Пайовий фонд майна — це балансова вартість основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяльності КСГП, СпС. Пайовий фонд закріплюється за членами КСГП, СпС, ВСГК пропорційно їхньому конкретному трудовому внескові та записується на особових рахунках. Саме пайовий фонд майна членів КСГП, який складається з суми часток (паїв) у майні членів цього підприємства, стає тепер єдиною основою для утворення колективної власності його членів. Саме це, передане власниками (громадянами—членами підприємства), майно тепер становить соціально-економічну основу для існування і діяльності КСГП як юридичної особи, котра господарює самостійно, і відповідає за своїми зобов'язаннями лише в межах свого наявного майна. Іншими словами, колективне підприємство як юридична особа і суб'єкт господарювання, по суті, є "підприємством з обмеженою відповідальністю", коли власники переданого майна не несуть відповідальності за зобов'язаннями створених ними суб'єктів підприємництва (юридичних осіб) усім своїм наявним майном.
Відродження та функціонування пайового фонду КСГП, СпС, ВСГК врегульовано нормами права, серед яких чітко простежуються три групи джерел, за якими формується пайова власність.
До першої групи належать закони. Насамперед, закони "Про власність" (пункти 2, 3 ст. 25), "Про колективне сільськогосподарське, підприємство" (ст. 9). До другої групи належать локальні внутрішньопідприємницькі акти, зокрема прийняті вищими органами самоврядування КСГП, СпС, ВСГК (наприклад, Положення про пайовий фонд майна членів цих КСГП, СпС, ВСГК). До третьої групи відносяться акти рекомендаційно-примірного характеру. Серед них, зокрема, слід назвати Методичні рекомендації з приватизації майна колективних сільськогосподарських підприємств, Рекомендації з реформування колгоспів і радгоспів, схвалені З жовтня 1992 р. Науково-технічною радою МСГП тощо.
4. Пайовий фонд КСГП, СпС, ВСГК визначається за річними звітами у такому порядку: від вартості наявних основних засобів виробництва підприємства наприкінці року віднімається вартість основних засобів, одержаних за попередній період безкоштовно або створених за рахунок бюджетних асигнувань, а також придбаних за рахунок непогашених кредитів банку, та сума її амортизаційного зносу
Пайовий фонд членів колективного підприємства визначається відповідно до діючого в ньому Положення про пайовий фонд. Нині, як свідчить узагальнений досвід, існує декілька методик розрахунку пайового (часткового) фонду майна членів КСГП.
Загалом усі ці методики зводяться до визначення пайового (часткового) фонду, виходячи: по-перше, з майна, внесеного при утворенні такого колективного підприємства його членами (в тому числі при створенні в 30-ті роки сільгоспартілей, колгоспів), — це майно обраховується за його сьогоднішньою вартістю; по-друге, виключно з трудової участі кожного члена колективного підприємства (колишнього колгоспу) в громадському виробництві; по-третє, таке визначення здійснюється поєднанням наведених вище двох методик.
В Україні, на наш погляд, найбільш виправдано застосовувати другу методику, оскільки нині надто складно встановити, хто, скільки і яке саме майно вніс при вступі в 30-ті та наступні роки до колгоспу.
Конкретний трудовий внесок кожного члена колишнього колгоспу (а зараз — колективного підприємства) визначається (за другою методикою), починаючи з післявоєнного (1943—1944 pp.) періоду до нинішнього часу. Визначена наприкінці року сума пайового фонду розподіляється між членами підприємства пропорційно їхнім трудовим затратам і заробіткам або лише заробіткам. Затрати праці та заробітки членів підприємства обраховуються на підставі даних бухгалтерського обліку і визначаються не менш як за трьома періодами, в яких застосовувалися різні рівні оплати праці, зокрема:
а) період до введення гарантованої грошової оплати праці (до середини 60-х pp.);
б) період від введення грошової оплати праці (з 1966 р.) до введення в 1973 р. оплати праці від кінцевого результату, відображеного і розвиненого в Рекомендаціях щодо оплати праці в колгоспах;
в) період (1972—1986 pp.), коли було впроваджено нові тарифні ставки працівників виробничих галузей народного господарства.
Оплата праці кожного члена підприємства в першому періоді визначається множенням відпрацьованих у цьому періоді людино-днів (трудоднів) на середню оплату людино-дня в останньому періоді. У другому періоді проводиться коригування фонду оплати праці членів колективних підприємств на основі коефіцієнта, обчисленого зіставленням середніх рівнів оплати людино-дня в другому і останньому (третьому) періодах. Оплата праці в третьому періоді не коригується і залишається незмінною.
