брати участь в управлінні справами цього підприємства як його член.
9. У практичній діяльності КСГП, БСГК, СпС трапляються випадки, коли при використанні праці сезонних працівників останні вступають до членів цих підприємств тощо лише з метою ухилення від сплати прибуткового податку. По суті, ці особи не мають наміру набути статусу члена підприємства і виконувати статутні зобов'язання останнього. Для усунення такої хибної практики Примірний зразок Статуту колективного сільськогосподарського підприємства містить правило, згідно з яким не допускається прийняття до членів КСГП, ВСГК, СпС, осіб, яких залучено для виконання тимчасової або сезонної роботи.
10. У громадянина, прийнятого до членів підприємства, право членства виникає від дня розгляду його заяви на засіданні правління і рекомендації (чи відповідно поданню на схвалення) правління (головою правління) вищому органу самоврядування прийняти цю особу до членів КСГП, ВСГК, СпС. Особа, яка не була рекомендована правлінням (або відповідно головою правління, як це встановлено статутом кооперативу), може оскаржити цю відмову загальним зборам (зборам уповноважених) членів КСГП, ВСГК, СпС.
§ 2. Права та обов'язки членів сільськогосподарських підприємств кооперативного типу
1. Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має суб'єктивні права, і на нього покладаються юридичні обов'язки, визначені як аграрним, так й іншим законодавством.
Ці правомочності членів аграрних підприємств кооперативного типу як рівноправних громадян Української держави грунтуються на Конституції України. Всі члени КСГП, ВСГК, СпС користуються правами і несуть однакові обов'язки щодо спільної виробничо-господарської діяльності, що набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Україні Законів "Про власність", "Про підприємництво", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію", законів і підзаконних нормативно-правових актів про приватизацію майна в агропромисловому комплексі, а також нової редакції Земельного кодексу та внесенням змін до Цивільного кодексу щодо права приватної власності громадян тощо.
Соціально-економічне призначення та юридичний зміст правомочностей членів аграрних підприємств є похідними від правового статусу, завдань та функцій цих підприємств, правомочностей останніх як юридичних осіб, заснованих на колективно-кооперативній власності. Диференціація та особливості правовідносин з участю цих аграрних підприємств лежать в основі розмежування прав і обов'язків повних та асоційованих членів (фізичних та юридичних осіб). Правомочності членів аграрних підприємств кооперативного типу розмежовуються на: членські організації; членські трудові; членські управлінські; членські майнові; членські соціальні тощо. Правомочності асоційованих членів КСГП, ВСГК розмежовуються на: членські асоціативні організації; членські асоціативні управлінські з дорадчим голосом; членські асоціативні майнові тільки щодо отримання частки доходу та першочергового отримання свого внеску, доходів від їх земельних ділянок.
Правомочності дійсних та асоційованих членів КСГП, І ВСГК. тощо організаційного характеру становлять їхні права | та обов'язки щодо правил вступу до членів цих підприємств, ІЮридичного оформлення членства, регулювання припинення ^Членства, оформлення цього юридичного факту, порядку розрахунків та інших наслідків припинення членства.
2. Серед членських правомочностей перш за все громадян цих аграрних підприємств є трудові права та обов'язки цих громадян. їхню основу становлять правові норми Кодексу законівпро працю, особливості застосування (не всупереч першим) яких відображено у Статутах аграрних підприємств кооперативного типу. Трудовим та аграрним законодавством регулюються права членів цих підприємств щодо організації, дисципліни, оплати праці, запровадження їхньої підрядно-орендної та внутрішньокооперативної форм. Нормами цих галузей законодавства регулюється також дисциплінарна і матеріальна відповідальність членів аграрних підприємств, охорона праці й охорона здоров'я. У разі порушення членських трудових прав член підприємства може захистити свої права, у тому числі й у судовому порядку.
