5. У громадському господарстві КСГП беруть участь своєю особистою працею на основі трудового договору спеціалісти сільського господарства, технічні керівники підсобних підприємств, інженери, техніки, будівельники та інші робітники і службовці, які не побажали стати членами підприємства, їхні трудові відносини з КСГП регулюються нормами трудового права. Ці особи також повинні додержувати Правил внутрішнього розпорядку КСГП і відповідно до їх норм можуть притягатися до дисциплінарної відповідальності. Матеріальна відповідальність даної категорії працівників настає на підставі норми трудового права. Трудовим законодавством регламентується дисциплінарна і матеріальна відповідальність працівників (у тому числі й членів КСГП) міжгосподарських будівельних організацій, міжгосподарських підприємств і об'єднань.
Згідно зі Статутом КСГП питання про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності членів підприємства та осіб, які не є його членами, а працюють у ньому за договорами, вирішується правлінням підприємства або загальними зборами членів останнього (зборами уповноважених).
§ 2. Підстави відповідальності в аграрному праві
І. Підставами юридичної відповідальності є сукупність юридичних фактів, які, взяті в їх єдності, складають правопорушення. Підставу дисциплінарної відповідальності становить дисциплінарний проступок; підставу матеріальної відповідальності — правопорушення, яке призвело до майнової шкоди.
2. Дисциплінарний проступок має місце за умови протиправності та винності діянь правопорушника, які повинні бути встановлені як юридичні факти. Коло протиправних діянь, вчинення яких тягне дисциплінарну відповідальність, визначається в Статуті і Правилах внутрішнього розпорядку кожного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Правил внутрішнього розпорядку підприємства або його виробничого підрозділу; невиконання рішень загальних зборів, правління підприємства, розпоряджень службових осіб; порушення виробничої та трудової дисципліни (запізнення, невихід на роботу без поважних причин, самовільне залишення роботи, поява на роботі в нетверезому стані тощо); невиконання без поважних причин обов'язкового мінімуму трудової участі в громадському виробництві; недбале ставлення до колективного майна; самовільне використання техніки та іншого майна підприємства в особистих інтересах; недодержання встановлених норм і правил техніки безпеки, протипожежних заходів та інші порушення.
Юридичними можуть бути визнані лише ті факти, що встановлені правлінням і загальними зборами (зборами уповноважених) КСГП.
Протиправними є дії, вчинені з порушенням установлених правовими нормами трудових обов'язків. Бездіяльність — це невчинення дій, що їх працівник мав учинити відповідно до своїх трудових обов'язків і посадового становища. За юридичними наслідками і правовою кваліфікацією протиправні дії та бездіяльність є тотожними — і ті, і ті тягнуть дисциплінарну та матеріальну відповідальність.
Прикладом протиправної бездіяльності може бути випадок, коли сторож уночі заснув, а в цей час на фермі виникла пожежа, якої він без особливих зусиль міг би не допустити, якби не спав. До випадків протиправної бездіяльності можна віднести також несумлінне, недбале ставлення до своїх службових обов'язків із боку керівників і спеціалістів. Скажімо, зберігання в не придатному для цього приміщенні зерна та інших продуктів, що призвело до їх псування; невжиття своєчасних заходів до організації боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.
3. Для визнання вчиненого діяння дисциплінарним проступком орган управління КСГП або адміністрація державного сільськогосподарського підприємства повинні встановити вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити, чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережності. Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до відповідальності, вчинила проступок, знаючи про наслідки своєї поведінки, і нічого не зробила, аби їм запобігти, а навпаки, бажала їх настання, робиться висновок, що дане протиправне діяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав наслідків свого проступку і не бажав їх настання, хоча повинен був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно сподівався їм запобігти, робиться висновок, що таке протиправне діяння вчинено з необережності.
4. Для настання матеріальної відповідальності необхідно поряд із такими юридичними фактами, як протиправність діяння і вина правопорушника, встановити факт заподіяння матеріальної шкоди або ущемлення майнових інтересів КСГП, визначити розмір шкоди, а також встановити причинний зв'язок між нею і протиправним вчинком (дією чи бездіяльністю).
