Реферат на тему:
Умисне або необережності здійснення злочину.
План:
1. Загальна характеристика здійснення злочину.
2. Умисне здійснення злочину.
3. Здійснення злочину з необережності.
1. Залежно від форми вини злочини поділяються на умисні і необережні.
Умисним злочин буде в тому разі, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Злочин визнається вчиненим з необережності, коли винна особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але вона розраховувала на їх відвернення чи не передбачена можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
2. Поняття умислу розкривається в ст. 8 (КК) України, згідно з якою злочин визнається вчиненим умисно. Умисел – це одна із форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків свого діянні та у бажанні або свідомому допущенні їх виникнення.
Злочин визнається вчиненим умисно якщо особа:
а) усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, тобто розуміє їх шкідливість для суспільства, а також кримінальну протиправність своєї поведінки.
б) передбачає суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки, що означає розуміння того, кому і яка шкода буде заподіяна.
в) бажає настання таких наслідків або їх свідомо допускає. При бажанні наслідків має місце так званий прямий умисел, особа ставить перед собою мету причинити певну шкоду. Якщо злочин скоюється з прямим умислом, то відповідальність настає і тоді, коли реальної шкоди не заподіяно з причин, не залежних від особи. Свідоме допущення наслідків має місце тоді, коли особа прагне досягти якогось іншого результату, а до передбачуваних наслідків ставиться байдуже, погоджується з ними.
3. Крім умислу Кримінальний Кодекс України передбачає відповідальність і у випадку вчинення злочинів з необережності, яка, відповідно до ст.. 9 КК має місце, коли особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч могла і повинна була їх передбачити.
Деякі злочини можуть бути вчинені лише умисно (наприклад, крадіжка, зґвалтування), деякі – лише з необережності (порушення провин безпеки руху та експлуатації транспорту), а іноді як умисно, так і з необережності (розголошення державної таємниці).
Вчинення злочину з іншою формою вини, ніж передбачено КК, виключає можливість притягнення особи до відповідальності цією статтею.
Література:
1. Кримінальний Кодекс України: ст.. 8, 9.
2. Основи правознавства, за ред. І.П. Усенка., 1998 р.
3. Правознавство, за ред. М. НАстюка., 1993 р.