Оплата проданого об'єкта відбувається протягом ЗО календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Термін оплати може бути подовжено ще на ЗО календарних днів за умови сплати не менше як 50 відсотків ціни продажу об'єкта. Оплата відбувається шляхом внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок. У договорі обов'язково зазначаються номери розрахункових рахунків покупця і продавця, назви та адреси банківських установ.
Крім цих умов про передачу об'єкта продажу та його оплату, законодавством про приватизацію визнаються істотними і умови про зобов'язання сторін, передбачені бізнес-планом чи планом приватизації, а також зобов'язання, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, щодо здійснення програм технічного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних технологій; здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної єдності виробництва та технологічних циклів; збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог антимоно-польного законодавства; збереження номенклатури та обсягу виробництва продукції (послуг) відповідно до бізнес-плану;
завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-культурного призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання встановлених мобілізаційних завдань (ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств").
| 289 |
Договір купівлі-продажу об'єктів приватизації
Згаданий закон передбачає, що термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, має не перевищувати 5 років. Встановлення такого строку, на думку автора, не завжди виправдано. Щодо здійснення програм технічного переобладнання виробництва, впровадження прогресивних технологій такий строк видається занадто коротким. Що стосується такого зобов'язання, як виконання заходів щодо створення безпечних 1 нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, то воно взагалі не може бути обмежене у часі. Будь-яке підприємство протягом усього часу свого існування повинне організовувати свою діяльність з додержанням норм про охорону навколишнього природного середовища, що передбачає і відповідні санкції за порушення цих норм.
Обмеження ж строком у 5 років виконання зобов'язань про збереження та раціональне використання робочих місць ставить у невигідне становище трудовий колектив відповідного підприємства.
Не повинні обмежуватися у часі також зобов'язання щодо утримання об'єктів соціально-побутового призначення. Тому вважаємо, норму про термін дії вищенаведених зобов'язань доцільно було б переглянути.
Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.
Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відповідальність у таких випадках.
Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення договору відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї
10 О. Дзера
290 Глава 9
встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб покупець прийняв річ, сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.
У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання І вимагати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від прийняття простроченого виконання допускається тільки у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у п. 4 ст. 29 встановлює, що покупці, які не сплатили за об'єкт приватизації протягом встановленого строку, сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів У країни "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкта приватизації"1.
При цьому рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону підлягають анулюванню.
Залишаються незрозумілими правові наслідки такого анулювання, бо в законі про це не йдеться. Виникає питання, чи анулювання рішення про викуп або результатів аукціону, конкурсу означає фактичне розірвання договору, чи може бути лише приводом для звернення до суду про його розірвання.
* Урядовий кур'єр. — 1997. — 2 вересня.
Договір купівлі-продажу об'єктів приватизації
Враховуючи, що Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" не передбачає правових наслідків такого анулювання, можна вважати, що договір купівлі-продажу діє аж до його розірвання за згодою сторін чи у судовому порядку.
Що стосується кредитора, то він на відміну від вищенаве-деного визнається таким, що прострочив, якщо відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не викликано умислом або необережністю його самого або тих осіб, на яких відповідно до закону або доручення кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає на загальних підставах. За грошовими зобов'язаннями боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Як уже зазначалося, майно, що його приватизують, має відповідати певним якісним показникам, встановленим умовами договору, чи вимогам, що звичайно ставляться.
У разі продажу покупцеві об'єкта приватизації неналежної якості він відповідно до ст. 234 ЦК України має право за своїм вибором вимагати:
або заміни речі річчю належної якості;
або відповідного зменшення купівельної ціни;
або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;
або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.
Викликає обгрунтований сумнів реалізація права вимагати заміни речі, оскільки в процесі приватизації маємо справу із специфічною річчю (об'єктом приватизації), яку замінити на іншу просто неможливо, і система законодавства про приватизацію взагалі не передбачає можливості такої заміни. Тому, на наш погляд, цю проблему необхідно законодавче врегулювати, тобто виключити право вимагати заміни речі щодо об'єкта приватизації.
ю*
| 292 |
| Глава 9 |
Покупець відповідно до п. 5 ст. 29 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" несе відповідальність ще й у таких випадках.
У разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.
У разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій, частково внесені інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій.
Якщо покупець недодержав зобов'язань щодо збереження протягом визначеного періоду профілю діяльності приватизованого об'єкта, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.
Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (про малу приватизацію)" при недодержанні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санкцією та реструктуризацією підприємства) він сплачує штраф у розмірі 12-кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць.