Ф'ючерсний контракт ліквідується двома шляхами: укладенням оберненої (офсетної) угоди або поставкою реального товару. Поставкою товару закінчується лише близько 2 відсотків угод від загальної кількості ф'ючерсних угод. У випадку невиконання (неліквідації) членом біржі будь-якого ф'ючерсного контракту Розрахункова палата біржі інформує виконавчий орган біржі, який публікує протягом 2-х днів у біржовому бюлетені розрахункову ціну за всіма контрактами цього члена біржі, і вони терміново ліквідуються за цією розрахунковою ціною. Подібний механізм забезпечує стабільність біржового ринку та знижує ризик операцій на ньому з таким нестабільним товаром як сільськогосподарська продукція за умов кризи в агропромисловому секторі економіки України.
Правовою природою опціону є купівля права покупки або продажу зобов'язання укладати біржовий контракт за вказаною ціною протягом строку, визначеного контрактом. Опціонні угоди укладаються як на реальний товар, так і на Ф'ючерсний контракт. Вартістю опціону є премія, яка залежить від зміни поточної біржової ціни на даний товар від ціни, вказаної в контракті, кон'юнктури ринку, рівня облікової ставки тощо. Розрізняють прості, подвійні та кратні опціони. Прості опціони ще поділяються на опціон продавця та опціон покупця. Суть опціону полягає в страхуванні сторін угоди від значних фінансових втрат через коливання ціни та кон'юнктури на ринку сільськогосподарської продукції, одержання додаткового прибутку.
3. Окрім укладання зазначених вище угод біржа характеризується ще двома явищами, а саме: хеджуванням і спекуляцією.
Перше полягає в страхуванні цінового ризику учасників біржової торгівлі, яке дозволяє мінімізувати їх фінансові втрати. Основоположним в цьому виді біржових операцій є одночасне укладання форвардної та ф'ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару. Розрізняють два види хеджування: хеджування продажем (коротке) та хеджування покупкою (довге). Взагалі хеджування сприяє збалансованості біржового ринку, зокрема ринку сільськогосподарської продукції.
Друге є прямо протилежним першому, оскільки є вигідним за умови розбалансованості біржового ринку і сприяє цьому. Цей вид біржових операцій — спекуляція є одним з найскладніших і при вдалому її проведенні — найприбутковішим. Однак враховуючи "негативну" природу спекуляції на кожному біржовому ринку існують обмеження, які стосуються одноденних різких коливань цін на біржові товари та інші фактори функціонування бірж, адже саме в цій сфері біржової діяльності кількість правопорушень є чи не найбільшою. Тому дана сфера біржової діяльності підлягає самому жорсткому контролю з боку біржових і державних органів в усіх країнах з розвиненою ринковою економікою, як то у США, Англії, Франції, Німеччині, Японії тощо.
Загалом біржова торгівля є одним з тих ринкових інструментів, завдяки якому економіка кожної країни взагалі, а конкретні суб'єкти підприємницької діяльності зокрема отримують інвестиційні кошти, що збільшує національний добробут та соціально-політичну ситуацію в будь-якій країні з ринковою економікою.
Новелою в законодавстві щодо реалізації сільськогосподарської продукції є Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок", прийнятий Верховною Радою з 17 грудня 1998 р. Цей закон надає можливість сільськогосподарському товаровиробникові в разі відсутності грошей сплачувати цей податок у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Згідно зі ст. 5 поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних культур, щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.
Сплата фіксованого сільськогосподарського податку натуральною сільськогосподарською продукцією являтиме собою важливе джерело надходження сільськогосподарської продукції і продовольства.
