7. Вартість майна, що повертається орендодавцю, визначається відповідно до вимог Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 N 629. При цьому вартість всіх незавершених капітальних вкладень і невстановленого устаткування підлягає індексації у порядку, визначеному Методикою оцінки вартості майна при приватизації, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8. Вартість майна, що належить орендареві, визначається по кожному рядку передаточного балансу і акту оцінки шляхом зменшення загальної вартості майна на вартість майна, що належить державі.
8. При розмежуванні основних засобів, придбаних за час оренди, визначаються джерела їх придбання. При цьому на повне відновлення орендованих основних засобів використовуються в першу чергу амортизаційні відрахування на ці засоби.
9. Залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.
10. Якщо орендар допустив (уможливив) погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення стану (загибель) майна відбулося не з його вини. За домовленістю сторін відшкодування збитків може бути здійснене орендарем коштами або іншим належним орендареві майном орендного підприємства. Результати відшкодування збитків відображаються в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства та акті приймання-передачі орендованого майна шляхом відповідного збільшення вартості державної частки майна та зменшення частки майна орендаря.
11. У разі, коли в оренду передавалися оборотні засоби, які були використані орендарем, орендар має компенсувати їх вартість з урахуванням інфляції. Сума компенсації розраховується у порядку, визначеному у пункті 31 Методики оцінки вартості майна при приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.96 N 961.
Сума компенсації додається до державної частки майна і віднімається від частки майна орендаря.
12. У разі, коли частина переданих в оренду матеріальних оборотних засобів не була використана орендарем і їх наявність підтверджується інвентаризацією, то такі оборотні засоби враховуються, з відповідною дооцінкою, як державна частка оборотних засобів орендного підприємства.
13. Заборгованість орендаря по орендній платі має бути погашеною до закінчення дії договору оренди. У разі відсутності у орендного підприємства коштів допускається погашення боргу за рахунок іншого належного орендареві майна орендного підприємства. При цьому відповідно збільшується частка держави і зменшується частка орендаря у цілісному майновому комплексі, що відображається у акті оцінки і акті приймання-передачі державної частки майна.
14. Після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві:
а) протокол про результати інвентаризації цілісного майнового комплексу орендного підприємства;
б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем;
в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства, з зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні;
г) акт приймання-передачі від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендного підприємства.
15. У разі незгоди однієї з сторін з результатами розмежування і оцінки майна орендного підприємства та визначення часток держави і орендаря у статутному фонді господарського товариства, яке може бути утворене на майні орендного підприємства, вона може звернутися до суду або арбітражного суду згідно з законодавством України.
16. Після затвердження акта оцінки визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендного підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передачі майна.
3.3 Порядок визначення організаційно-правової форми підприємства,
що створюється на майні орендного підприємства
1. Вибір організаційно-правової форми підприємства, що створюється на майні колишнього орендного підприємства, здійснює Фонд державного майна України за погодженням з органом управління відповідним державним майном, а у разі наявності у майні орендного підприємства частки майна орендаря - також за погодженням з колишнім орендарем.
При виборі організаційно-правової форми підприємства враховуються:
а) співвідношення часток держави і орендаря у майні орендного підприємства, що реорганізується;
б) обмеження щодо участі недержавних юридичних осіб у виробництві певних видів продукції;
в) обмеження щодо приватизації цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів;
г) вимоги антимонопольного законодавства.
2. Якщо за результатами оцінки майна з урахуванням всіх компенсацій, відшкодувань, погашення боргів тощо частка орендаря у цілісному майновому комплексі орендного підприємства дорівнює нулю, або є такою, що може бути викуплена державою за згодою орендаря, або склад майна орендаря такий, що дозволяє здійснювати виробництво без цього майна, то можливі такі варіанти:
а) на базі поверненого після оренди державного майна знову створюється державне підприємство;
б) на базі поверненого після оренди державного майна в результаті реорганізації (поділу, виділення) створюється кілька державних підприємств;
в) повернене після оренди державне майно приєднується до майна діючого (іншого) державного підприємства.