Оплата праці кожного члена (за всі періоди роботи, починаючи з післявоєнних) підсумовується і в такий спосіб визначається пайовий (частковий) фонд, який розраховується на кінець року. Паралельно з цим пайовий фонд колективного підприємства ділиться на кількість відпрацьованих за всі періоди роботи людино-днів. Особистий пайовий фонд визначається як середня величина між цими двома сумами.
При розподілі пайового фонду обов'язково враховується трудова участь колишніх колгоспників (вибулих із господарства з різних причин, померлих). В загальній сумі пайового фонду їхня частка визначається як різниця між загальною кількістю трудозатрат і. трудовим внеском наявних членів колективного сільгосппідприємства. Сума паю, який припадає на трудовий внесок вибулих із господарства з різних причин колишніх колгоспників та дійсних членів колективного підприємства, становить його резервний пайовий фонд, який використовується в інтересах соціального розвитку всього колективу, села для надання матеріальної допомоги ветеранам праці, інвалідам, а також як джерело для встановлення (відновлення) пайового фонду тим колишнім колгоспникам, які повертаються до КСГП.
6. Пайовий фонд майна членів колективного підприємства розподіляється між його членами. Це право громадян реалізується через відкриття особового рахунку члена колективного господарства і нарахування на нього відповідних особистому трудовому внескові у громадське виробництво коштів із пайового (часткового) фонду колективного підприємства. Сума, нарахована на особовий рахунок, є особистим пайовим фондом майна кожного члена цього підприємства. Останній може визначатися способом розподілу пайового фонду майна цього підприємства лише на скориговані заробітки його членів. Коригування має здійснюватись у наведеному вище порядку.
Чинним законодавством врегульовано порядок визначення та розподілу прибутку на пайовий фонд КСГП і нарахування відсотків (дивідендів) на особисті пайові фонди кожного з його членів. Так, сума чистого прибутку, який виділяється для розподілу на пайовий фонд колективного підприємства, може визначатися за питомою вагою амортизації основних фондів у загальній сумі витрат виробництва щорічно або встановлюватися на підставі середньорічних даних сталою величиною (нормативом) на декілька років.
Наприклад, у загальних витратах виробництва (собівартість вирощеної продукції) по колективних сільськогосподарських підприємствах, зокрема Вінницької області, амортизація фондів у 1988—1990 pp. в середньому становила 10 відсотків. Іншими словами, основні засоби виробництва, беручи участь у виробничому процесі, зношувалися (амортизувалися), але, при цьому, як і інші статті затрат, сприяли виробництву продукції, від реалізації якої в цілому отримано певну суму прибутків. А тому 10 відсотків чистого прибутку (після зменшення прибутку на суму обов'язкових платежів) підлягають розподілові на пайовий фонд майна між усіма власниками особистих паїв, а також на резервний пайовий фонд колективного підприємства. Враховуючи те, що питома вага амортизації в сукупних затратах виробництва з роками змінюється мало, за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) колективного підприємства такий норматив — не менше 10 відсотків відрахування чистого прибутку на пайовий фонд — колективні підприємства Вінниччини правомірно приймають на декілька років.
7. По закінченні господарського року з нарахованої частини прибутку на суму пайового фонду майна колективного підприємства нараховуються: а) відсотки (дивіденди) на особисті пайові фонди кожного члена колективного підприємства, в тому числі й тих, які проходять дійсну військову строкову службу, обрані на виборні посади, поступили на навчання з відривом від виробництва, направлені на роботу в інші підприємства, пенсіонерів та інших осіб, які мають особовий рахунок — особистий пайовий фонд; б) відсоток, який припадає на існуючий резервний пайовий фонд колективного підприємства.
Нарахування дивідендів на пайову участь кожного власника особистого пайового фонду в майні колективного підприємства проводиться один раз на рік після затвердження загальними зборами (зборами уповноважених) річного звіту колективного підприємства. Ці дивіденди кожний власник такого фонду може отримати готівкою (сплативши відповідний прибутковий податок) або приплюсувати до суми, яка знаходиться на особистому пайовому фонді (особовому рахунку). Власник цього пайового фонду в майні колективного підприємства може здійснювати з належним йому паєм будь-які цивільно-правові угоди (заповідати спадкоємцям, у разі виходу з підприємства, вимагати видачі свого паю в натурі, у грошах, у цінних паперах тощо).
§ 7. Охорона права власності колективного сільськогосподарського підприємства
1. Охорона права власності та інших майнових прав КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ є важливим завданням держави, законодавства України. Обов'язок берегти, охороняти і зміцнювати державну і колективну власність, не допускати безгосподарності і недбайливого ставлення до громадського добра покладається на членів КСГП Примірним Статутом КСГП.