Органи ООН
Згідно зі статутом ООН метою діяльності організації в економічній сфері є здійснення багатостороннього співробітництва в розв'язанні міжнародних проблем економічного характеру. Таке багатостороннє співробітництво реалізується за допомогою таких органів ООН:
– Генеральна Асамблея;
– Економічна і Соціальна Рада;
– Секретаріат ООН;
– спеціалізовані установи ООН та міжурядові організації, пов'язані з нею.
У структурі цих органів регулюванням міжнародних економічних, у т. ч. й торговельно–економічних відносин, займаються:
1. Органи Генеральної Асамблеї:
– Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД);
– Програма розвитку ООН (ПРООН);
– Міжурядовий комітет з науки і техніки в цілях розвитку;
– Консультативний комітет з науки і техніки в цілях розвитку;
– Підготовчий комітет повного складу для спеціальних сесій Генеральної Асамблеї, присвячених міжнародному економічному співробітництву;
– Всесвітня продовольча рада;
– Світова продовольча програма;
– Комітет з політики та програм продовольчої допомоги;
– Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).
2. Органи Економічної і Соціальної ради (ЕКОСОР):
– Комісія з транснаціональних корпорацій;
– Регіональні комісії ООН.
3. Органи Секретаріату ООН:
– Управління Генерального директора з питань розвитку та міжнародного економічного співробітництва;
– Департамент з міжнародних економічних і соціальних питань;
– Департамент з технічного співробітництва в цілях розвитку;
– Центр ООН з ТНК;
– Міжнародний торговельний центр.
Серед цих органів найбільший вплив на розвиток міжнародної торгівлі мають ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ та Міжнародний торговельний центр.
Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Женева (Швейцарія) — створена в 1964 p., як головний орган Генеральної Асамблеї з питань міжнародного економічного співробітництва. Відомо, що Генеральна Угода про тарифи і торгівлю була укладена поза організаційних структур і впливу ООН. Крім того, з моменту заснування ГАТТ працювала головним чином в інтересах промислово розвинутих країн. Тому створення ЮНКТАД вирішувало всі проблеми в цілому: доповнення структури ООН органом, що відповідає за розвиток світової торгівлі, і можливість надання підтримки країнами, що розвиваються, в налагодженні торговельно–економічних відносин з іншими державами. Тому основна мета Конференції — сприяння міжнародній торгівлі, особливо країн, що розвиваються, з метою прискорення їх економічного розвитку. Виконуючи функції міжурядового форуму, ЮНКТАД у той же час займається дослідженнями, розробкою нових концепцій і аналізом торговельної політики, здійснює рішення міжурядових органів, технічне співробітництво (ЮНКТАД є установою—виконавцем ПРООН), обмінюється інформацією і проводить консультації. До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.
Цілі:
• активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн і країн, що розвиваються;
• зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;
• координація дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнародної торгівлі й розвитку;
• мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;
• активізація співробітництва між державами І приватним секторами.
Цілі ЮНКТАД визначили її функції:
1. Регулювання торговельних та економічних відносин між державами.
2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною.
3. Розробка принципів торговельної політики.
4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.
5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.
6. Координація діяльності органів і закладів 00Н з питань міжнародної торгівлі й розвитку.
7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ)
Організаційна структура ЮНКТАД:
1. Конференція.
2. Рада з торгівлі та розвитку.
3. Секретаріат.
Конференція — найвищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні напрями політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включаючи 2000 р.) відбулося десять сесій Конференції. Рішення Конференції переважно рекомендаційні, вони не обов'язкові до прийняття всіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СОТ, де рішення обов'язкові до виконання.
Рада з торгівлі та розвитку — виконавчий орган; особливістю є можливість участі в його роботі представників усіх країн-членів, які побажають. Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ. Раді підпорядковані функціональні комісії; Комісія з торгівлі товарами й послугами та з сировини; Комісія з інвестицій, технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяльності. На VIII сесії ЮНКТАД були створені чотири постійних комітети: по сировинних товарах, по зниженню рівня вбогості, по економічному співробітництву між розвиненими країнами й по розвитку секторів послуг (послуги, страхування, морські перевезення), а також спеціальний комітет із преференціями і міжурядова група експертів по обмежувальній діловій практиці. Спеціальні робочі групи займаються питаннями технічного характеру (проведення аналізу, обстежень, підготовка висновків). Комітети й робочі групи представляють доповіді Раді по торгівлі й розвитку. Держави - члени ЮНКТАД мають право брати участь у роботі всіх її органів.
Секретаріат є частиною Секретаріату 00Н; очолюється Генеральним секретарем, який є заступником Генерального секретаря 00Н. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається па 9 відділів: 1.сировинних товарів;
2.міжнародної торгівлі; 3.сфери послуг; 4.економічного співробітництва між країнами, що розвиваються; 5.глобальної взаємозалежності; 6.ТНК й інвестицій;
7.науки та техніки; 8.найменш розвинутих країн; 9.послуг у сфері управління.
У спільному із СОТ відомі ЮНКТАД керує Міжнародним торговельним центром. Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: кошти ПРООН, Європейської комісії, Світового банку, окремих країн - донорів. Серед останніх —переважно західноєвропейські країни та Японія.
Форми діяльністі:
Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівноправність держав в міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; падання пільг країнам, що розвиваються, па основі «невзаємності»; скасування преференцій, якими користуються розвинені країни на ринках найслабших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою «Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики».
ЮНКТАД брала активну участь у розробці принципів «Нового міжнародного економічного порядку», який був ініційований політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямку,-зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго, ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розвинутих країн.
Оскільки сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) в 1976 р.; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки. У результаті проведених під егідою ЮНКТАД міжурядових переговорів був укладений ряд міжнародних товарних угод, створені дослідницькі групи по сировинних товарах, у роботі яких беруть участь країни-виробники й країни-споживачі, заснований Загальний фонд для сировинних товарів, підписані конвенції й угоди в різних областях.
В 1992 році держави - члени ЮНКТАД ухвалили рішення щодо нового партнерства з метою розвитку - Картахенска угода. У цій угоді сформульовані політика й визначені міри у взаємозалежних областях фінансів, торгівлі, сировинних товарів, технології й послуг, утримуються рекомендації з рішення як застарілих, так і нових проблем торгівлі й розвитку.
IX сесія ЮНКТАД, напередодні якої відбулася зустріч «Групи 77» на рівні міністрів, який, у свою чергу, передували зустріч міністрів трьох регіональних груп, обговорювали питання стимулювання росту й розвитку в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки. Крім того, внаслідок перенесення Програми ООН для транснаціональних корпорацій у Женеву, ЮНКТАД одержала нові повноваження в області досліджень і технічної допомоги, особливо в питаннях бухгалтерського обліку у зв'язку із прямими іноземними інвестиціями й торгівлею.
В розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце посідають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, з усунення тарифних перепон, з поліпшення структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходу до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам. Окрім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.