Управління діяльністю аграрних підприємств здійснюся громадянами як повними членами на засадах самоврядування, широкої демократи, гласності, активної участі членів у вирішенні всіх питань діяльності цих підприємств. Саме виходячи із загальносвітових принципів сільськогосподарської кооперативної демократії члени цих аграрних підприємств мають право і зобов'язані особисто брати участь в управлінні справами колективних сільськогосподарських підприємств (виробничого сільськогосподарського кооперативу, спілки селян), обирати й бути обраними до їхніх керівних органів, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності цих аграрних підприємств, усунення хиб у їхній роботі, зловживань з боку правління та посадових осіб. Активна участь членів цих підприємців у здійсненні кооперативного самоврядування (за принципом "один член — один голос" незалежно від розміру його майнової частки-внеску) детально регламентується нормами статутів цих підприємств, а також гарантується порядком обрання/відклику та порядком роботи органів управління, чітким розмежуванням їхніх повноважень, порядком голосування (таємним чи відкритим), що визначається самими членами і Статутом підприємства.
4. Особливими за своїм призначенням та змістом є членські майнові правомочності повних та асоційованих членів аграрних підприємств.
За сучасних умов права та обов'язки майнового характеру членів КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змісту і, як наслідок, — нових форм і способів реалізації. Як і раніше, ці відносини стосуються, зокрема відшкодування збитків, шкоди, завданих цьому сільськогосподарському підприємству.
Новим у цих відносинах є те, що на рівні Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у ст. 7 зазначено, що майно підприємства на праві спільної часткової власності належить його членам. Суб'єктом права власності на підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени — в частині майна, яку вони одержать при виході з підприємства. Новим у цих відносинах є також і те, що на законодавчому рівні встановлено право членів КСГП на частку в спільному майні підприємства, яка має правовий статус паю члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" (ст. 20) кооператив визнається власником будівель, споруд, грошей, майнових внесків його членів, продукції, прибутків та іншого майна, придбаного на підставах,, не заборонених законом.
5. Незважаючи на певну прогресивність наведених вище норм, Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" все ж недосить послідовно і чітко регулює майнові правовідносини членів КСГП. Так, на виконання ст. 9 наведеного Закону у КСГП проводиться паювання майна і створення пайового фонду майна членів цих підприємств. До нього включають вартість основних виробничих і обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідну частку від участі колективного сільськогосподарського підприємства у товарному виробництві.
Право члена підприємця кооперативного типу на пайовий фонд майна залежить від його трудової участі в діяльності підприємства. Право члена на свій пай підтверджується виданою йому пайовою книжкою, де зазначається у грошовому та відсотковому вираженні його частка в спільному майні КСГП та іншого підприємства. Пайова книжка підписується головою, головним бухгалтером КСГП та скріплюється печаткою. Відомості про частку в спільному майні також дістають своє закріплення у відповідних книгах. Однак на практиці мають місце зловживання як при визначенні самого розміру частки (паю), так і при внесенні змін у ці книжки про пайовий фонд майна. Це, по суті, є єдиною — з позиції права в цілому і з позиції громадян-членів як носіїв суб'єктивних прав — хибою [у правовому забезпеченні реалізації громадянами своїх прав на частку в спільній власності, оскільки зміна цієї частки не може бути проконтрольована громадянином і, відповідно, цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої (членські майнові права, які можуть порушуватися посадовими особами колективних та інших аграрних підприємств.
Однією з важливих форм реалізації членами аграрних підприємств своїх членських майнових прав є реалізація ними Прав на одержання частини прибутку від діяльності підприємств. Відповідно до ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та ст. 24 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", членові КСГП, ВСГК щорічно Нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залежно від частки у пайовому фонді. За бажанням члена КСГП Нарахований йому чистий прибуток (дивіденд) може бути виплачено грошима або зараховано в збільшення його частки у пайовому фонді майна. На відміну від цього Закону Закон
"Про сільськогосподарську кооперацію" прямо зазначає, що нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку. Статутом сільськогосподарського та сільгоспвиробничого кооперативу може бути передбачено різний відсоток часток доходу на паї для членів і асоційованих членів кооперативу. Закон також передбачає, що відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися коштами, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо.