Смекни!
smekni.com

Аграрне право України книга (стр. 29 из 149)

На підставі зазначених актів право засновництва/участі реалізується через волевиявлення громадянина реалізувати Надані йому права щодо, по-перше, об'єднання свого приват­ного майна з майном інших громадян для створення статут­ного капіталу, заснування, укладення установчого договору, прийняття статуту і проведення державної реєстрації заснова­ного ним підприємства корпоративного типу (товариства); по-друге, реалізації свого права на приватизацію державного сільськогосподарського підприємства через акціонування ос­таннього і взяття на себе прав та обов'язків як учасника-акціонера; по-третє, реалізації свого права на придбання акцій акціонерного товариства (частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю) в інших осіб, в тому числі — фізичних, приватних і державних юридичних осіб. Наприклад, селянське (фермерське) господарство в особі його голови без будь-яких обмежень може набути на законних підставах право (купити, одержати в рахунок сплати боргу, як невикуплену заставу, як подарунок, спадщину тощо) акції приватизованого через акціонування (зокрема цукрового заводу) у громадян, колективного сільськогосподарського підприємства (спілки селян), іншого боржника або безпосередньо у Фонді державного майна тощо.

3. Соціально-економічна природа аграрного підприєм­ства—підприємця корпоративного типу як одна з форм про­яву об'єднання селянами свого капіталу способом створення приватної юридичної особи з певними цілями, видами аграр­но-підприємницької діяльності зумовлює характер взаємин між його акціонером чи учасником та самим підприємством (товариством) корпоративного типу. На відміну від права членства колективних підприємств (де визначальним для ви­никнення відносин є членство, бажання й здатність особи— члена кооперативе власною працею брати участь у діяльності і вже потім — в управлінні підприємством кооперативного типу), у праві засновництва і, відповідно, праві участі в під­приємстві корпоративного типу визначальним є спочатку дії з заснування статутного капіталу, а після державної реєстрації акціонерного товариства, товариства з обмеженою відпові­дальністю — сама участь громадянина у статутному капіталі підприємства цього типу.

В аграрних акціонерних товариствах і товариствах з обме­женою відповідальністю селяни-учасники є інвесторами цих аграрних підприємств-підприємців корпоративного типу. І ці підприємства (товариства) націлені на задоволення інтересів інвесторів, на одержання останніми прибутків (дивідендів) від інвестицій, зроблених внесенням свого майна та коштів у капітал товариства. Наведене є спільним для акціонерних то­вариств і товариств з обмеженою відповідальністю у будь-якій сфері підприємництва (промисловості, торгівлі, сільському господарстві).

Особливістю, притаманною саме аграрним господарським товариствам, є, по-перше, предмет діяльності, по-друге, май­но та/чи майнові права (зокрема землі сільськогосподарсько­го призначення чи права користування ними), що вносяться до їхнього статутного капіталу, по-третє, — коло суб'єктів громадян-селян, котрі об'єднують своє майно, кошти, майно­ві та немайнові права для створення аграрного підприємства, покликаного не тільки приносити їм як інвесторам дивіден­ди, але й виконувати певні соціальні функції; ці підприємства створюють також і робочі місця, які займають головним чи­ном акціонери чи учасники цих аграрних товариств.

Наведені особливості аграрних підприємств-підприємців корпоративного типу обумовлюють певні особливості структури (елементів) та змісту відносин права засновництва/учас­ті селян в цих товариствах. Так, на основі права засновницт­ва/участі в аграрних підприємствах корпоративного типу діс­тають своє правове закріплення і реалізацію правомочності майнового та управлінсько-контрольного характеру. Перша й друга правомочності та саме право участі в аграрному підприємстві корпоративного типу як узагальнюючий правовий зв'язок між цим підприємством і його учасниками (акціонерами-інвесторами) є одним з інститутів аграрного права, на якому базується функціонування на корпоративних засадах форми аграрного підприємництва. Одночасно право участі як індивідуальний правовий зв'язок учасників з окремим учас­ником (акціонером) певною мірою зобов'язального характеру виступає у ролі визначального юридичного факту, що породжує та зумовлює взаємні права товариства і його учасників (акціонерів).

4. Право засновництва/участі характеризується такими головними рисами, як і право членства у підприємстві кооперативного типу. Це право є загальним, рівним і особистим. Вирішення кожним селянином питання про створення для себе Прав та обов'язків засновника/учасника товариства, про придбання акцій (часток) товариства і розпорядження цими ак­ціями (часткою) є особистою правомочністю всіх право- та дієздатних громадян України.

