За чинним законодавством, поповнення недопоставки продукції здійснюється в асортименті того періоду, в якому вона мала місце, а товарів — в асортименті наступного строку поставки, якщо іншу номенклатуру (асортимент) не буде додатково погоджено між сторонами. Проте, покупець товарів може вимагати поповнення недопоставки в асортименті того періоду, в якому вона мала місце. Він також має право відмовитися від продукції, поставку якої прострочено, якщо інше не передбачено в договорі. Продукцію, відвантажену постачальником до одержання повідомлення покупця, останній повинен прийняти й оплатити.
Зазначена вище неустойка за недопоставку або прострочення поставки нині стягується одноразово. Це означає, що обсяг недопоставленої продукції не враховується при визначенні розміру неустойки за такі самі порушення в наступних здавальних періодах. Більше того, тут діє певна заохочувальна норма: в разі поповнення в наступних здавальних періодах недопоставленого обсягу продукції (за умови повного виконання зобов'язань з поставок у цьому періоді) розмір неустойки за недопоставку або прострочення поставки зменшується на 50 відсотків (п. 57 Положення про поставки продукції;
п. 49 Положення про поставки товарів).
За ст. 756 проекту ЦК України, встановлена законом, іншими правовими актами або договором неустойка за недопоставку або прострочення поставки товарів стягується з постачальника до фактичного виконання зобов'язання у межах строку дії договору, якщо інший порядок стягнення неустойки не встановлено законом або договором.
Серйозним порушенням договірної дисципліни при поставках є відхилення виготовлювача від вимог щодо якості про-
344 Глава 11
дукції. Недодержання умов щодо якості продукції тягне за собою різні правові наслідки залежно від характеру правопорушення. Так, дуже часто у продукції виявляються дефекти, які можна й економічно доцільно усунути в місці її одержання. На вимогу покупця їх усувають працівники виготовлювача (у тому числі шляхом заміни окремих частин або виробу в цілому) протягом 20 днів, якщо інший строк не передбачений нормативною документацією або договором. У разі усунення дефектів силами і засобами покупця виготовлювач відшкодовує йому заподіяні витрати. Якщо виготовлювач усунув дефекти в обумовлений строк, а також якщо покупець не вимагав їх усунення, майнової відповідальності у вигляді штрафів постачальник не несе.
Якщо якість продукції не відповідає стандарту, технічним умовам, іншим нормативним документам, зразкам або умовам договору, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати продукції, а якщо вона вже оплачена, вимагати у встановленому порядку повернення сплачених сум і заміни продукції на доброякісну. За це порушення договору виготовлювач сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 відсотків вартості продукції неналежної якості. Разом з тим покупець має право прийняти зазначену продукцію за договірною ціною або для реалізації на комісійних засадах. Передача на розсуд покупця питання про те, прийняти недоброякісну продукцію чи відмовитись від неї, у кожному конкретному випадку може запобігти зайвим витратам виготовлювача, пов'язаним з поверненням, ремонтом виробів тощо.
У разі поставки продукції, яка відповідає нормативній документації, але виявиться нижчого сорту, ніж зазначено в документі, що посвідчує якість, покупець має право або прийняти її за ціною, передбаченою для продукції відповідного сорту (якості), або відмовитися від неї. Одержавши від покупця повідомлення про відмову від продукції недоброякісної або нижчого сорту, виготовлювач повинен протягом 10 днів, а щодо продукції, яка швидко псується, протягом 24 годин розпорядитися нею. Якщо виготовлювач у зазначені строки не розпорядився продукцією, покупець може реалізувати її на місці або повернути виготовлювачеві. Продукція, яка швидко псується, в усіх випадках підлягає реалізації на місці. У разі відмови покупця від недоброякісної продукції або викорис-
Договори поставки 345
тання її не за цільовим призначенням вона не зараховується у виконання зобов'язань за договором поставки (пункти 41 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 34 і 52 Положення про поставки товарів).
