Виробники фонограм мають виключне право дозволяти чи забороняти їх відтворення, розповсюдження примірників способом першого продажу, іншого відчуження, а також шляхом здачі внайми, в оренду, прокат незалежно від першого продажу, а також на переробку, імпорт фонограм.
Організації мовлення мають виключне право дозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач, сповіщення в ефір і по проводах, публічного
554Глава 21
сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми.
Будь-яке використання об'єктів суміжних прав у будь-який вищенаведений спосіб має бути оформлене відповідним авторським договором володільця виключного права з користувачем.
Виключні права виконавців та виробників фонограм можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконання чи фонограми, розмір 1 порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання виконання чи фонограми та інші умови.
Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.
Розмір винагороди визначається угодою сторін.
Ліцензійні договори про використання творів. Як уже зазначалося, Закон України "Про авторське право і суміжні права" виділяє ліцензійні договори в окрему групу авторських договорів. Так, відповідно до цього закону авторові належить виключне право надавати іншій особі дозвіл на використання твору одним або всіма відомими способами на підставі невикпючної чи виключної ліцензії.
За ліцензійним договором, автор чи його правонаступник, цю має виключне право на твір (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіатові) дозвіл на право використання твору способом, обумовленим у договорі. Власне кажучи, всі авторські договори на право використання твору, крім договорів на замовлення, є ліцензійними.
У ліцензійному договорі мають бути визначені права, що надаються за ліцензійним договором, межі та строки використання їх.
Ліцензійний договір, як правило, є сплатним.
За простою невиключною ліцензією ліцензіар передає ліцензіатові право на використання твору і при цьому зберігає за собою право на використання цього самого твору і видачі ліцензії на право використання його іншим особам.
Виключна ліцензія передбачає видачу дозволу на право використання твору автором чи його правонаступниками (ліцензіарами) іншій особі (ліцензіатові). При цьому ліцензіар зберігає за собою право на використання цього самого твору,
Авторські договори 355
але не має права видавати ліцензію на право використання його іншим особам.
Виключна ліцензія може бути обмежена територією, строком або кількістю примірників твору. В такому разі ліцензіар має право видати ліцензію на використання твору іншим особам за межами дії ліцензій.
Ліцензійний договір передбачає способи використання твору, тобто конкретні права, що передаються за таким договором, строк дії договору та визначає територію його чинності; розмір винагороди і порядок її визначення за кожний спосіб використання твору, порядок і строки її виплати. У ліцензійний договір за бажанням сторін можуть бути включені й інші умови, що конкретизують ліцензійний договір.
Якщо в ліцензійному договорі не визначено спосіб використання твору (конкретні права, що передаються за договором), договір вважається укладеним на такі способи використання твору, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, що були викладені при укладенні договору.
Може бути укладено ліцензійний договір, у якому не визначено строк його чинності. У такому разі договір може бути розірвано в односторонньому порядку після закінчення п'яти років від дати його укладення, але за умови, що користувач буде попереджений про це за шість місяців до розірвання договору.
Ліцензійний договір, який не містить умови про територію його чинності, діє на всій території України. Предметом ліцензійного договору можуть бути права на використання твору, якого на момент укладення договору ще немає.
Права, передані ліцензіаром ліцензіатові, можуть бути предметом субліцензії лише за згодою ліцензіара.
Умови ліцензійного договору не можуть обмежувати автора у праві створювати в майбутньому твори на певну тему або в певному жанрі.
Ті умови цього договору, що суперечать чинному законодавству про авторське право, є недійсними.
У договорі має бути визначено розмір винагороди за угодою сторін. Відмова автора чи його правонаступників від винагороди є недійсною.
Ліцензійний договір може укладатися на будь-який строк, але в межах чинності авторського права. Проте, за загально
556 Глава 2 І
визнаним правилом, автор чи його спадкоємці незалежно від наявності чи відсутності у ліцензійному договорі умови про строк його чинності мають право розірвати в односторонньому порядку ліцензійний договір після закінчення десяти років від дати укладення договору, але за умови, що ліцензіата буде повідомлено про це за шість місяців до розірвання договору. Таке право виникає у автора чи його спадкоємців кожні десять років. Ліцензійні договори можуть передбачати строки використання твору, порушення яких тягне за собою розірвання договору.
Договори про управління майновими правами авторів. Закон України "Про авторське право і суміжні права" передбачає можливість утворення спеціальних організацій для управління майновими правами авторів на колективній основі. Доцільність такої форми управління майновими правами авторів не викликає найменшого сумніву. Такі організації діють на основі і в межах повноважень, добровільно переданих їм авторами та іншими особами, які мають авторське право або суміжні права.
Повноваження на колективне управління майновими правами передаються авторами та іншими особами, які мають авторське право і суміжні права, безпосередньо на основі письмових договорів.
Отже, об'єктом зазначених договорів є майнові права авторів та їх правонаступників. Це можуть бути майнові права у своїй повній сукупності або окремі майнові права.
Сторонами у цих договорах є, з одного боку, автори та їх правонаступники, з другого — організації', що їх створюють для управління майновими правами авторів та їх правонаступників на колективній основі. Зазначені організації не мають права займатися комерційною діяльністю. На них не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
Зміст договорів про управління майновими правами авторів та їх правонаступників. На основі одержаних повноважень організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають певні права та обов'язки. Передусім вони надають ліцензії користувачам творів та об'єктів суміжних прав. Усі спірні питання, що виникають між авторами, їх правонаступниками та користувачами розглядають зазначені організації, що видали такі ліцензії.
Авторські договори 557
Зміст повноважень, які передаються авторами та їх правонаступниками організаціям, що управляють їх майновими правами, визначаються договорами.
Особи, які здійснюють використання творів, зобов'язані надавати точну інформацію:
про перелік і програми публічного використання творів, виконання, фонограм, програм мовлення;
звіти про одержані прибутки, належним чином завірені.
Таку інформацію користувачі творів зобов'язані надавати авторам та іншим особам, що мають авторське право і суміжні права, їх представникам, а також організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі.
Користувачі зобов'язані виплачувати авторові або його представникам винагороду в обумовлений договором строк і у визначеному розмірі.
Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту надходження на рахунок організації сум незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.
Глава 22. Договори про використання промислової власності
§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
У світовій практиці обміну науково-технічними досягненнями застосовується така форма правовідносин, як ліцензійний договір. Україна має значні досягнення в галузі науки і техніки, які можуть бути об'єктом ліцензування.
Предмет ліцензійного договору. В юридичній літературі як предмет ліцензійного договору, як правило, розглядалося лише охоронюване законом право на винахід або окремі повноваження, що випливають з цього права. Такої думки дотримувалися І.Я. Хейфец, Б.С. Антимонов, Е.О. Флейшиц та інші автори1
Нині переважає інша точка зору, відповідно до якої предметом ліцензійного договору є сам винахід.
На нашу думку, найпоширенішою точкою зору є та, згідно з якою предметом ліцензійного договору є винахід або інше технічне досягнення в обсязі, встановленому договором. Виходячи з цієї позиції, у ліцензійному договорі необхідно якомога точніше визначити предмет ліцензії, тобто яке саме технічне досягнення передається для використання.
' Див.:Хейфец И.Я. Основи патентного права. — П„ 1925. — С. 280;
Антимонов Б.С., Флейшиц Е.А. Изобретательское право. — М., 1960. — С. 181.
Договори про використання промислової власності 589
Юридична природа ліцензійного договору. Визначальною концепцією юридичної природи ліцензійних договорів е цивільно-правовий характер даних відносин.