Смекни!
smekni.com

Нотаріат в Україні 2 (стр. 91 из 155)

1.2.3. Обов'язок збереження таємниці нотаріальної дії
Будучи довіреною особою своїх клієнтів, нотаріус зобов'яза­
ний зберігати таємницю нотаріальної дії відповідно до чинного
національного законодавства. Обов'язок збереження таємниці
нотаріальної дії покладається не тільки на нотаріуса, а й на його
колег, що працюють з ним у рамках професіонального партнер­
ства, і на його співробітників; при цьому повинні бути дотримані
норми чинного національного законодавства.

1.2.4. Юридична і технічна компетентність

Професійні організації, що діють у рамках нотаріату кожної країни — учасниці Європейського союзу, надають своїм членам можливість постійного підвищення освітнього рівня.

Кожний нотаріус зобов'язаний періодично поновлювати свої знання, а також контролювати ефективність професійного нав­чання і підвищення кваліфікації його співробітників, надаючи їм при цьому всіляке сприяння.

1.2.5. Колективна реклама як «інформування споживачів про но­
таріальні послуги»

Індивідуальна реклама нотаріальних послуг заборонена, за ви­нятком тих випадків, коли вона дозволяється одночасно в країні походження і країні, що надає право проживання або перебування.

386

Додаткі

Колективна реклама може проводитися нотаріальними пала­тами вищого рівня, регіональними або місцевими професійнимк організаціями нотаріусів, оскільки така реклама є легкодоступ­ним джерелом інформації для споживачів.

1.2.6. Вказівка професії, імені та прізвища нотаріуса

Нотаріус при складанні ним нотаріальних актів та інших офіційних документів, веденні кореспонденції і наданні будь-яко­го роду офіційної інформації щодо своєї професійної діяльності вказує найменування своєї професії: «нотаріус», а також своє прізвище, ім'я в тому вигляді, в якому це допускається національ­ним законодавством для ведення ним своєї приватної практики; крім того, нотаріус вказує своє місцезнаходження, тобто місце, куди він був призначений на цю посаду.

Нотаріус може також вказати своє наукове звання. Вказувати спеціалізацію дозволяється тільки в тому випадку, якщо це не суперечить законодавству країни походження.

2. УМОВИ І ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ НОТАРІУСОМ СВОЄЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ

2.1. Свобода вибору нотаріуса і територіальна компетенція

Кожна фізична або юридична особа має право вибирати собі нотаріуса для отримання від нього правової допомоги і складання офіційних документів. Вона може також звернутися до будь-яко­го нотаріуса з проханням надати допомогу і сприяння нотаріусу, уповноваженому займатися справою фізичної або юридичної осо­би через територіальну компетенцію. Нотаріус, що отримав таке прохання, повинен поставитися до його виконання з усією відпо­відальністю, яку накладає на нього професія.

Нотаріус країни походження, супроводжуючий свого клієнта в поїздці за кордон, якомога раніше доводить це до відома місце­вого нотаріуса і домовляється з ним про те, як здійснюватиметь­ся їхня співпраця.

2.2. Застосування норм професійного права

При оформленні транснаціональних операцій нотаріус ке­рується нормами права країни походження, нормами права країни перебування і нормами, закріпленими в цьому Кодексі.

2.3. Оплата послуг із здійснення нотаріальних дій

Нотаріус країни перебування і нотаріус країни походження перед здійсненням кожної дії в рамках їхньої нотаріальної діяль­ності інформують клієнтів про обсяг наданих послуг, а також про суму супутніх витрат і величину гонорару відповідно до діючих

387

Нотаріат в Україні

національних норм. При цьому вони повинні прагнути того, щоб сумарні витрати їхніх клієнтів були якнайнижчими.

2.4. Обов'язок страхування професійної відповідальності

Нотаріус повинен укласти договір страхування професійної відповідальності, згідно з яким проводиться відшкодування шко­ди, завданої нотаріусом в результаті виконання ним своєї про­фесійної діяльності незалежно від того, здійснювалася ця діяльність в країні походження або в будь-якій іншій країні, і в якій країні її виявлено.

3. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ЦЬОГО КОДЕКСУ І ВИРІШЕННЯ СПОРІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З цим

Всі суперечки, що виникають у зв'язку з інтерпретацією або застосуванням положень Етичного кодексу нотаріусів Європи, а також усі випадки, які не знайшли в ньому освітлення, доводять­ся до відома президента Конференції нотаріату Європейського співтовариства після того, як вони стали предметом вивчення національною нотаріальною організацією, до якої належить но­таріус, що ініціював це питання.

-Г-- ■-.<■.•■■■ -~- , Л*4- V, . ,».Л , -„Се.

4. ПОРЯДОК НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ЦИМ КОДЕКСОМ

Етичний кодекс нотаріусів Європи підлягає ратифікації но­таріальними організаціями, що поставили під ним свій підпис.

Ратифікаційні грамоти зберігаються в штаб-квартирі Конфе­ренції нотаріату Європейського союзу в Брюсселі.

Етичний Кодекс нотаріусів Європи набирає чинність у перший день місяця, наступного за наданням ратифікаційних грамот першими двома національними нотаріатами. Для всіх інших но­таріатів, що підписали Етичний кодекс, він набирає чинність у перший день місяця, наступного за наданням кожним з них ра­тифікаційної грамоти.

;. Г.

388

Додатки

Додаток 2

ЗАКОН УКРАЇНИ Про нотаріат

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 39, ст.383 )

(Вводиться в дію Постановою ВР № 3426X11 (3426-12) від02.09.93,ВВР, 1993, № 39, Ст. 384)

Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, № 35, Ст. 241

№ 1709-ІІІ (1709-14) від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, Ст. 257

№ 2056-ПІ (2056-14) від 19.10.2000, ВВР, 2000, № 50, Ст. 436

№ 2921-III (2921-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16,Ст.114

№ 762-ІУ (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, № ЗО, Ст. 247

№ 980-ГУ (980-15) від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, Ст. 6

№ 1255-ІУ (1255-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, МИ, Ст. 140

№ 2798-Г7 (2798-15) від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, Ст. 464

№ 3201-ГУ (3201-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, Ст. 110

№ 3538-Г7 (3538-15) від 15.03.2006

Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяль­ності нотаріату в Україні.

Розділ І

НОТАРІАТ В УКРАЇНІ

Глава 1. Загальні положення

Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії

Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, перед­бачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на но­таріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, дер-

389

Нотаріат в Україні

жавних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займа­ються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріуса­ми, мають однакову юридичну силу.

У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, пе­редбачені статтею 38 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, се­лищних, міських рад народних депутатів.

Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на кон­сульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.

Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.

Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція Ук­раїни, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Стаття 3. Нотаріус

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов ста­жування протягом шести місяців у державній нотаріальній кон­торі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути но­таріусом особа, яка має судимість.

Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, при­ватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також викону­вати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону, а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.

Стаття 4. Права нотаріуса

Нотаріус має право:

витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення но­таріальних дій і консультації правового характеру. Чинним зако­нодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

390

Додатки

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

Нотаріус зобов'язаний:

здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього За­кону і принесеної присяги;

сприяти громадянам, підприємствам, установам і органі­заціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчи­нюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчи­ненням нотаріальних дій;