3. Якщо частка майна, що належить орендарю, не може бути викуплена державою, то можливі такі варіанти:
а) у разі заборони на приватизацію державної частки майна - утворюється державне підприємство. При цьому держава орендує необхідне для організації виробництва майно орендаря або орендар вилучає своє майно зі складу цілісного майнового комплексу (крім погоджених невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, вартість яких компенсує орендареві орендодавець);
б) у разі відсутності заборони на приватизацію державної частки майна - орендне підприємство реорганізується у відкрите акціонерне товариство або інше господарське товариство, співзасновниками якого виступають орендар і, від імені державного власника, орган приватизації.
У разі відсутності згоди орендаря на утворення, спільно з органом приватизації, господарського товариства, орендар має право вилучити свою частку майна в орендному підприємстві (крім погоджених невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, вартість яких компенсує орендареві орендодавець).
4. Якщо договір оренди розірвано за погодженням сторін або за рішенням суду, арбітражного суду внаслідок введення заборони для підприємств, заснованих на недержавних формах власності, здійснювати виробництво певних видів продукції, то орендне підприємство або відповідний його структурний підрозділ реорганізується у державне підприємство. При цьому частка орендаря у майні орендного підприємства (або його підрозділу) підлягає викупу або оренді державою, або обміну на еквівалентне державне майно чи майнові права в іншому підприємстві або підрозділі за згодою орендаря.
5. Для створення державного підприємства на поверненому після оренди державному майні колишній орендодавець (Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва) передає вказане майно відповідному органу державного управління за актом приймання-передачі.
6. З моменту реєстрації державного підприємства або господарського товариства, створеного на майні орендного підприємства, існування орендного підприємства припиняється, створене державне підприємство або господарське товариство стає правонаступником орендного підприємства.
Те саме відбувається у випадку приєднання поверненого орендованого майна до майна іншого державного підприємства, після прийняття рішення про прийняття поверненого майна на баланс цього підприємства.
Висновок
Процес переходу до ринкових відносин зумовив пошук нових шляхів вирішення проблем, пов'язаних з перехідними етапами розвитку економіки.
У зв'язку з появою негативних явищ у національній економіці та масовим неповерненням кредитів, банками була переглянута кредитна політика в результаті чого підвищилися вимоги до її організації та здійснення. Однак це суттєво звузило коло клієнтури і для виходу із нинішньої ситуації з кредитуванням банки почали застосовувати лізингові схеми, як ті, що мають понижений ступінь ризику.
На думку спеціалістів, для швидшого поширення лізингу та фінансового забезпечення його програм повинен бути створений Національний фонд сприяння розвитку лізингу.
Значно б вплинуло на розвиток оренди в Україні високоякісне програмне забезпечення. Це дало б змогу створити базу даних лізингодавців та потенційних лізингоотримувачів для швидшого їх партнерського пошуку та укладання угод.
З метою підвищення ринкових взаємовідносин і налагодження розірваних господарських зв'язків країнами-учасницями СНД започатковано розробку єдиної нормативно-правової бази та реалізацію міждержавних лізингових програм і напрямків діяльності через створення Лізингової Конфедерації Співдружності незалежних держав. На даному етапі в цьому напрямку ведеться активна підготовка установчих документів і необхідних організаційних умов.
Список використаної літератури
1. Щербіна В.С. Господарське право України: Навч. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2002.- 392с.
2. Маслов С. О некоторых особенностях лизинговых операций//Бизнес.-Документы, комментарии, консультации.-1998.-№38(297). - с.44-47.
3. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 зі змінами від 14.03.1995.
4. Цивільний кодекс України від 18.07.1963.
5. Відомості Верховної ради України від 1993 р. № 11 – Ст. 90, 96, №12 – Ст. 108, №30 – Ст. 337.
6. ЗП України – 1995. - №12. – Ст.276.
7. ЗП України. – 1996. - №2. – Ст.57.
8. Офіційний вісник України, 2000 р., №52. – Ст.2281.
9. Декрет Кабінету Міністрів України „Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається” від 31 грудня 1992 р. №26-92.
10.Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 02.10.1992.