5. Розмір заподіяної шкоди визначається правлінням підприємства або адміністрацією радгоспу. Вони мають установити, що шкода настала через конкретне правопорушення, яке ставиться правопорушникові за провину. Тільки з'ясувавши всі обставини і встановивши юридичний склад правопорушення, правління або адміністрація радгоспу (а коли справу буде передано до суду — то суд) вирішують питання про притягнення працівника або посадової особи до матеріальної відповідальності.
§ 3. Дисциплінарна відповідальність
працівника колективного сільськогосподарського підприємства
1. Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на членів КСГП, які вчинили дисциплінарний проступок, дисциплінарних стягнень, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку підприємства. Ними є: догана, попередження про виключення з членів і виключення з членів КСГП.
Виключення з членів КСГП є надзвичайним заходом дисциплінарного впливу, який застосовується до осіб, котрі систематично порушують трудову дисципліну або статут навіть після накладення на них інших дисциплінарних стягнень.Особа може бути виключена з членів КСГП лише за рішенням загальних зборів.
2. Відповідно до Статуту і Правил внутрішнього розпорядку підприємства члени КСГП можуть притягатися до дисциплінарної відповідальності правлінням або загальними зборами (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень встановлено Правилами внутрішнього розпорядку підприємства. Згідно з ними збори бригади (ферми) або рада виробничого підрозділу розглядають та обговорюють усі випадки порушення трудової дисципліни, допущені окремими членами колективу даного підрозділу, і залежно від ступеня порушення вносять до правління КСГП свої пропозиції про притягнення винних до відповідальності.
Перед тим, як розглянути питання про накладення стягнення на засіданні правління або загальних зборах (зборах уповноважених), член правління, якому доручено підготувати дане питання, має одержати від порушника письмове пояснення. Після уважного розгляду обставин вчинення порушення правління може застосувати догану або попередження про виключення членів КСГП, а загальні збори або збори уповноважених — будь-яке зі стягнень аж до виключення з членів КСГП.
За кожен вчинений дисциплінарний проступок застосовується лише одне стягнення. Воно накладається не пізніше одного місяця від дня виявлення проступку і шести місяців від дня його вчинення. Якщо протягом року члена підприємства не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він уважається таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого до відповідальності члена підприємства і клопотанням зборів або ради виробничого підрозділу стягнення може бути знято до закінчення річного строку.
Застосування до членів КСГП заходів дисциплінарного стягнення не звільняє їх від матеріальної відповідальності за недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, якщо це призвело до загибелі тварин чи рослин, псування або втрати майна.
На голову правління, голову ревізійної комісії, членів правління і членів ревізійної комісії дисциплінарні стягнення накладаються загальними зборами (зборами уповноважених), а на головних (старших) спеціалістів — загальними зборами, зборами уповноважених або правлінням сільськогосподарського підприємства. Дані особи притягаються до дисциплінарної відповідальності за пропозицією органів державної влади або управління, виконкому районної ради народних депутатів, органів суду і прокуратури. Відповідні органи управління КСГП зобов'язані розглянути дані пропозиції та прийняти за ними рішення. Але перелічені органи притягати названих осіб до дисциплінарної відповідальності права не мають, тому що підприємство є кооперативною організацією, члени якої відповідають у дисциплінарному порядку тільки перед її органами управління.
3. Законодавство надає і захищає право оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення; будь-які відступи від його відповідних вимог слід розглядати як порушення правопорядку.
Порядок накладання і зняття стягнень визначається Правилами внутрішнього розпорядку КСГП. У цьому акті записано, що скарги членів КСГП на неправомірні дії керівників виробничих підрозділів та інших службових осіб подаються правлінню КСГП, а в разі неправильного накладення стягнення правлінням підприємства або неправильних дій правління і ревізійної комісії — загальним зборам (зборам уповноважених). Статут КСГП передбачає, що постанова загальних зборів про виключення з членів підприємства може бути оскаржена до суду.
§ 4. Дисциплінарна відповідальність працівників державних і міжгосподарських підприємств
1. Дисциплінарна відповідальність працівників радгоспів і міжгосподарських підприємств (організацій) здебільшого пов'язана з порушенням вимог щодо дисципліни праці та регулюється нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни адміністрація підприємства, установи, організації застосовує відповідні заходи стягнення. Нарівні з нормами КЗпП України питання дисциплінарної відповідальності працівників регулюються спеціальними нормативними актами.