1. Внутрішньогосподарська діяльність сільськогосподарських підприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) має своїм предметом сукупність суспільно-аграрних відносин: організаційно-правових, членських, засновницьких, управлінських, майнових, трудових і соціальних. Кожний з видів цих відносин відповідним чином врегульований нормами права, в першу чергу — нормами аграрного права. Суспільство і держава, кожне окремо взяте сільськогосподарське підприємство, селянське (фермерське) господарство і конкретний працівник цих виробничо-господарських утворень є вкрай зацікавленими в оптимально можливому правовому врегулюванні їхніх відносин. Враховуючи сучасні суспільні труднощі, ці відносини вимагають високопрофесійного застосування правових норм щодо діяльності (функціонування) усіх названих вище суб'єктів аграрного права. Відповідне забезпечення і сприяння належного застосування цих правових норм певною мірою покладається на юридичну службу і здійснюване нею юридичне обслуговування виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Юридичне, як і економічне, обслуговування цих підприємств безумовно сприятиме поліпшенню роботи трудового колективу і спеціалістів названих підприємств, уникненню порушень норм аграрного права, юридичному захисту і охороні прав та інтересів як підприємства в цілому, так і його працівників зокрема.
2. Особливо практичної значущості набуває користування послугами юрисконсультів у разі вчинення організаційно-правових дій при створенні, реорганізації (укрупненні, розукрупненні) або ж ліквідації сільськогосподарського підприємства. При вчиненні цих дій доводиться вирішувати питання майнових, земельних відносин, зокрема, виникають питання про розподіл майнових фондів у разі розукрупнення колективного і кооперативного підприємства, закріплення земельних ділянок між господарствами, які розукрупнилися, між КСГП та його членами, що вирішили замінити земельний сертифікат на державний; порушуються питання про складання акту про право власності на земельну ділянку, про розподіл коштів або ж майна між його пайщиками і т. п Такі питання поряд з працівниками державної земельної служби повинні вирішуватися також з участю юрисконсультів. З участю останніх обов'язково повинні вирішуватись судові і арбітражні спори, що виникають в разі ліквідації сільськогосподарських підприємств. З участю юрисконсультів належить розробляти і приймати Статут сільськогосподарського підприємства та передавати необхідні документи для здійснення його державної реєстрації.
Юридичне обслуговування сільськогосподарського підприємства має на меті сприяти додержанню права самоврядування. Йдеться про регулярне скликання загальних зборів членів КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, розгляд на них тих питань, що віднесені до їхньої компетенції, зокрема, належне оформлення протоколів загальних зборів і засідань правління цих колективно-кооперативних утворень.
Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства зобов'язаний звернути увагу голови правління КСГП, виконавчого директора ВСГК або АСГТ на певні прогалини в протоколах або ж порушення Статуту, або норм чинного аграрного законодавства. Наприклад, притягнення члена КСГП до матеріальної відповідальності в разі заподіяння ним майнової шкоди може бути вчинене лише за умови прийняття про це відповідного рішення правлінням, а не одноосібного розпорядження керівника підприємства.
3. Сільськогосподарське підприємство має потребу в послугах юрисконсульта у випадках заподіяння майнової шкоди з вини підприємства іншій юридичній або фізичній особі, або ж заподіяння цими особами майнової шкоди (збитків) самому підприємству. Саме з допомогою юриста визначаються підстави і склад майнового правопорушення. Факт вчинення правопорушення має місце в разі встановлення протиправ-ності вчинку, який призвів до заподіяння шкоди, при цьому визначається розмір заподіяної шкоди (або збитку як її грошового виразу), встановлюється причинний зв'язок між протиправною дією або бездіяльністю та шкідливим наслідком і, нарешті, вина особи, що завдала шкоду (заподіяла збитки).
Юрисконсульт готує позовну заяву і додає до неї документи, що підтверджують юридичні факти заподіяння шкоди. В разі заподіяння шкоди юрист зобов'язаний подати документи, на підставі яких можна зробити висновок про ступінь причетності підприємства в особі його працівників до скоєного правопорушення і залежно від цього визначити розмір шкоди, заподіяної в цьому випадку з вини підприємства тобто, з вини його працівників.
