Суб’єктами виконавчої влади в Україні є: органи загальної компетенції — вищі органи у системі виконавчої влади; органи спеціальної компетенції — центральні органи державної виконавчої влади; місцеві органи державної виконавчої влади.
У своїй сукупності суб’єкти виконавчої влади утворюють єдину систему органів. Виконавчій владі та системі її органів присв’ячено Розділ VI КУ “Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади”.
Єдність системи органів виконавчої влади обумовлена: єдністю всієї державної влади, яка випливає з державної цілісності України; розмежуванням компетенції органів виконавчої влади.
Очолює систему Кабінету Міністрів України — вищий орган виконавчої влади.
Середньою ланкою цієї системи є міністерства та центральні органи державної виконавчої влади, що підпорядковані Кабінету Міністрів.
Органами виконавчої влади України місцевого або територіального рівня є:
а) місцеві державні адміністрації;
б) спеціальні (галузеві та функціональні);
Згідно з п. 12 ст. 92 КУ виключно законами України визначаюся організація і діяльність органів виконавчої влади.
Компетенція Кабінету Міністрів визначена у ст. 116 КУ та Законі “Про Кабінет Міністрів України”. Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади сформульовані у відповідних Положеннях про ці органи.
Компетенція про місцеві державні адміністрації визначена у ст. 119 КУ.
У межах своєї компетенції вищі органи виконавчої влади організують реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики; здійснюють керівництво і регулюють соціально-економічну сферу; забезпечують єдність системи виконавчої влади; спрямовують і контролюють діяльність підлеглих органів виконавчої влади.
По суті виконавча влада є відносно самостійною формою єдиної державної влади України, вона має притаманні лише їй функції, які здійснюються системою органів виконавчої влади на підставі визначеного правового механізму реалізації законів та інших нормативно-правових актів за допомогою державного управління з метою реалізації прав і свобод людини і громадянина.
6. Згідно з КУ, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні та місцеві органи виконавчої влади. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність.
Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів очолює єдину систему виконавчої влади в Україні; забезпечує у відповідності з КУ здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, що віднесені КУ і законодавством до його компетенції.
В межах своєї компетенції Кабінет Міністрів організовує виконання нормативних актів, міжнародних договорів, конвенцій та угод, здійснює контроль за їх виконанням органами виконавчої влади та приймає відповідні закони щодо усунення їх порушень.
Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України і у своїй діяльності керується актами (ст. 113 КУ). Одночасно він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді, але у межах, що визначені КУ.
Так, згідно г. 4 ст. 85 КУ Верховна Рада здійснює контроль за виконанням Державного бюджету, а також приймає рішення щодо звіту про його виконання. За пропозицією однієї третини депутатів Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняття резолюції недовіри більшістю конституційного складу Верховної Ради. Не може це питання висуватись протягом року після ухвалення Програми діяльності КМУ (ст. 87 КУ).
У відповідності з п. п. 10 і 15 ст. 106 КУ Президент України одноособово призначає за поданням Прем’єр-міністра членів КМУ, керівників інших центральних виконавчих органів. Згідно з п. 12 ст. 92 КУ виключно законодавча влада визначає організацію і діяльність органів виконавчої влади.
Формування виконавчої влади — виключно прерогатива Президента. Згідно ст. 114 КУ до Кабінету Міністрів входять Прем’єр-міністр, перший віце-прем’єр, три віце-прем’єри, міністри закордонних справ, юстиції, фінансів і т. п.
За поданням Прем’єр-міністра Президент призначає міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади. Чисельність Кабінету Міністрів не може, згідно “Закону про Кабінет Міністрів України”, перевищувати 25 чоловік (ст. 5). Члени Кабінету Міністрів є вищими посадовими особами виконавчої влади.
Голова КМУ призначається Президентом за згодою Верховної Ради. Процес призначення складається з таких стадій: визначення Президентом кандидатури, розгляд Верховною Радою цієї кандидатури у разі відхилення — наступне внесення та розгляд кандидатури; призначення Прем’єр-міністра.
Президент на 10 день після вступу на посаду чи після припинення повноважень КМ, після консультацій з Головою ВР та уповноваженими представниками депутатських груп та фракцій, вносить кандидатуру. Кандидат виступає з програмою про основні напрямки розвитку Уряду. Верховна Рада розглядає першу кандидатуру в 10 денний термін. Інші кандидатури — у семиденний. Третя кандидатура — погоджується з головами депутатських груп і складається протокол.
Після призначення у 3 денний строк Президент видає Указ. Протягом 14 днів після цього Прем’єр-міністр подає пропозиції щодо структури та персонального складу КМУ.
Новосформований КМУ набуває повноважень з моменту складання присяги не менш на 2/3 від загальної чисельності КМУ, на пленарному засіданні ВРУ в присутності Президента, не пізніше ніж через 10 днів після сформування КМУ.
Члени КМУ повинні бути громадянинами України, володіти українською мовою, не можуть бути нардепами чи мати інший представницький мандат.
У двомісячний строк КМУ на пленарному засіданні Верховної Ради подає програму діяльності на термін своїх повноважень. У 10 денний термін розглядається і вважається схваленою, якщо проголосувало більшість від конституційного складу.
У разі відхилення Верховною Радою Програми, Верховна Рада розглядає питання про недовіру КМУ. Кожен член КМУ може бути звільнений з посади Президентом за власною ініціативою чи з подачі Прем’єр-міністра. Кожен з членів КМУ може заявити Президентові про свою відставку.
Повноваження КМУ припиняються у випадках:
1). Обрання нового президента;
2). Після прийняття рішення про припинення повноважень Прем’єр-міністра;
3). Прийняття ВР резолюції недовіри КМУ;
4). Відставки чи смерті Прем’єр-міністра.
В Україні створено 27 міністерств. Міністерство визначається, як центральний орган виконавчої влади, який здійснює керівництво дорученою йому галуззю управління або сферою діяльності. Окремі посади займають Державний міністр України та міністр КМУ.
Державний комітет — центральний орган виконавчої влади, що здійснює міжгалузеве управління відповідними сферами. В Україні є 24 державних комітетів.
В Україні є також відомства — здійснюють спеціальні виконавчі, контрольні, наглядові, координаційні і дозвільні функції. Всього в Україні нараховується майже 30 відомств.
Література
1. Конституція України – К., 1996
2. Конституційне право України – К., 1999
3. Основи правознавства – К., 1998
4. Основи конституційного права України – К., 1997
5. Основи конституційного права України – К., 2000