§ 3. Правосуб'єктність хлібозакупівельних підприємств
1. Правосуб'єктність становить собою визначення тих прав юридичних обов'язків, які покладаються нормами чинного права на підприємства, установи, організації, що займаються заготівлею сільськогосподарської продукції і закупівлею хлібопродуктів. Це в першу чергу їхні правомочності як юридичної особи, їхні функціональні права та обов'язки, які в цілому складають компетенцію цих господарчо-підприємницьких утворень, тобто державних підприємств або акціонерних товариств. Ці правомочності включають в себе порядок і умови укладання договорів як на придбання хлібопродуктів, так і на їх реалізацію споживачеві: сюди входять правила, що визначають зміст договірних зобов'язань та норми про юридичну відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання своїх договірних зобов'язань.
З проголошенням незалежності України одним із перших законів було передбачено роздержавлення державних підприємств, що здійснювали заготівлю хлібопродуктів. Законом України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", прийнятому Верховною Радою 10 липня 1996 р., передбачалась приватизація майна підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину та виконують роботи і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам. Уряд України з метою забезпечення державного управління діяльністю малих підприємств прийняв Постанову від 12 листопада 1996 р., якою затвердив Статут державної акціонерної компанії "Хліб України". Основне повноваження цієї Компанії полягає у здійсненні керівництва усіма місцевими хлібозакупівельними підприємствами.
Кожне з цих державних акціонерних товариств згідно з чинним законодавством і Статутом товариства наділено правами юридичної особи. Правосуб'єктність юридичної особи настає з моменту відповідної державної реєстрації акціонерного товариства. Як правило, ці акціонерні товариства є відкритими. Наприклад, товариство "Білоцерківський елеватор" засновано відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області шляхом перетворення орендного підприємства "Білоцерківський елеватор" у відкрите акціонерне товариство згідно із Законом України "Про особливості приватизації майна в АПК" від 10 липня 1996 р., постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1996 р. "Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення" та "Порядком перетворення у процесі приватизації державних орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. На підставі зазначених правових актів було створене дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" — Вознесенський комбінат хлібопродуктів.
За своєю господарчо-підприємницькою сутністю ці акціонерні товариства є підприємствами. Як зазначається в статуті кожного з цих товариств, вони створені з метою одержання прибутку шляхом закупки зерна, сортового і гібридного насіння зернових і олійних культур, їх зберігання і відпуску, забезпечення збереження і правильного використання державних хлібних ресурсів, реалізації в установленому порядку хлібопродуктів, зернофуражу, сировини для виготовлення комбікормів, борошна, крупи і відходів.
Статутом такого акціонерного товариства визначаються його повноваження, що одночасно складають основні напрями діяльності товариства. Вони, зокрема, такі: закупка, збереження і реалізація зерна, сортового і гібридного насіння зернових та олійних культур; виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції; виробництво і реалізація продуктів харчування; організація та проведення селекційної роботи; співробітництво з науковими закладами в галузі селекції; організація посередницької діяльності та промислового виробництва; комерційна і зовнішньоекономічна діяльність; проведення оптової та роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією та товарами народного споживання і виробничого призначення; організація магазинів дрібнооптової торгівлі сільськогосподарською продукцією та іншими товарами народного споживання; робота з акціями та іншими цінними паперами відповідно до чинного законодавства; здійснення інвестиційної діяльності; інші види діяльності, що передбачені та відповідають чинному законодавству України і меті створення товариства. Товариство наділено правом самостійно визначати стратегію і тактику свого розвитку і розвитку дочірніх підприємств, філій та представництв.
Для хлібозаготівельних підприємств є характерним те, що створювані на їхній основі акціонерні товариства мають своїм засновником державу Україну в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по відповідній області. Згідно з Статутом акціонерами є: держава Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна по даній області, фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та операцій на вторинному ринку цінних паперів. Усі акціонери товариства повинні бути внесені до реєстру власників цінних паперів товариства.
Чинне законодавство і Статут такого акціонерного товариства визначає правовий режим майна, права товариства та його акціонерів як суб'єктів права власності. Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності. Майно товариства складається з основних та обігових коштів, інших цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства. Воно є власником майна, що належить організації орендарів, та майна переданих йому засновником у власність. Йому належить продукція, вироблена товариством внаслідок господарської діяльності, а також одержані доходи від іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.