Якщо структурна одиниця банку не одержала відповідних повноважень і уклала кредитний договір від імені банку, а останній у подальшому схвалив цю угоду, то в такому разі є підстави керуватися ст. 63 ЦК України3.
' Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів" від 6 жовтня 1994 р. № 02-5/706.
2 Вказане роз'яснення Президії ВАСУ від 6 жовтня 1994 р. № 02-5/706,
3 Там само.
660 Глава 26
Позичальниками кредиту можуть бути юридичні і фізичні особи, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.
Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання кредиту або відмову.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:
— забезпеченість власними коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків;
— репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, додержання ділової етики, договірної та платіжної дисципліни);
— оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конку-рентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
— економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.
Необхідні відомості про позичальника та інформація, отримана банком при оформленні кредиту, систематизуються у кредитній справі позичальника.
Крім того, слід мати на увазі, що залежно від виду кредиту позичальником, як стороною кредитного договору, може бути особа, яка має спеціальні властивості. Так, позичальниками іпотечного кредиту можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Споживчий кредит надається фізичним особам—резидентам на придбання товарів тривалого користування та послуг. Ломбардний кредит надає Національний банк України комерційним банкам під забезпечення державних цінних паперів, випущених Міністерством фінансів України, список яких затверджується Правлінням НБУ. Як виняток, за рішенням Правління НБУ під забезпечення ломбардного кредиту можуть прийматися й інші цінні папери.
Кредитний договір має особливий предмет, в якості якого завжди виступають кошти (національна або іноземна валюта). Відповідно до кредитного договору кредитодавець зобо-
Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин 661
в'язується надати позичальникові кошти на умовах і в розмірі, що передбачені договором, у власність (повне господарське відання, оперативне управління). Інші речі, визначені родовими ознаками, не можуть бути предметом кредитного договору.
Саме цим кредитний договіор відрізняється від договору майнового найму, згідно з яким наймач зобов'язаний повернути індивідуапьно-визначену річ.
Позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути визначену суму грошей, а не конкретні купюри.
Як правило, кредитодавець надає позичальникові кредит у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника. У готівковій формі кредит може надаватися для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції, а також фізичним особам—резидентам при наданні споживчого кредиту.
Кредити надаються суб'єктам господарської діяльності у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку як у національній, так і в іноземній валюті у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором, а також у готівковій формі для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції.
Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником з розрахункового чи поточного (валютного) рахунку. Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюються платіжними дорученнями позичальника, а за умови визнання боргу позичальником — платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку. Якщо позичальник не може сплатити борг, він стягується з гарантів (поручителів) у встановленому чинним законодавством порядку.
Погашення заборгованості за кредитом та відсотків за його користування здійснюється у черговості, яку встановлюють сторони під час укладення угоди про надання кредиту.
662 Глава 2в
Залежно від умов надання і використання коштів, порядку повернення заборгованості і т.д. в юридичній літературі визначають різні типи кредитних договорів1.
Контокоректний кредит характеризується в літературі як класична форма кредиту2. Він надається позичальникові у різних формах: в готівковій , банківського переказу і т.п.
Акцептний (рамбурсний) кредит використовується, як правило, для поповнення оборотних коштів. При акцептному кредиті позичальник оформляє переказний вексель, вказуючи платником банк. Банк акцептує вказаний вексель за умови, що позичальник надасть банкові покриття векселя до настання терміну платежу по ньому.
Авальний (гарантований) кредит пов'язаний з наданням кредитодавцем гарантій виконання позичальником грошового зобов'язання за цивільно-правовою угодою, яка опосередковує купівлю-продаж товару, надання послуг, виконання робіт.
Форма кредитного договору. Закони, чинні в Україні, які регулюють кредитний договір, зокрема глава 33 ЦК України і Закон України "Про банки і банківську діяльність", не передбачають вимог щодо форми і змісту кредитного договору. Вбачається, що у цьому питанні за нинішніх умов слід виходити з норми п. 15 Положення Національного банку України "Про кредитування" (постанова Правління НБУ від 28 вересня 1995р. №246).
Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.
Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Стаття 1116 проекту ЦК У країни передбачає просту письмову форму кредитного договору. Особливість формі
' Див.: Гражданское право / Под ред. Е.А. Суханова. — С. 343—344. 2 Див.: Банковский портфель / Под ред. Ю.И. Коробова й др. — М 1994. — Т. 1. — С. 421—524.
Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин 663
кредитного договору полягає в тому, що недодержання письмової форми не має наслідком визнання кредитного договору недійсним.
Відповідно до ст.820 ЦК Російської Федерації кредитний договір, з умовою його абсолютної недійсності (нікчемності), має бути укладений у письмовій формі. На нашу думку, в цьому є певні переваги норми ст.1116 проекту ЦК України. Адже обов'язкова письмова форма кредитного договору дає можливість позичальникові уникати повернення кредиту, якщо кошти фактично будуть надані без належного оформлення договору.
Як і всі інші угоди, кредитний договір має бути підписаний повноважними особами сторін, які його укладають. У зв'язку з цим необхідно враховувати, що статутні документи юридичних осіб часто встановлюють обмеження повноважень керівників при укладенні кредитних угод на значні суми. В літературі з цього приводу були висловлені думки про те, що підписання кредитного договору особою, яка не має відповідних повноважень, не тягне за собою визнання кредитного договору недійсним1.
Зміст кредитного договору. Кредитний договір — це угода, з якої водночас випливають обов'язок кредитодавця надати кредит і обов'язок позичальника повернути грошову суму та сплатити відсотки за неї.
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.
Істотними умовами кредитного договору є забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова спрямованість (п.9 Положення НБУ).
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права захищати свої інтереси, не допускати збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Принцип повернення, строковості та платності полягає в тому, що кредит має бути повернутий позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Див.: Єфимова Л.Г. Банковское право. — С. 186.
664Глава 26
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором.
Цінною з точки зору прав та обов'язків сторін кредитного договору є ст. 1117 проекту ЦК України, яка передбачає можливість односторонньої відмови від надання кредиту кредитодавцем або його одержання позичальником.,
Відповідно до ст. 178 ЦК України виконання зобов'язання щодо повернення кредиту і сплати відсоткової ставки може бути забезпечене поручительством або гарантією.
Вирішуючи спори, пов'язані з відповідальністю поручителя або гаранта перед банком, що надав кредит позичальникові, слід мати на увазі таке.