Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 132 из 149)

Так, Указом Президента України "Про заходи щодо вдос­коналення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності" від 10 лютого 1996 р. було затвер­джено Положення про індикативні ціни у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності, яке встановлює порядок запро­вадження індикативних цін, визначення їх рівнів та застосування таких цін. Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складають­ся на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на мо­мент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуван­ням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначе­них згідно з законодавством України. Індикативні ціни мо­жуть запроваджуватись на товари:

— щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

— щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процеду­ри відповідно до ст. 19 Закону України "Про зовнішньоеко­номічну діяльність";

— щодо експорту яких встановлено режим квотування, лі­цензування;

щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

— експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

— в інших випадках на виконання міжнародних зобов'я­зань України.

Індикативні ціни розробляє Міністерство зовнішніх еко­номічних зв'язків і торгівлі України та уповноважені ним ор­ганізації на базі результатів аналізу інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, бан­ківських, інформаційних та інших установ і організацій Ук­раїни, з інших джерел, за відповідними методиками. При цьому враховуються стандарти якості товарів, чинні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон'юнктури зов­нішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика що­до відповідного товару на відповідному ринку та інша інфор­мація кон'юнктурно-цінового характеру. Індикативні ціни, запроваджені відповідно до цього Положення, є обов'язкови­ми до використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності всіх форм власності при укладенні та здійсненні зов­нішньоекономічних угод (контрактів). Рішення про запровадження індикативних цін приймає та переліки індикативних цін затверджує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Таке рішення та переліки індикативних цін публікуються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України або уповноваженими ним організаціями в газеті "Урядовий кур'єр" не менш як раз на місяць. Наприк­лад, постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. "Про впорядкування експорту живої худоби" зобов'я­зано встановлювати індикативні ціни на живу худобу, що експортується.

З метою захисту інтересів вітчизняних товаровиробників України та її суб'єктів господарської діяльності скорочення дефіциту торговельного балансу держави, забезпечення спри­ятливих умов для експорту запроваджено державний конт­роль за експортом та імпортом товарів. Порядок його здій­снення встановлено Законами України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 р., "Про внесення змін до Закону України "Про зовніш­ньоекономічну діяльність" від 22 грудня 1998 р., "Про захист

національного товаровиробника від субсидованого імпорту" та Законом України "Про захист національного товаровироб­ника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 р.

При експорті, імпорті сільськогосподарської продукції державними органами (митною службою, ветеринарною ме­дициною) України згідно з вимогами законів України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської про­дукції", "Про ветеринарну медицину", "Про карантин рос­лин", ст. 18 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" здійснюється ветеринарний, фітосанітарний контроль підка-рашинних товарів, об'єктів тваринного світу. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", сільськогосподарська про­дукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов'язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному, ра­діологічному, а в разі ввезення товарів І та II груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності — ветери­нарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Підставою для перевезення через митний кордон України продукції І—XXIV груп Товарної номенклатури зов­нішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, ви­даний уповноваженим згідно з чинним законодавством орга­ном, або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката. Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати вве­зення сільськогосподарської продукції з країн, де був оголо­шений або стосовно яких був оголошений Україною або ін­шими країнами карантин. Рішення щодо зазначеного обме­ження має бути оприлюдненим.

Продукти, призначені для продажу населенню, які підпа­дають під визначення II—XXI груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, можуть бути випущені з-під митного контролю на території України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаков­ках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Мі­ністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчу­вання, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, по­бічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчо­вих добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлен­ня, найменування й адресу виробника таких продуктів та по­силання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів — відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами.

Продукти, які продаються населенню із порушенням ви­мог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил.

Ввезення сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення І—XXI груп Товарної номенклатури зовніш­ньоекономічної діяльності, громадянами на митну територію України у межах неторгового (туристичного) обороту у будь-яких обсягах без сертифіката встановленого зразка не дозво­ляється. Це обмеження не поширюється на продукти харчу­вання в упаковці виробника, що надходять на адресу фізич­них осіб у міжнародних поштових відправленнях вагою до 10 кілограмів.

Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює пере­лік харчових добавок (консервантів), продукти із вмістом яких не можуть бути ввезені на територію України.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експорту (імпорту) продукції агропромислового комплексу, між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виникають розрахункові, кредитні та інші фінансові відносини, пов'язані з використанням іноземної валюти. Ці відносини регулюють­ся спеціальними законодавчими актами про валютно-розра­хункові операції. Основними формами розрахунків у здій­сненні експорту (імпорту) продукції, в тому числі сільсько­господарської, є акредитивна, інкасова, попередня (авансова) оплата, розрахунки продукцією, товарами на еквівалентну су­му по бартерній (товарообмінній) угоді.

Порядок оплати, застосування форм розрахунків залежить від національної приналежності контрагента українського учасника, умов зовнішньоторгових угод. Так, згідно з Декре­том Кабінету Міністрів України від 19 грудня 1993 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України від 23 вересня 1994 р. із змінами, внесеними Законом України від 7 травня 1996 р. "Про порядок здійснен­ня розрахунків в іноземній валюті", у розрахунках між укра­їнськими та іноземними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійсню­ються через уповноважений банк, яким є будь-який комер­ційний банк, офіційно зареєстрований в Україні. У контракті на експорт продукції, товарів український суб'єкт зовніш­ньоекономічної діяльності повинен передбачити обов'язок іноземного господарюючого суб'єкта щодо проведення опла­ти експортної продукції в терміни, що не перевищують 90 днів від дати митного оформлення продукції, яка експор­тується.

Указом Президента України "Про заходи впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприєм­ницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 р. встановле­но, що розрахунки за зовнішньоекономічними договорами, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для докумен­тальних акредитивів, Уніфікованих правил з інкасо, прийня­тих Міжнародною торговою палатою.

При експорті (імпорті) продукції в країни СНД, куди екс­портується більша частина сільськогосподарської продукції, українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зо­бов'язані в розрахунках з господарськими суб'єктами цих країн застосовувати акредитивну чи попередню форму оплати продукції, товарів.