174. Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
175. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5.
25. Інструкція про порядок ведення Єдиного реєстру но
таріусів. Затверджено Наказом Міністерства юстиції України від
27 травня 1999 р. № 26/5.
176. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 25 липня 1994 р. № 22/5.
177. Інструкція про ведення Державного реєстру правочинів. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18 липня 2004 р. № 86/5.
178. Інструкція про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 18 липня 2004 р. № 85/5.
179. Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції та Положення про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від ЗО липня 2000 р. № 36/5.
180. Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України. Затв. спільним наказом Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 р. № 142/5/310.
181. Положення про державний нотаріальний архів. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994 р. № 8/5.
182. Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 1993 р. № 22/5.
183. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 114.
34. Про затвердження граничної чисельності приватних но
таріусів у нотаріальних округах. Наказ Міністерства юстиції Ук
раїни від 12 січня 1999 р. № 2/5.
382
Список використаних і рекомендованих джерел
184. Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 20 січня 1994 р. № 3/5.
185. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1994 р. № 10/5.
186. Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 р. № 36/5.
187. Правила ведення нотаріального діловодства. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 3 лютого 1994 р. № 6/5
188. Порядок ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 15 серпня 2003 р. № 87/5.
189. Примірне положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру. Затв. Наказом Міністерства юстиції України від 4 січня 1998 р. № 3/5.
190. Лист Міністерства фінансів України «Про порядок випуску і обігу векселів» від. 02 жовтня 1991 р. № 04-304/8-4481.
191. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України. Затв. Постановою Правління Національного банку України № 520 від 29 грудня 2000 р.
192. Інструкція про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні та за кордоном. Затв. наказом Міністерства закордонних справ України від 15 липня 1997 р.
193. Радзієвська Л.Е., Пасічник С.Г. Нотаріат в Україні: Навч. посібник / За відп. ред. Л.К. Радзієвської. — К.: Юрінком Інтер, 2000.
194. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. — К.: А.С.К., 2001.
195. Фурса СМ. Нотаріальний процес: теоретичні основи. — К., 2002.
196. Семаков Г.С., Еондратова С.П. Нотаріат в Україні: курс лекцій. — К.: МАУП, 2001.
197. Цивільне право України. Підручник в 2-х т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. — К.:Ін юре, 2003.
198. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України. Науково-практичний коментар. — К., 2003.
199. Сімейне право України: Підручник /За ред. Ю.С. Червоного. — К.: Істина, 2004.
200. Нотаріат в Україні: Підручник / За ред. В.В. Комарова. — К.: Юрінком Інтер, 2006.
383
Нотаріат в Україні
ДОДАТКИ
Додаток 1
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС НОТАРІУСІВ ЄВРОПИ
Цей Кодекс прийнятий на конференції національних
організацій нотаріусів Європейського союзу, що відбулася
3-4 лютого 1995 р. в Неаполі
ПРИЧИНИ СТВОРЕННЯ КОДЕКСУ
Створення єдиного внутрішнього ринку і реалізація принципів свободи пересування людей, капіталу і товарів в рамках єдиної Європи зумовили постійне зростання економічного і, в більш загальному плані, правового обороту, що виходить за національні межі.
Ускладнення юридичних операцій і необхідність складання нотаріальних документів, регульованих правовими нормами інших держав, що все частіше зустрічається, спонукали нотаріусів провести дослідження умов їхньої співпраці з тим, щоб гарантувати правову допомогу і захист учасникам правовідносин, що виходять за національні межі.
Національні організації нотаріусів, ознайомившись з результатами порівняльного аналізу національних норм, що регулюють нотаріальну діяльність в різних країнах Європи, ухвалили рішення виробити «загальний закон», який, зрозуміло, не повинен підмінити собою національні законодавства, але покликаний гармонізувати нотаріальну діяльність у тих випадках, коли правовідносини, що оформляються, виходять за національні межі.