Серйозним правопорушенням є поставка некомплектної продукції. В цьому разі на вимогу покупця виготовлювач повинен доукомплектувати продукцію або замінити її комплектною у 20-денний строк після одержання такої вимоги, якщо інший строк не передбачено угодою сторін. До виконання цієї вимоги покупець може не оплачувати некомплектну продукцію, а якщо вона вже оплачена, вимагати повернення сплачених сум. Коли виготовлювач в обумовлений строк не укомплектує продукцію або не замінить її на комплектну, покупець може відмовитися від продукції і стягнути з виготовлювача штраф у розмірі 20 відсотків її вартості, включаючи і вартість частин, яких не вистачає (пункти 42 і 59 Положення про поставки продукції; пункти 35 і 52 Положеня про поставки товарів).
Положення про поставки передбачають майнові санкції також за порушення постачальником інших умов договору: за неналежне маркування й упаковку, за поставку продукції без застосування засобів пакетування або тари-обладнання тощо.
За договором поставки певні права та обов'язки має й покупець. Він, зокрема, повинен прийняти продукцію та оплатити її за встановленими цінами. Якщо без згоди покупця поставлено продукцію, не передбачену договором, або з порушенням умов договору, або за відсутності договору, він має право відмовитися від прийняття її для використання і від оплати. У цьому разі продукція приймається на відповідальне зберігання покупця, а у випадках, визначених транспортним законодавством, покупець може відмовитися прийняти продукцію від органів транспорту.
Договором може бути передбачено відвантаження продукції не покупцеві, а одержувачеві, який не перебуває у договірних відносинах з постачальником. У цьому разі покупець надсилає постачальникові вивантажувальні рознарядки, копії яких направляються одержувачеві. При неподанні покупцем відвантажувальної рознарядки в обумовлений договором строк або поданні її з порушенням інших умов
| 346 |
| Глава II |
постачальник не може належно виконати свої обов'язки, зокрема реалізувати виготовлену продукцію. Тому Положенням про поставки товарів (п. 24) передбачено, що у зазначених випадках виготовлювач має право зажадати від покупця оплати підготовленої до відправки продукції, давши гарантії наявності її в натурі, або перенести поставку на наступний період, повідомивши про це покупця.
Якщо договором передбачено вибірку продукції покупцем зі складу постачальника, ініціативу в одержанні її повинен виявити покупець. У договорі слід чітко визначити порядок вибірки та санкції за порушення покупцем свого обов'язку. оскільки Положеннями про поставки вони не передбачені. У всякому разі постачальник може вимагати від покупця відшкодування збитків, заподіяних невибіркою продукції.
Важливим обов'язком покупця є своєчасна і повна оплата замовленої продукції. Розрахунки між суб'єктами господарської діяльності за поставки продукції, в тому числі продовольства і сільськогосподарської продукції, здійснюються переважно шляхом попередньої оплати, якщо інша форма розрахунків не обумовлена угодою сторін.
Відповідно до статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. платники грошових коштів стягують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, вона не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Сплачена при цьому пеня відноситься на результати фінансової діяльності підприємства-боржника. Покупець відповідає також за .прострочення повернення тари, засобів пакетування та деякі інші порушення договору.
За Положенням про поставки продукції (п. 74) та Положенням про поставки товарів (п. 65) сторонам надається можливість передбачити у договорі відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не треба доводити фактичний розмір заподіяних збитків.
347
Договори поставки
§ 6. Договори про постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу
Нормальна робота виробничих підприємств значною мірою залежить від безперервного постачання їм електричної чи теплової енергії або газу. Електроенергія використовується також для освітлення приміщень державних і громадських організацій, вулиць і жилих будинків, а теплова енергія та газ — для задоволення побутових потреб
громадян.
Законом України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 р. передбачено правові, економічні, соціальні, екологічні основи енергозбереження та економії паливно-енергетичних ресурсів.
У справі забезпечення раціонального використання цих видів ресурсів і додержання правил користування ними важливу роль відведено договорам на постачання енергії та газу.
У Законі Україні "Про електроенергетику" вщ 16 жовтня 1997 р. відзначається, що регулювання відносин в електроенергетиці має певні особливості, спричинені об'єктивними умовами функціонування цієї галузі: а) постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; б) централізованим теплопостачанням споживачів через теплоелектроцентралі і котельні, які входять до об'єднаної енергетичної системи України. Купівля і продаж електричної енергії здійснюються на оптовому ринку електроенергії України, учасниками якого є суб'єкти підприємницької діяльності, що продають і купують електричну енергію на підставі договорів.