У виробничо-господарській діяльності сільськогосподарського підприємства побутують характерні заподіяння шкода іншим особам такі як: своєчасний і неналежний розрахунок за своїми грошовими або натуральними зобов'язаннями (дебіторська заборгованість); потрава посівів і пошкодження насаджень на угіддях підприємства; загибель тварин і птиці; поломка сільськогосподарських машин з вини працівника (члена) підприємства; розкрадання посівного матеріалу, зібраного врожаю сільськогосподарських культур або ж продукції тваринництва; привласнення громадських коштів та інші правопорушення. Наведені та інші подібні їм спори, що виникають на такому грунті, відносяться до сфери майнових правомочностей сільськогосподарських підприємств.
При здійсненні юридичного обслуговування сільськогосподарських підприємств неодмінно враховується тісний зв'язок майнових і трудових правовідносин. До цих правовідносин в першу чергу належить віднести взаємини між підприємством і його працівниками в разі заподіяння шкоди членам КСГП, ВСГК, АСГТ, а також працівникам ДСГП, тобто заподіяння шкоди 'їхньому здоров'ю внаслідок каліцтва, одержаного ними при виконанні своїх трудових обов'язків. Матеріальна шкода, що настала в цих випадках, полягає у витратах працівника на лікування та втратах різниці між одержуваним заробітком і розміром пенсії, яка виплачується працівникові при встановленні йому групи інвалідності.
Такою ж матеріальною визнається відповідальність члена колективно-кооперативного підприємства або акціонерного товариства, а також працівника ДСГП за шкоду, заподіяну ним своєму підприємству, або ж товариству при виконанні своїх трудових обов'язків. У зазначених випадках настає юридична відповідальність. У правомірному вирішенні цієї справи однаково заінтересовані і підприємство і його керівник (член товариства). Це і зумовлює потребу при вирішенні подібних спорів матеріального характеру користуватися послугами юрисконсульта підприємства.
4. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства здійснює контроль за додержанням встановленого чинним законодавством порядку продажу і приймання продукції і товарів за кількістю і якістю. За дорученням керівника підприємства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК, АСГТ, які відправляють і приймають товарно-матеріальні цінності, інструктаж про порядок оформлення цих операцій, складання актів у випадках нестач, некомплектності, псування поварів і вантажів; складає висновок про законність списання матеріальних цінностей.
Представник юридичної служби надає правову допомогу ревізійній комісії КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та іншим громадським організаціям підприємства. Він сприяє вжиттю заходів правового характеру, спрямованих на раціональне використання належних господарству земель, на охорону їх від розбазарювання, на своєчасне повернення самовільно захоплених земель, а також тих земель, які тимчасово використовуються для несільськогосподарських потреб. Особливу увагу слід приділити питанням відшкодування збитків, завданих вилученням землі, а також розробці заходів по додержанню законодавства про охорону природи, рекультивацію земель. Ці дії юрисконсульт відтворює у складанні необхідних документів до подання земельних і правоохоронних органів. Юрисконсульт сільськогосподарського підприємства бере безпосередню участь у підготовці до розгляду трудових спорів між правлінням (адміністрацією) підприємства і його членами (працівниками).
5. Джерелами аграрного права є державні і локальні (внутрішні) правові акти. У безпосередньому регулюванні внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського підприємства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль належить саме локальним правовим актам. У розробці проектів цих актів беруть активну участь юристи-практики, які здійснюють юридичне обслуговування сільськогосподарських підприємств, працюють у юридичних відділах районної і обласної ланки державного управління сільським господарством.
Серед локальних правових актів першорядне місце належить статутові кожного з названих вище підприємств. За чинним аграрним законодавством статут сільськогосподарського підприємства є необхідним реквізитом кожного підприємства, умовою його державної реєстрації. Цей внутрішньогосподарський акт вважається джерелом аграрного права в цілому і джерелом права того підприємства, яке його ухвалило.
З метою визначення правового режиму пайових внесків членів колективно-кооперативних підприємств у господарствах розроблено і прийнято Положення про пайовий фонд і виплату дивідендів. Цей акт покликаний сприяти ствердженню права власності членів КСГП, СпС, ВСГК у його стосунках із своїм колективно-кооперативним підприємством.
Локальний правовий акт — Положення про внутрішньогосподарський розрахунок покликаний сприяти впровадженню ефективного підприємництва у кожному господарстві. Цей акт тісно пов'язаний з Положенням про оплату праці у підприємстві. За сучасних скрутних економічних умов у переважній більшості колективних і кооперативних сільськогосподарських підприємств цей акт практичного наповнення і виконання немає.