Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 100 из 149)

5. У громадському господарстві КСГП беруть участь своєю особистою працею на основі трудового договору спеціалісти сільського господарства, технічні керівники підсобних під­приємств, інженери, техніки, будівельники та інші робітники і службовці, які не побажали стати членами підприємства, їх­ні трудові відносини з КСГП регулюються нормами трудово­го права. Ці особи також повинні додержувати Правил внут­рішнього розпорядку КСГП і відповідно до їх норм можуть притягатися до дисциплінарної відповідальності. Матеріальна відповідальність даної категорії працівників настає на підставі норми трудового права. Трудовим законодавством регламен­тується дисциплінарна і матеріальна відповідальність праців­ників (у тому числі й членів КСГП) міжгосподарських буді­вельних організацій, міжгосподарських підприємств і об'єд­нань.

Згідно зі Статутом КСГП питання про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності членів під­приємства та осіб, які не є його членами, а працюють у ньому за договорами, вирішується правлінням підприємства або загальними зборами членів останнього (зборами уповнова­жених).

§ 2. Підстави відповідальності в аграрному праві

І. Підставами юридичної відповідальності є сукупність юридичних фактів, які, взяті в їх єдності, складають правопо­рушення. Підставу дисциплінарної відповідальності стано­вить дисциплінарний проступок; підставу матеріальної відпо­відальності — правопорушення, яке призвело до майнової шкоди.

2. Дисциплінарний проступок має місце за умови протиправності та винності діянь правопорушника, які повинні бу­ти встановлені як юридичні факти. Коло протиправних діянь, вчинення яких тягне дисциплінарну відповідальність, визна­чається в Статуті і Правилах внутрішнього розпорядку кож­ного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Пра­вил внутрішнього розпорядку підприємства або його вироб­ничого підрозділу; невиконання рішень загальних зборів, правління підприємства, розпоряджень службових осіб; пору­шення виробничої та трудової дисципліни (запізнення, неви­хід на роботу без поважних причин, самовільне залишення роботи, поява на роботі в нетверезому стані тощо); невико­нання без поважних причин обов'язкового мінімуму трудової участі в громадському виробництві; недбале ставлення до ко­лективного майна; самовільне використання техніки та іншо­го майна підприємства в особистих інтересах; недодержання встановлених норм і правил техніки безпеки, протипожежних заходів та інші порушення.

Юридичними можуть бути визнані лише ті факти, що встановлені правлінням і загальними зборами (зборами упов­новажених) КСГП.

Протиправними є дії, вчинені з порушенням установлених правовими нормами трудових обов'язків. Бездіяльність — це невчинення дій, що їх працівник мав учинити відповідно до своїх трудових обов'язків і посадового становища. За юридич­ними наслідками і правовою кваліфікацією протиправні дії та бездіяльність є тотожними — і ті, і ті тягнуть дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

Прикладом протиправної бездіяльності може бути випа­док, коли сторож уночі заснув, а в цей час на фермі виникла пожежа, якої він без особливих зусиль міг би не допустити, якби не спав. До випадків протиправної бездіяльності можна віднести також несумлінне, недбале ставлення до своїх служ­бових обов'язків із боку керівників і спеціалістів. Скажімо, зберігання в не придатному для цього приміщенні зерна та інших продуктів, що призвело до їх псування; невжиття своє­часних заходів до організації боротьби зі шкідниками сільсь­когосподарських культур.

3. Для визнання вчиненого діяння дисциплінарним про­ступком орган управління КСГП або адміністрація державно­го сільськогосподарського підприємства повинні встановити вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити, чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережності. Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до відповідальності, вчинила проступок, знаючи про наслідки своєї по­ведінки, і нічого не зробила, аби їм запобігти, а навпаки, ба­жала їх настання, робиться висновок, що дане протиправне діяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав на­слідків свого проступку і не бажав їх настання, хоча повинен був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно споді­вався їм запобігти, робиться висновок, що таке протиправне діяння вчинено з необережності.

4. Для настання матеріальної відповідальності необхідно поряд із такими юридичними фактами, як протиправність діяння і вина правопорушника, встановити факт заподіяння матеріальної шкоди або ущемлення майнових інтересів КСГП, визначити розмір шкоди, а також встановити причин­ний зв'язок між нею і протиправним вчинком (дією чи безді­яльністю).

