Смекни!
smekni.com

Зобов`язальне право (Дзера) (стр. 100 из 196)

Однак якщо будова складна, то у випадках і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України, замовник може укладати договір підряду з двома і більше будівельними орга­нізаціями, які мають право як генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

466 Глава 18

Якщо підрядна організація без залучення субпідрядників власними силами і засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою звичайного підряду.

Проте договори на виконання монтажних та інших спеціалі­зованих робіт із відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядчик. Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення пря­мих договорів між замовником і спеціалізованими організа­ціями відбувається лише за згодою генерального підрядчика.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру договірних зв'язків, а система генерального підряду — складну.

§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві

За умов існування СРСР правове регулю­вання відносин у капітальному будівництві (і суміжних з них) здійснювалося союзним законодавством. Республіканські нормативні акти в цій сфері якщо і приймалися, то тільки дуб­лювали зміст союзних. В умовах формування самостійного українського законодавства основні напрями правового регулювання капітального будівництва і суміжних з ним сфер визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність" та нормами ЦК України, де цим питанням присвячено главу 29.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимча­сової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР' від 12 вересня 1991 р. передбачено, що до прий­няття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Тому серед джерел правового регулювання капітального будівництва України залишаються на певний час законодавчі і підзаконні акти колишнього СРСР.

467

Договори підряду в капітальному будівництві

Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. були затверджені Правила про договори підряду на капіталь­не будівництво. Певні зміни внесено в порядок застосування їх Постановою Ради Міністрів СРСР "Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що застосовуються до підприємств, об'єднань і організацій" від ЗО липня 1988 р. Порядок укладення і виконання договорів субпідряду регу­люється Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків з субпідрядними організаціями, затвердженими постановою Держбуду СРСР і Держплану СРСР від 3 липня 1987 р. Щодо правового режиму договору на виконання проектних і розвідувальних робіт, то він вста­новлений нормативним актом, прийнятим понад ЗО років тому і через це є явно застарілим. Правила про договори на виконання проектних і розвідувальних робіт, про які йдеться, були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР і Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р. Багатосто­ронні контракти в капітальному будівництві регулюються Тимчасовим положенням про контракт у капітальному будів­ництві, затвердженим Держбудом СРСР 13 березня 1989 р.

Важливе місце серед джерел правового регулювання посідають постанови Уряду СРСР. Деякі з них присвячені за­гальним питанням, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про деякі заходи щодо поліпшення стану справ у капі­тальному будівництві" від ЗО вересня 1989 р., інші — окремим проблемам, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР "Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 23 січня 1981 р. (з відповідними змінами від 24 квітня 1984 р.). Важливу роль у регулюванні розрахун­ково-кредитних відносин відіграють Правила фінансування і кредитування будівництва, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1987 р.

Протягом останніх років впроваджується метод будівниц­тва об'єктів "під ключ". Відносини між учасниками такого будівництва регулюються відповідно до Положення про орга­нізацію будівництва об'єктів "під ключ", яке затверджене по­становою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р.

Крім наведених нормативних актів законодавчого, підза-конного і відомчого характеру, діють численні будівельні норми і правила, а також інструктивні та інформаційні листи Держбуду УРСР і Державного арбітражу УРСР (нині —

468Глава13

Держкоммістобудування і Вищого арбітражного суду України), які в прямому розумінні не є джерелами права, але суттєво впливають на формування практики застосування цих джерел.

З метою поліпшити організацію контрактних взаємовідно­син у будівництві в 1993 р. науково-технічна рада Міністер­ства України у справах будівництва та архітектури затвер­дила Положення про підрядні контракти у будівництві України. Цей акт врахував вимоги законодавства, певний вітчизняний та зарубіжний досвід правового регулювання відносин між учасниками будівництва та особливості становлення ринко­вих відносин у будівництві. Положення визначає порядок підготовки, складання та виконання підрядних контрактів на будівництво об'єктів і має рекомендаційний характер.