Право засновництва/участі виключає можливість взаємної відповідальності підприємства і його учасників по боргах один одного. Воднораз кредитори мають право вимагати від боржника-учасника товариства частки (акцій) у майні цих підприємств у рахунок погашення боргу. Громадянин-учасник, який несповна вніс свою частку, обумовлену в установчому договорі, несе відповідальність перед кредиторами підприємства в розмірі невнесеної частки.

§ 2. Права та обов'язки учасників

аграрних (сільськогосподарських)

підприємств (товариств) корпоративного типу

1. Кожний учасник аграрного приватного підприємства корпоративного типу має певні права і несе певні обов'язки відповідно до норм чинного законодавства та установчих до­кументів. Правомочності учасників цих підприємств визначаються, зокрема, законами "Про власність", "Про господар­ські товариства", "Про соціальний розвиток села і агропро­мислового комплексу" та ін., що конкретизуються в установ­чих документах, насамперед — в установчому договорі та в Статуті товариства (акціонерного чи відповідно — з обмеже­ною відповідальністю).

Суть аграрного приватного підприємства саме корпора­тивного типу, його цілі, предмет діяльності та функції лежать в основі диференціації правомочностей їхніх учасників, в сут­ності та змісті їхніх корпоративних прав. Ці правомочності розмежовуються на майнові та управлінсько-контрольні. У тому разі, коли будь-який учасник (незалежно від його частки у майні товариства) особисто працює в цьому підприємстві корпоративного типу, то у нього, крім наведених вище, вини­кають також і трудові правомочності.

Правомочності майнового характеру засновниів/учасників мають притаманні тільки засновникам чи учасникам риси, їх­ні правомочності визначаються у Законі "Про господарські товариства" і конкретизуються в установчих документах. Так, спільними для всіх засновників правомочностями майнового характеру є їхні права на внесення вкладу в натурі (будинків, споруд, сільськогосподарської техніки тощо), у вигляді цін­них паперів (акцій інших суб'єктів підприємництва), а також грошима. Особливістю внеску саме в аграрне корпоративне підприємство є внесок у вигляді права користування земель­ною ділянкою (що належить селянинові за правом приватної власності), права користування водою та іншими природни­ми ресурсами. В останньому випадку за селянином-засновником зберігається право приватної власності на свою землю і, відповідно, виникає право на вимоги до заснованого підпри­ємства (товариства) щодо раціонального використання його землі, відшкодування йому як власникові збитків, завданих його землі, тощо. До правомочностей засновника майнового характеру належать його права (відповідно до умов установ­чого договору) на відшкодування підприємством (товарист­вом) витрат, понесених селянином при здійсненні необхідних дій щодо підготування установчих документів та проведення реєстрації цього підприємства. Це право у нього виникає тому, що такі витрати не можуть бути зараховані до внеску в статутний капітал (фонд).

До загальних правомочностей учасника аграрного підпри­ємства корпоративного типу належать права участі у розподі­лі прибутку підприємства, а також право на одержання його частини від прибутку (право на одержання дивідендів). Це право учасника прямо передбачено підпунктом "б" п. 1 ст. 10 Закону "Про господарські товариства".

2. Право на розподіл прибутків товариства і на одержання прибутку випливає з права участі громадянина у товаристві. Реалізація цих прав учасником підприємства корпоративного типу здійснюється на підставі норм установчого договору та статуту товариства. Юридичний факт участі у товаристві (точ­ніше — у статутному капіталі) є єдиною правовою підставою для виникнення права на розподіл прибутків та на одержання дивідендів. Єдиним обмеженням у реалізації громадянином права на розподіл прибутків (і відповідно — на одержання ди­відендів) є підстави, визначені в законодавстві. Відповідно до Закону "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. розподіл прибутків, оголошення і виплата дивідендів заборонені у випадках: відсутності прибутків; коли розподіл прибутків і виплата дивідендів призведуть до неплатоспро­можності товариства; наявності дебіторської заборгованості підприємства корпоративного типу і особливо — його забор­гованості перед кредитором.

Учасники мають також і загальні права, встановлені для власників законами "Про власність", "Про заставу", Цивіль­ним кодексом тощо. Учасники можуть заповідати свою част­ку (акції), розпоряджатися нею (акціями) на власний розсуд. Єдиним обмеженням, безпосередньо встановленим законом, обмеження прав учасника закритого аграрного акціонерного товариства щодо реалізації своєї частки (акцій) іншим особам без згоди на це самого товариства. У разі ліквідації аграрного підприємства корпоративного типу його учасники мають право на одержання грошових коштів, що залишилися після розпродажу майна підприємства, розрахунків з найманою робочою силою, бюджетом, банками, іншими кредиторами.