Цим підзаконним актом передбачено, що основне завдання юридичної служби полягає в організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, бездоганне додержання і попередження невиконання актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їхніми керівниками і працівниками при виконанні ними покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Зазначені загальні вимоги повною мірою поширюються на Міністерство агропромислового комплексу України, усі державні сільськогосподарські підприємства та їхніх керівників і працівників.
Юридична служба міністерства підпорядкована безпосередньо керівникові міністерства (міністру) або ж за його рішенням одному із його заступників. На посаду керівника юридичної служби, його заступника, головного юрисконсульта юридичної служби міністерства призначаються особи з вищою юридичною освітою і стажем роботи за спеціальністю не менше трьох років, а провідного юрисконсульта і відповідної категорії юрисконсультів, які входять до складу юридичної служби, — особи, які мають вищу юридичну освіту або ж навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.
Отримання юридичних послуг від суб'єктів підприємництва, які займаються юридичною практикою, також у загальних рисах урегульовано Законом "Про підприємництво", ст. 4 якого віднесла здійснення юридичної практики до такого виду діяльності громадян і юридичних осіб, що може здійснюватися виключно за наявності спеціального дозволу (ліцензії).
Ці суб'єкти підприємництва мають бути зареєстровані у державних органах виконавчої влади.
Формуванню юридичної служби, зокрема в сільському господарстві, присвячено також підзаконні, урядові та президентські акти загального значення.
2. Повноваження юридичної служби Міністерства агропромислового комплексу України визначено спеціальним Положенням про юридичне управління цього міністерства, затвердженим наказом Мінагропрому України від 19 грудня 1997 р. Основу цього акта становить наведене вище Загальне положення про юридичну службу від 27 серпня 1995 р. Згідно з Положенням юридичне управління визнається самостійним структурним підрозділом центрального апарату Мінагропрому України.
Основне завдання Управління полягає в організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативно-правових актів міністерством, а також його керівництвом та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Управління відповідно до покладених на нього завдань організує і бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у галузі захисту законних інтересів міністерства, забезпечує правильне виконання законодавства, зокрема інформує керівництво міністерства про необхідність вжиття заходів до скасування актів, прийнятих з порушенням законодавства. Разом з відповідними структурними підрозділами, Управління узагальнює практику застосування законодавства в галузі, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд міністерства для вирішення питання стосовно необхідності підготовки проекту акта законодавства та внесення його в установленому порядку до директивних органів. Управління перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та інших нормативних актів, які подаються на підпис керівництву, візує їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативного акта законодавству, якщо внесені до нього юридичним Управлінням зауваження не враховано, Управління, не візуючи проект, подає письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення міністерством.
Управління бере участь у підготовці проектів актів законодавства, господарських та інших видів договорів (контрактів), розглядає проекти нормативно-правових актів, які надійшли для погодження з питань, що належать до компетенції господарства, готує проекти письмових висновків чи зауважень до них.
Такими ж важливими є й інші питання, віднесені до компетенції міністерства.
3. Загальне положення про юридичну службу визначає засади юридичного обслуговування державних підприємств. Згідно з цим актом юридична служба підприємства має такі повноваження:
1) організовує і забезпечує правильне виконання нормативно-правових актів, подає керівництву підприємства пропозиції щодо вирішення правових питань виробничої, економічної і соціальної діяльності підприємства;
2) координує роботу і бере безпосередню участь у підготовці наказів та інших актів підприємства, які регулюють відносини структурних підрозділів і майнову відповідальність;
.3) перевіряє відповідність законодавству проектів наказів та інших актів, які подаються на підпис керівникові підприємства, візує їх при наявності погодження цих проектів із заінтересованими підрозділами. Прийняття рішення керівником підприємства без попередньої перевірки юридичною службою не допускається.
На юридичну службу державного підприємства покладаються обов'язки стосовно її участі у підготовці, проведенні контролю за виконанням господарських договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами і організаціями; вона дає правову оцінку проектам таких договорів, організовує претензійну роботу, веде позовну роботу; представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах (загальних і арбітражних), інших органах під час розгляду правових питань і спорів; дає правову оцінку претензіям, які пред'являються до підприємства, або ж висуває вимоги у зв'язку з порушенням майнових прав і законних інтересів підприємства. Юридична служба контролює додержання структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку висунення і вирішення претензій. На основі
проведеного аналізу результатів вирішення претензій, позовів та інших справ, практики укладання і виконання договорів (контрактів) подає керівникові підприємства відповідні пропозиції щодо поліпшення правового забезпечення господарсько-договірної діяльності.
Істотну правомочність юридичної служби становить необхідність збереження майна і захист майнових прав підприємства. Ця служба дає юридичні висновки щодо правомірності списання матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, нераціональних витрат, а також правову оцінку фактам недостач, розкрадання, безгосподарності, випуску недоброякісної продукції, псування майна і продукції. Юристи зобов'язані розглядати матеріали щодо відшкодування шкоди за рахунок винних. Юридична служба готує такі матеріали спільно з відповідними підрозділами підприємства на основі економі-ко-правового аналізу даних бухгалтерського звіту і статистичної звітності, інших документів фінансово-господарської діяльності підприємств і матеріалів, поданих правоохоронними і контролюючими органами.
Загальне положення про юридичну службу містить в собі правову норму стосовно юридичної відповідальності її працівників (п. 12). Працівник юридичної служби, який не виконав передбачених цим актом заходів по усуненню порушень законодавства, які призвели до негативних економічних наслідків, ущемлення прав і законних інтересів працівників підприємства несе відповідальність в установленому законодавством порядку.
4. Загальне положення про юридичну службу поширює свою чинність лише на органи державного управління сільським господарством і продовольством України і державного сільськогосподарського підприємства, установи, організації, а також на державні підприємства, які переробляють сільськогосподарську сировину і виготовляють харчові продукти.
Цей акт не торкається таких основних виробників сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження, сільськогосподарської сировини для підприємств легкої і харчової промисловості, якими є колективно-кооперативні сільськогосподарські підприємства і товариства (КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ).
В Україні колективні сільськогосподарські утворення (колгоспи) мають значний досвід юридичного обслуговування. Починаючи з 1960 р., юридичне обслуговування колгоспів здійснювали адвокати як члени юридичних консультацій. Згодом ці функції успішно виконували юристи, які працювали в складі міжгосподарських юридичних груп при районних управліннях сільського господарства.
Основні права та обов'язки юрисконсульта колгоспу були вміщені у "Примірному положенні про основні функції керівників і спеціалістів колгоспів Української РСР", прийнятому Радою колгоспів 20 грудня 1971 р. Цей акт діє і нині. У загальних положеннях цього акта визначено, яка особа може займати посаду юрисконсульта колгоспу, її основні обов'язки, права та відповідальність. Згідно з цим актом юрисконсульт відповідає за: 1) своєчасну постановку питання перед органами управління господарства та відповідними державними установами про усунення допущених порушень чинного законодавства, положень Статуту колгоспу; 2) правильність і достовірність поданих довідок, висновків, порушення встановленого законом строку давності щодо подання позову, до суду або строку щодо оскаржень судових рішень; 3) своєчасне подання слідчим органам матеріалів про вчинені злочини та прийняття залежних від нього заходів по відшкодуванню матеріальних збитків, заподіяних господарству.