Етичний кодекс нотаріусів Європи — це наочний прояв волі нотаріусів як представників своєї професії гарантувати громадянам європейських країн при оформленні ними правочинів і операцій, що виходять за національні межі, такий же правовий захист, як і всередині країни.
ПОЯСНЕННЯ З ВЖИВАНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Нижченаведені терміни, що використовуються у цьому Кодексі, мають таке значення:
Транснаціональна операція — будь-яка операція з посиланням на іншу державу, наприклад, відносно місця знаходження майна, що є предметом майбутньої операції, громадянства одного з учасників чи його місця проживання або місця проведення нотаріального посвідчення.
384
Додатки
Нотаріус країни перебування, або національний нотаріус — нотаріус, який уповноважений вчиняти нотаріальні дії за місцем свого знаходження відповідно до національного законодавства своєї країни.
Нотаріус країни походження, чи іноземний нотаріус — нотаріус іншої держави — члена Європейського союзу, відмінної від тієї, в якій вчиняються нотаріальні дії.
1. НОТАРІУС: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Визначення статусу і посади нотаріуса
Визначення статусу і посади нотаріуса дається відповідно до Резолюції нотаріальних організацій країн — учасниць Європейського союзу, одноголосно прийнятої 22-23 березня 1990 р. у Мадриді:
Нотаріус є посадовцем, діяльність якого регулюється нормами публічного права і якому держава передає повноваження створення офіційних документів. При цьому нотаріус забезпечує зберігання, підвищену доказову силу і виконавчу силу документів, що складаються ним.
Для того щоб гарантувати свою незалежність, необхідну для здійснення його діяльності, нотаріус веде приватну практику як представник вільної професії, повністю підпадаючи під дію добровільної підсудності.
Якість цього правового захисту гарантується тим, що нотаріус є юристом високої кваліфікації з університетською освітою, який одержує допуск до професії тільки після здачі численних іспитів, завершення встановлених ступенів навчання і проходження конкурсного відбору на вакантну посаду нотаріуса. Нотаріус здійснює свою професійну діяльність у неухильній відповідності до норм дисциплінарного права і під постійним контролем державних установ; у зв'язку з тим, що призначення на посаду нотаріуса здійснюється, виходячи з місцевих умов і потреб, забезпечується повне задоволення потреби громадян у нотаріальних послугах на всій території країни. Все це також сприяє посиленню правового захисту громадян.
Крім того, участь нотаріуса в оформленні правовідносин дозволяє уникнути можливого виникнення конфліктів на подальших етапах і є невід'ємним елементом справедливої і дієздатної юстиції.
~ -'.. ~ ' ~ ".ї'ч.-'.'7-.::і.-;:/-":п
385
Нотаріат в Україні
1.2. Сукупність норм, загальних для всіх нотаріусів Європейського союзу
1.2.1. Лояльність і бездоганний моральний вигляд нотаріуса
Нотаріус через свою професію зобов'язаний дотримуватись лояльності щодо до своїх клієнтів, колег, держави і мати бездоганний моральний вигляд.
Нотаріус зобов'язаний підтримувати колегіальність у відносинах з іншими представниками своєї професії незалежно від того, громадянами якої держави вони є. У випадку коли іноземний і національний нотаріуси співпрацюють у рамках однієї справи, вони повинні прагнути спільно виробити рішення, яке відповідно з діючим законодавством та іншими нормами гарантувало б учасникам всеохоплюючий захист їхніх інтересів.
1.2.2. Неупередженість і незалежність нотаріуса
Нотаріус повинен зберігати повну неупередженість і незалежність при консультуванні клієнтів і здійсненні нотаріальних посвідчень. Нотаріус не має права відмовляти у виконанні своїх посадових обов'язків, якщо звернення за вчиненням нотаріальної дії було зроблено належним чином, за винятком випадків, передбачених національним законодавством.