Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 133 из 149)

При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій роз­рахунки у валюті не провадяться, якщо ціни експортної та ім­портної продукції еквівалентні. Ціна продукції визначається у вільно конвертованій валюті.

Чинне законодавство України закріплює способи захисту прав власності на сільськогосподарську продукцію, прав на вільний вибір переробників та покупців сільськогосподар­ської продукції. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про дер­жавне регулювання імпорту сільськогосподарської продук­ції", з метою запобігання створенню штучного дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності забороняється введення обмежень на вільне переміщення сільськогос­подарської продукції вітчизняного виробництва на всій тери­торії України, визначення сільськогосподарському товарови­робнику конкретних переробників або споживачів, а також встановлення обов'язкових мінімальних цін їх реалізації (продажу).

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийняті всупереч положенням цієї статті, не підлягають виконанню. Посадові особи зазначених органів за видання (підписання) рішень, що суперечать положен­ням цієї статті, несуть відповідальність згідно із законами України.

§ 4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в АПК

З метою створення умов для інвестування АПК, Указом Президента України "Про основні напрями розвитку агро­промислового комплексу України" від 29 квітня 1998 р. пе­редбачено комплекс заходів щодо поліпшення іноземного інвестування у сільське господарство, а саме:

— спрямувати інвестиційну політику держави на підтрим­ку виробництва насамперед продукції критичного імпорту, розвиток переробної і харчової промисловості, розроблення і освоєння наукоємних технічних засобів і технологій;

— залучати іноземний капітал міжнародних фінансових інститутів, приватного бізнесу для інвестування сільськогос­подарського машинобудування та розвитку агропромислово­го виробництва;

— визначити інвестиційні пріоритети в агропромисловому комплексі, підготувати та затвердити порядок розроблення та реалізації галузевих і спеціальних цільових інвестиційних програм;

— створити умови для залучення коштів підприємств на інвестування ресурсного потенціалу, впровадження наукоєм­них і прогресивних технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Крім того, передбачено вдосконалити регулювання екс­порту та імпорту сільськогосподарської продукції та сирови­ни для харчової і переробної промисловості з метою зростан­ня обсягів переробки та експорту продуктів харчування, вжити заходів до підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках за рахунок зниження собівартості, поліпшення якості та зовнішнього оформлення продукції, істотного зменшення витрат енерго­ресурсів.

Правове забезпечення іноземних інвестицій в АПК нашої держави здійснюється як загальними нормами чинного зако­нодавства про зовнішньоекономічну діяльність, так і спеці­альними законами, зокрема — Законом України "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р., а також між­народними угодами, обов'язковість яких схвалена Верховною Радою України згідно зі ст. 9 Конституції України. На міжна­родному рівні підписані: у 1965 р. Вашингтонська конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами і в 1985 р. Сеульська конвенція про страхування інвестицій. Колізії між нормами законодавчих актів України і міжнародними договорами щодо інвестицій повинні вирішуватись на користь останніх як це передбачено в ст. 6 Закону України "Про режим інвестування".

До національного законодавства, що регулює іноземні ін­вестиції, належать договори України з іноземними державами про взаємний захист інвестицій, ратифіковані Верховною Ра­дою України.

Поняття, види, форми, порядок здійснення іноземних ін­вестицій визначаються і регулюються Законом України "Про режим іноземного інвестування".

Відповідно до названого закону, іноземні інвестиції — це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

При цьому іноземними інвесторами визнаються суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

— юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

— фізичні особи — іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

— іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

— інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Види іноземних Інвестицій визначені в ст. 2 Закону "Про режим іноземного інвестування". Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

— іноземної валюти, що визнається конвертованою На­ціональним банком України;

— валюти України — при реінвестиціях в об'єкт первин­ного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

— будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;

— акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпо­ративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодав­ства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

— грошових вимог та права на вимоги виконання договір­них зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

— будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (про­цедурами) країни інвестора або міжнародними торговельни­ми звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України автор­ські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

— прав на здійснення господарської діяльності, включаю­чи права на користування надрами та використання природ­них ресурсів, наданих відповідно до законодавства або дого­ворів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжна­родними торговельними звичаями;

— інших цінностей відповідно до законодавства України.

Вказані види іноземних інвестицій можуть здійснюватись у відповідних правових формах. Закон України "Про режим іноземного інвестування" до таких форм відносить:

— часткову участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

— створення підприємств, що повністю належать інозем­ним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

— придбання не забороненого законами України нерухо­мого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

— придбання самостійно або за участю українських юри­дичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

— придбання інших майнових прав;

— в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі дого­ворів із суб'єктами господарської діяльності України.

Найбільш поширеною в Україні формою залучення іно­земних інвестицій в агропромисловий комплекс є створення спільних підприємств з іноземними інвестиціями з участю українських суб'єктів підприємництва, проведення спільних господарських операцій на основі кооперування майна і кош­тів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України "Про режим іноземного інвестування" до підприємств з іноземними інвестиціями відносяться юри­дичні особи будь-якої організаційно-правової форми, створе­ні відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді яких, за його наявності, становить не менше 10 відсотків. При цьому підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями від дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Починаючи з 1991 року в Україні створені і функціонують підприємства з іноземними інвестиціями, які забезпечують сільськогосподарські під­приємства, фермерські господарства засобами захисту рос­лин, сучасними сільськогосподарськими машинами та інши­ми матеріально-технічними засобами, насіннєвим матеріалом тощо.

З метою поліпшення іноземного інвестування у сільське господарство та агропромисловий комплекс в чинному зако­нодавстві України передбачаються державні гарантії захисту прав іноземних інвесторів у разі зміни законодавства, щодо примусових вилучень інвестицій, а також незаконних дій дер­жавних органів та їх посадових осіб, компенсації і відшкоду­вання збитків іноземним інвесторам, у разі припинення ін­вестиційної діяльності, переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвести­цій. Вказані гарантії дозволяють іноземним інвесторам захис­тити свої фінансові, майнові та інші інтереси у встановлено­му законом порядку.