нотаріус або посадова особа виконкому не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
295
Нотаріат в Україні
Метою засвідчення справжності підпису є підтвердження підписання певного документа саме тією особою, від імені якої він виходить.
У п. 262 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зазначається, що нотаріус не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначених документах може бути засвідчена у випадку, якщо вони призначені для подання до компетентних органів іншої держави.
Коло документів, на яких потрібно засвідчувати справжність підпису є досить широким, на практиці найчастіше засвідчуються різноманітні заяви, пов'язані з сімейними правовідносинами (згода на розлучення, усиновлення, на вступ до шлюбу неповнолітньої дочки, про прийняття спадщини чи відмову від неї тощо). Значне місце також посідають заяви, пов'язані з цивільними правовідносинами — згода другого з подружжя на відчуження нерухомого майна чи автомобіля, відмова одного співвласника від права привілеєвої купівлі частки іншого, скасування заповіту і т.ін. Справжність підпису засвідчується і на статутах юридичних організацій, установчих документах господарських товариств.
Слід відзначити, що нотаріальне засвідчення справжності підписів передбачено, зокрема, Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», у разі проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. У цьому випадку нотаріусами засвідчується справжність підписів голови ліквідаційної комісії або уповноваженої ним особи на ліквідаційному балансі (стаття 36 Закону). Засвідчення справжності підписів на реєстраційних картках, ліквідаційних балансах, розподільчих балансах та установчих документах здійснюється нотаріусами без використання спеціальних бланків документів.
Окрім того, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи — підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа подає реєстратору відповідну заяву, справжність підпису на якій повинна бути засвідчена нотаріально (стаття 47 Закону).
Обов'язковому засвідченню підлягає справжність підпису під текстом перекладу з однієї мови на іншу, якщо такий переклад здійснив перекладач, а не сам нотаріус.
296
~лава 14. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них...
За наявності технічних можливостей роботи з електронними гокументами нотаріус засвідчує справжність електронного цифрового підпису на таких документах за правилами, передбаченими законодавством, та вчиняє посвідчувальний напис.
За засвідченням справжності підпису на документі можна ззернутись як до державної нотаріальної контори, так і до приватного нотаріуса, а також до посадових осіб виконкомів — у місцевостях, де немає нотаріусів. За кордоном засвідчення справжності підпису здійснюють консульські установи.
Нотаріус повинен уважно ознайомитись з документом, що подається для засвідчення справжності підпису, перевірити відсутність перешкод для вчинення такої нотаріальної дії. Потім він встановлює особу громадянина, який звернувся за засвідченням. Громадянин може поставити свій підпис під документом у присутності нотаріуса або підтвердити, що поставлений підпис належить саме йому.
В окремих випадках на угоді може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. Про причини, з яких фізична особа, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.
Договір не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.
У п. 263 згаданої Інструкції зазначається, що при засвідченні зразків підписів посадових осіб юридичних осіб на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (у тому числі Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє обсяг правоздатності юридичної особи, справжність підписів посадових осіб та їхні повноваження на право підпису.
На підтвердження повноважень на право підпису нотаріусу подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, довіреність на ім'я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи тощо.
Після перевірки всіх обставин нотаріус вчиняє посвідчувальний напис відповідного зразка.
Нотаріат в Україні
§ 3. Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу
Все більшого поширення в зв'язку з розвитком міжнародних відносин України з іншими державами набуває така нотаріальна дія, як засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу. Багато наших громадян працює, проживає або навчається за кордоном, до України прибуває все більше іноземців, що й спричинило виникнення потреби перекладу документів з української мови на іноземну і навпаки.
Слід зазначити, що при засвідченні вірності перекладу, до документів, щодо яких свідчиться вірність перекладу, пред'являються такі самі вимоги, як і при засвідченні вірності копій. Зокрема, вони не повинні суперечити закону за сутністю і формою, мати юридичне значення, не містити відомостей, що порочать честь і гідність людини тощо.
Згідно зі ст. 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем. В останньому випадку нотаріус засвідчує не вірність перекладу, а справжність підпису перекладача під ним. При цьому перекладач поряд з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
У разі якщо нотаріус засвідчує правильність перекладу документа з однієї мови на іншу, текст перекладу викладається на спеціальному бланку. У разі якщо текст нотаріального документа викладено на трьох і більше сторінках, на бланках викладаються перша й остання сторінки тексту документа. Зазначені нотаріальні дії, виконані без використання спеціального бланка, є нечинними.
Засвідчення нотаріусом справжності підпису перекладача на перекладі можуть здійснюватися без використання спеціальних бланків.
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення угоди, засвідчення вірності копії та ін.) одночасно вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом угоди, копією тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався на лівому боці, а переклад — на правому. Переклад має бути зробле-
298
. іава 14. Засвідчення вірності копій документів і виписок з них...
=ж& з усього тексту документа, що перекладається, і закінчувати-:я підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Документи, складені за кордоном, що виходять з відповідних органів влади чи складені за їх участю, приймаються нотаріусами для вчинення перекладу і засвідчення вірності копії документа лише за наявності на документі відмітки про його легалізацію органами Міністерства закордонних справ України.
Під легалізацією розуміється засвідчення консулами або консульським управлінням МЗС України тієї обставини, що документ відповідає законодавству країни, якою був виданий, і що підписи іноземних посадових осіб на документі не викликають сумніву в їх справжності. Прийняття документів без легалізації можливе, якщо це передбачено в угоді України з іноземною країною.
■
| ,-. - •■•. • -: - | : | |
| ' | -»- '"" Л" 1 | ,■: П . ' |
| ■ШП І*Я ■;?->'.'і'? | 299 | ' ' .'....................................... ' -■ |
Нотаріат в Україні
ГЛАВА 15. Нотаріальне посвідчення безспірних юридичних фактів
На прохання громадян державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, консульські установи посвідчують такі безспірні юридичні факти:
·фізична особа є живою;
·перебування її в певному місці;
·тотожності фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;
·час пред'явлення документів.
Необхідність встановлення даних фактів торкається прав та інтересів не тільки самої фізичної особи, а й осіб, з якими вона перебуває у правових відносинах. їх встановлення тягне певні юридичні наслідки і сприяє виникненню, припиненню чи продовженню реалізації суб'єктивних прав та обов'язків громадян1. ■ -. - •;. * *« > • -к-;: 5 т-..; - ; —•-- * оВ-' і ' и. •-.