§ 5. Договір на виконання проектних і розвідувальних робіт

Поняття та предмет до говору. Договір на виконання проектних і розвідувальних робіт укладається між замовником і підрядчиком (або провідною проектною орга­нізацією як генпідрядчиком). Він є консенсуальним, двосто­роннім і сплатним. Предметом договору є передусім проект­но-кошторисна документація — техніко-економічні обгрунту­вання (техніко-економічні розрахунки), проекти, робочі про­екти, робоча документація на будівництво нових, розширен­ня, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підпри­ємств, будов, споруд, а також закінчені інженерні досліджен­ня для розробки проектно-кошторисної документації на будів­ництво об'єктів, проекти організації будівництва та проекти виконання робіт тощо.

Склад проектно-кошторисної документації (робочих проек­тів на будівництво об'єктів як виробничого, так і соціально-побутового призначення, робочої документації, кошторисної документації"), а також технічні вимоги до неї та порядок її узгодження і затвердження визначаються відповідно до Інструкції про склад, порядок розробки, узгодження і затвер­дження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будов і споруд, яка затверджена постановою

Договори підряду в капітальному будівництві__________469

Держбуду СРСР від 23 грудня 1985 р., введена в дію з 1 січня 1986 р. і є чинною.

Проектування може здійснюватися за дві стадії (технічний проект, робочі креслення) або за одну стадію (техноробочий проект — технічний проект, поєднаний з робочими креслен­нями).

Сторони у договорі. Порядок укладення договору. Як у будь-якому підрядному договорі, у договорі на виконання проектних і розвідувальних робіт сторонами є замовник і під­рядчик. Якщо підрядчик увесь обсяг договірних робіт виконує власними силами, залучаючи до цього інші спеціалізовані організації, то використовується складна структура договір­них робіт, якою охоплюється замовник, генеральний підряд­чик (провідна підрядна організація), а також субпідрядчик.

За умов планового характеру договору замовником проектних робіт, виконуваних за рахунок коштів капітального будівництва або бюджетних асигнувань, виступала організа­ція, якій були виділені ці кошти. В інших випадках, коли роботи виконували за рахунок коштів від основної діяльності дер­жавних підприємств або власних коштів кооперативної, гро­мадської або іншої організації-власника (господарської асоціації, акціонерного товариства, орендного підприємства тощо), замовником виступала будь-яка організація, яка наді­лена правами юридичної особи. Нині у питаннях правового регулювання суб'єктного складу договору на виконання про­ектних і розвідувальних робіт знято обмеження щодо участі окремих громадян як на стороні замовника, так і на стороні підрядчика. Учасниками такого договору в принципі можуть бути будь-які особи.

У разі проектування об'єктів, спільних для групи підпри­ємств, замовником проектної документації виступає голов­ний забудовник — найбільше підприємство серед підпри­ємств-забудовників. Головний забудовник затверджується відповідним міністерством, якщо будівництво здійснюється за рахунок державних асигнувань, або за згодою забудов­ників — в інших випадках.

Підрядчиком щодо виготовлення проектно-кошторисної документації в усіх випадках є проектна (розвідувальна) організація, для якої така робота становить зміст виробничої діяльності. Якщо при виконанні робіт застосовується система генерального підряду, то генеральний підрядчик (провідна

470Глава18

проектна організація) здійснює функції замовника по вико­нанню певного обсягу робіт, який передається іншій проектній організації на підставі окремого договору. Правовий статус проектної організації, як правило, визначається норматив­ним актом та її статусом.

Договори на виконання проектних і розвідувальних робіт укладаються на весь період проектування. Якщо виникає по­треба уточнити обсяг робіт на наступний рік або додатково внести непередбачені раніше роботи, то між сторонами укла­дається додаткова угода.

При незначних обсягах проектних робіт та їх невеликій вартості замовник подає підрядчикові — проектній органі­зації — письмову заявку з гарантією оплати, і на цій підставі підрядчик починає виконувати роботи.