Система місцевого самоврядування у місті Києві включає:
Основні форми здійснення місцевого самоврядування
1. Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.
2. Члени громади мають право в установленому порядку організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у раді будь-якого питання місцевого самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення.
3. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Представницькі органи місцевого самоврядування, порядок їх формування, повноваження
1. У місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради, які є юридичними особами.
2. Порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями, передбаченими Законом «Про столицю України - місто-герой Київ».
Виконавчі органи місцевого самоврядування у місті Києві
Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
Здійснення управління районами в місті Києві
1. Питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.
2. Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.
Президія Київської міської ради
1. Президія Київської міської ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, які передбачається внести на розгляд ради. Рішення Президії мають рекомендаційний характер.
2. До складу Президії ради входять міський голова, його заступник по роботі в раді, голови постійних комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і фракцій. Президія діє на основі положення про неї, що затверджується Київською міською радою.
60. Підстави адміністративної відповідальності
Підставою АВ вважається протиправна винна дія або бездіяльність, що порушує встановлене адміністративно – правовою нормою правило, але за своїм характером і наслідками не тягне за собою кримінального покарання.
АВ настає за порушення найменшої частини адміністративно – правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких обов’язків, тобто за вчинення адміністративних правопорушень.
АВ тягне за собою порушення тільки тієї норми адміністративного права, яка охороняється адміністративними санкціями.
Реальна юридична відповідальність настає за наявності трьох підстав: нормативної, фактичної, процесуальної.
61.Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
Загальні повноваження:
· Президент призначає чергові вибори до ВРУ
· ПУ може достроково припинити повноваження ВРУ
· Йому належить право законодавчої ініціативи у ВРУ
· Призначає членів КМУ за поданням Прем’єр – міністра, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їх повноваження на цих посадах.
· Президент утворює суди у визначеному законом порядку
· Здійснює перше призначення особи на посаду професійного судді
· Призначає трьох членів Вищої ради Юстиції
· Скасовує акти КМУ та акти РМ АРК
· Призначає за згодою ВРУ Генерального прокурора та звільняє його з посади
У сфері виконавчої влади:
· Формування структур виконавчої влади
· визначення змісту діяльності структур виконавчої влади
· забезпечення законності у сфері державного управління
· видання указів та розпоряджень, які є обов’язковими до виконання на території України
· укладання міжнародних договорів
62. поняття адміністративного позову
Адміністративний позов – ст.3 ч.6 КАСУ звернення до адмін. Суду про захист прав свобод та інтересів у публічно правових відносинах.
63.Поняття адміністративного права
Адміністративне право – це галузь права, засобами якої формуються публічно – управлінські відносини, а також організується і забезпечується публічно – управлінська діяльність.
Як фундаментальна галузь публічного права, воно є необхідним інструментом у регулюванні діяльності структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.
Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.
АП органічно пов’язане з виконавчою владою та державним управлінням. Воно виступає обов’язковим інструментом,здійснення державної виконавчої влади у формі державного управління. Його норми є правовою основою побудови й ефективного функціонування найбільш активної та потужної державної підсистеми – апарату державного управління.
Безпосередньо нормами адміністративного права встановлюються державно – владні управлінські відносини та закріплюються права і обов’язки громадян, а також інших суб’єктів, що не мають владних повноважень у відносинах з представниками держави; встановлюються організаційні та правові засади функціонування всієї системи державної адміністрації; здійснюється розподіл повноважень між органами державного управління та їх структурними одиницями; визначаються принципи, методи, форми державно – управлінської діяльності.
64.Поняття адміністративного примусу.
Адміністративний примус – це владне, здійснюване в односторонньому порядку та передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб’єктів правовідносин, по-перше, заходів попередження правопорушень, по-друге, заходів припинення правопорушень, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативно –правових установлень.
Ознаки адміністративного примусу:
· якщо всі види державного примусу рівнозначні за своєю сутністю відповідному виду юридичної відповідальності, то АП і адміністративна відповідальність – різні правові явища. Адміністративна відповідальність є частиною АП.
· Заходи АП встановлюються, змінюються, скасовуються актами управління залежно від потреби. Не існує єдиного акта, який би містив перелік примусових заходів.
· Заходи АП застосовуються великою кількістю суб’єктів .
· Заходи АП можуть застосовуватись як до правопорушників чи осіб, від яких можна чекати вчинення правопорушення, так і до осіб, які належать до категорії законослухняних, тобто не вчинюють і не збираються вчинювати будь – які проступки
· Застосування АП заходів може бути звернене як до конкретних суб’єктів, так і до певної групи фізичних або юридичних осіб без їх персоніфікації.
· застосування заходів АП передбачається різними за юридичною силою документами.
· Заходи АП застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб.
· Усі заходи АП мають примусово- обов’язковий , державно – владний характер.
65.Поняття адміністративного проступку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
66.Поняття адміністративного процесу.
Під адміністративним процесом розуміють порядок, правила за якими реалізуються матеріальні норми адміністративного права.
Для різних категорій адміністративних справ існують відповідні процедури. Кожна з таких процедур – це система встановлених державою обов’язкових правил. Ці правила закріплюються в нормативних актах і виступають як адміністративно – процесуальні норми.
Адміністративно –процесуальна норма – це встановлені чи санкціоновані державою обов’язкові правила, відповідно до яких регламентується порядок вирішення адміністративних справ, порядок реалізації матеріальних норм адміністративного права.
Діяльність виконавчо – розпорядчих органів з вирішення адміністративних справ на підставі адміністративно – процесуальних норм прийнято називати адміністративно – процесуальною діяльністю.
Адміністративно – процесуальну діяльність, здійснену у межах конкретної адміністративної справи прийнято називати провадженням у адміністративній справі або адміністративним провадженням.
Адміністративні провадження є структурними складовими адміністративного процесу, а їх сукупність – носієм ознак адміністративного процесу.