5. Розмір заподіяної шкоди визначається правлінням під­приємства або адміністрацією радгоспу. Вони мають устано­вити, що шкода настала через конкретне правопорушення, яке ставиться правопорушникові за провину. Тільки з'ясував­ши всі обставини і встановивши юридичний склад правопо­рушення, правління або адміністрація радгоспу (а коли спра­ву буде передано до суду — то суд) вирішують питання про притягнення працівника або посадової особи до матеріальної відповідальності.

§ 3. Дисциплінарна відповідальність

працівника колективного сільськогосподарського підприємства

1. Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на членів КСГП, які вчинили дисциплінарний проступок, дис­циплінарних стягнень, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку підприємства. Ними є: догана, по­передження про виключення з членів і виключення з членів КСГП.

Виключення з членів КСГП є надзвичайним заходом дис­циплінарного впливу, який застосовується до осіб, котрі сис­тематично порушують трудову дисципліну або статут навіть після накладення на них інших дисциплінарних стягнень.Особа може бути виключена з членів КСГП лише за рішен­ням загальних зборів.

2. Відповідно до Статуту і Правил внутрішнього розпоряд­ку підприємства члени КСГП можуть притягатися до дисцип­лінарної відповідальності правлінням або загальними збора­ми (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень встановлено Правилами внутрішнього розпорядку підприєм­ства. Згідно з ними збори бригади (ферми) або рада виробни­чого підрозділу розглядають та обговорюють усі випадки по­рушення трудової дисципліни, допущені окремими членами колективу даного підрозділу, і залежно від ступеня порушен­ня вносять до правління КСГП свої пропозиції про притяг­нення винних до відповідальності.

Перед тим, як розглянути питання про накладення стяг­нення на засіданні правління або загальних зборах (зборах уповноважених), член правління, якому доручено підготувати дане питання, має одержати від порушника письмове пояс­нення. Після уважного розгляду обставин вчинення пору­шення правління може застосувати догану або попередження про виключення членів КСГП, а загальні збори або збори уповноважених — будь-яке зі стягнень аж до виключення з членів КСГП.

За кожен вчинений дисциплінарний проступок застосову­ється лише одне стягнення. Воно накладається не пізніше од­ного місяця від дня виявлення проступку і шести місяців від дня його вчинення. Якщо протягом року члена підприємства не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він уважається таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого до відповідальності члена підприємства і клопотанням зборів або ради виробничого підрозділу стягнення може бути знято до закінчення річного строку.

Застосування до членів КСГП заходів дисциплінарного стягнення не звільняє їх від матеріальної відповідальності за недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, як­що це призвело до загибелі тварин чи рослин, псування або втрати майна.

На голову правління, голову ревізійної комісії, членів правління і членів ревізійної комісії дисциплінарні стягнення накладаються загальними зборами (зборами уповноважених), а на головних (старших) спеціалістів — загальними зборами, зборами уповноважених або правлінням сільськогосподарського підприємства. Дані особи притягаються до дисциплі­нарної відповідальності за пропозицією органів державної влади або управління, виконкому районної ради народних де­путатів, органів суду і прокуратури. Відповідні органи управ­ління КСГП зобов'язані розглянути дані пропозиції та при­йняти за ними рішення. Але перелічені органи притягати наз­ваних осіб до дисциплінарної відповідальності права не мають, тому що підприємство є кооперативною організацією, члени якої відповідають у дисциплінарному порядку тільки перед її органами управління.

3. Законодавство надає і захищає право оскарження рі­шення про накладення дисциплінарного стягнення; будь-які відступи від його відповідних вимог слід розглядати як пору­шення правопорядку.

Порядок накладання і зняття стягнень визначається Пра­вилами внутрішнього розпорядку КСГП. У цьому акті запи­сано, що скарги членів КСГП на неправомірні дії керівників виробничих підрозділів та інших службових осіб подаються правлінню КСГП, а в разі неправильного накладення стяг­нення правлінням підприємства або неправильних дій прав­ління і ревізійної комісії — загальним зборам (зборам уповно­важених). Статут КСГП передбачає, що постанова загальних зборів про виключення з членів підприємства може бути ос­каржена до суду.

§ 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств

1. Дисциплінарна відповідальність працівників радгоспів і міжгосподарських підприємств (організацій) здебільшого пов'язана з порушенням вимог щодо дисципліни праці та ре­гулюється нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни адмініст­рація підприємства, установи, організації застосовує відповід­ні заходи стягнення. Нарівні з нормами КЗпП України пи­тання дисциплінарної відповідальності працівників регулю­ються спеціальними нормативними актами.