.
Проблема підходів до експертизи якості медичної допомоги, її оцінка в умовах системи обов'язкового страхування залишається на сьогоднішній день вкрай актуальної.
Як показує узагальнений аналіз літературних даних, позначена проблема зважується дослідниками, фахівцями практичної охорони здоров'я і співробітниками інших зацікавлених структур різними прийомами, що включають оцінку якості медичної допомоги (КМД) за структурою і результатами її надання, стандартам, експертним характеристикам, опитуванням і ін. Окремими авторами використовується сполучення таких підходів.
На нашу думку, є не цілком коректно характеризувати розмаїтість подібних підходів методами.
Методологічно правомірно говорити не про безліч методів і бажання комплексно об'єднати їх, а про розробку і застосування різних підходів на шляху пошуку і застосування методу експертизи КМД, узагальнено позначеного як метод системного підходу.
Рух дослідницької думки в даному напрямку знімає протиріччя, що виникають при бажанні механічного підсумовування безлічі різних прийомів експертизи КМД із метою одержання інтегрованих експертних характеристик.
Рішення проблеми системного підходу в задачах експертизи КМД лежить не в площині інтегрування окремих підходів у бажану модель системи, а в напрямку від деякої ( на першому етапі - мнемонічної) моделі діяльності лікувально-профілактичного заснування, його структур і фахівців у специфічному полі ринкових (маркетингових) відносин, зокрема в реалізованій у даний час системі обов'язкового медичного страхування.
Побудова такої моделі, що об'єктивно відображає взаємини елементів і характеристик медичної діяльності, є пріоритетною задачею в рішенні співпричетних проблем, що виникають на шляху наукових досліджень і практичної діяльності.
Сутність же пошуку оптимального методу КМД знаходиться поза цією позначеною проблемою, але безпосередньо залежить від її рішення. В остаточному підсумку кожної з передбачуваних методів експертизи якості медичної допомоги по суті своєї повинний відповідати деякої принципової формалізованої моделі цільового забезпечення надання медичної допомоги в системі ринкових відносин, що формується.
Саме структура такої моделі, взаємодія елементів і характеристик які означають її сутність і здатність до функціонування, закономірно визначать методологічні підходи пошуку механізмів побудови діючої системи оцінки якості медичної допомоги.
Один з варіантів такої умовної моделі медичної діяльності в умовах ринкових (маркетингових) відносин представлений на мал.1.
У задачу дійсного повідомлення не входить обґрунтування і критика правомірності приведеної моделі. Приймаючи дану умовну структуру як форму й інструмент у пошуках методу системного підходу до експертизи якості медичної допомоги, з однієї сторони вдається зняти ті нерозв'язні протиріччя, що не дозволяють дотепер визнавати вирішеної задачу по обґрунтуванню механічного сполучення прийомів, придатних для оцінки і керування КМД в умовах сучасної охорони здоров'я; з іншого боку - одержання позитивного результату у виробленні концептуального методу експертизи КМД дозволить підтвердити правомірність пропонованої моделі у відображенні об'єктивної сутності.
Аналізуючи отриману модель, поряд з логічним співвідношенням її елементів, удається виділити сімох умовних рівнів стандартизації медичної діяльності (мал.2):
Відповідно до виділених умовних рівнів визначаються крапки додатка експертних прийомів і форм, що по своїй суті відповідають об'єктивним характеристикам конкретного рівня. Виділення рівнів розкриває сутність безлічі пропонованих і застосовуваних різними авторами підходів до експертизи якості медичної допомоги, допомагає позначити конкретні крапки в системі надання медичної допомоги в додатку до яких забезпечується доказове застосування конкретного підходу.
Як видно з аналізу моделі рівень ліцензування й акредитації визначає експертизу якості медичної допомоги по матеріальній і кадровій структурі її надання (медична послуга, медичний стандарт, потреба в медичній допомозі і її можливе забезпечення кадрами - професійна група, матеріалами - діагностична група, фінансовими ресурсами - економічна група).
Рівень деонтологічних характеристик зокрема визначає форму експертизи КМД по ступені задоволеності пацієнтів і, що не мало важливо, задоволеності лікаря своєю діяльністю. У рамках цього рівня реалізується можливість опису морально-етичних характеристик і вимог пропонованих до лікаря.
Економічний рівень відповідає оцінки якості по оптимуму вартісних характеристик проведених медичних процедур, що відповідають потреб медичної послуги.
Технологічний рівень у деякому роді визначає підхід до оцінки КМД по ступені і відповідності технологій медичної праці визначеним стандартам.
Нарешті рівень результативності поряд з пошуком об'єктивних характеристик КМД не виключає прийом, прийнятий іменуватися “експертним методом”.
Окремому вивченню підлягають характеристики умовно позначеного проблемного рівня.
Наповнення кожного складового елемента представленої моделі формалізованими класифікаційними параметрами, використання методів багатофакторного аналізу і нечіткої логіки (метод “м'яких обчислень”), у принципі, дозволяють, з одного боку, одержати шкалу рівнів прогнозованого співвідношення всіх елементів системи, включаючи рівні умовно оптимального їхнього співвідношення, з іншого боку - побудувати ранжировану шкалу оцінки КМД, як по окремо узятому параметрі системи, так і у формі інтегрованих характеристик досягнення мети лікарської діяльності.
Таким чином, категорія “якість медичної допомоги” представляється динамічною, а не статистичною характеристикою і, цілком ймовірно, може визначатися відповідною ступенем у рамках умовної шкали з мінімальним і максимальним рівнями оцінки КМД.
У висновку слід зазначити, що запропонована модель діяльності лікувально-профілактичного заснування в умовах ринкових (маркетингових) відносин логічно з деяким допуском допомагає реалізувати метод системного підходу до експертизи якості медичної допомоги.