Майнова відповідальність сприяє вжиттю заходів щодо відновлення якості земель та інших природних ресурсів, захисту майнових та екологічних прав людини залежно від унікальності, природної та наукової цінності знищених чи пошкоджених природних ресурсів і об'єктів та передбачає елементи штрафного компенсування шкоди, а в ряді випадків — і заходи стимулювання, спрямовані на заохочення органів, які здійснюють контроль у цій сфері та використання засобів на оздоровлення навколишнього середовища і здійснення природоохоронних заходів.
Визначення шкоди проводиться на основі різноманітних методів: таксового, витратного, розрахункового, нормативного. Таксовий метод базується переважно на застосуванні такс, тобто встановленої через нормативно-правовий порядок грошової суми по відношенню до розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одиницю знищеного чи пошкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено при визначенні шкоди, заподіяної лісовому господарству, тваринному світу тощо.
Суб'єкти права власності на землю сільськогосподарського призначення або ж державні підприємства, яким земельна ділянка надана на праві користування зазнають майнової шкоди внаслідок псування чи іншого пошкодження земельної ділянки, безгосподарного використання земель, псування сільськогосподарських земель, забруднення їх виробничими та іншими відходами та стічними водами. Ця шкода заподіюється тому, що не вживаються обов'язкові заходи поліпшення земель і охорони фунтів від вітрової, водної ерозії та інших процесів, що погіршують стан грунтів. Господарство несе певні збитки від несвоєчасного повернення зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, та з інших причин.
Відшкодування збитків, що їх зазнали власники, користувачі, орендарі внаслідок порушення земельного законодавства, передбачено ст. 88 Земельного кодексу України. Цією нормою визначається, що збитки, заподіяні вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власника землі та землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршення якості земель або приведення їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі таземлекористувачам, в тому числі орендарям, які зазнали цих збитків. У разі обчислення обсягу збитків враховуються проведені витрати на поліпшення якості землі за час використання земельних ділянок, а також неодержані доходи.
Витратний метод визначення шкоди застосовується на основі даних про витрати, необхідні для здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів, зокрема, у разі заподіяння шкоди лісовим ресурсам внаслідок забруднення їх стічними водами, хімічними, фізичними, біологічними впливами, які призводять до їх знищення (наприклад, шкода, заподіяна внаслідок підпалу лісових ресурсів, компенсується у розмірі вартості втрат товарної деревини, що вираховується згідно з розцінками для цієї місцевості, грошовими сумами, необхідними для вирощування нових лісових культур чи молодняку природного походження замість знищених, робіт по очистці території та затрат на гасіння пожежі).
Розрахунковий метод базується на системі розрахунків обчислення шкоди. Він широко застосовується при визначенні шкоди, заподіяної власнику порушенням водного законодавства, та збитків, завданих рибному господарству внаслідок скидання в рибогосподарські водойми неочищених вод та інших відходів, обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства.
В основу нормативного методу покладені економічні нормативи плати за лімітне та понадлімітне використання природних ресурсів, зниження (погіршення) їх якості та платежі за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, в яких враховуються особливості природних ресурсів чи їх комплексу, склад і властивості викидів, а також затрати, необхідні для ліквідації чи попередження забруднення, відновлення якості природних ресурсів. Такі нормативи диференціюються щодо природних ресурсів державного і місцевого значення, окремих регіонів держави і встановлюються на прогнозний період з урахуванням річних викидів забруднюючих речовин чи шкідливих фізичних, біологічних та інших впливів. Джерелом нормативних платежів можуть бути витрати виробництва та доходи сільськогосподарських підприємств, кооперативів і акціонерних товариств.
У практиці нормативного визначення шкоди, заподіяної власником землі та користувачем земель й інших природних ресурсів, знайшли нормативне закріплення такі різновиди платежів: базові, що встановлюються в межах погоджених нормативів викидів (скидів) і лімітів використання природних ресурсів та плату за землю, п'ятикратні і десятикратні розміри платежів за перевищення гранично допустимих концентрацій і тимчасово погоджених скидів (викидів), перевищення лімітів використання природних ресурсів.
Важливим відновлювальним заходом є компенсація шкоди, заподіяної здоров'ю та майну громадян, майну сільськогосподарських, колективних підприємств, кооперативів і акціонерних товариств, екологічно небезпечними об'єктами (АЕС) тощо.
2. Адміністративна відповідальність передбачається природноресурсовим законодавством та Кодексом про адміністративні правопорушення. Підставою для притягнення винних до такої відповідальності є адміністративне правопорушення, тобто протиправна, винна (навмисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на право власності на природні ресурси, встановлений порядок управління, природокористування, права та інтереси суб'єктів природокористування і передбачений режим використання, відтворення та охорони даних ресурсів чи порушення при цьому норм екологічної безпеки.
Адміністративна відповідальність може наставати за самовільне зайняття земель, самовільне користування водними об'єктами, надрами, самовільну передачу лісокористування, укладання угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на води, надра, ліси, тваринний світ, псування і забруднення сільськогосподарських земель, забруднення земель хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами, стічними водами, невиконання вимог природоохоронного режиму по використанню земель; невиконання умов щодо зняття, зберігання і нанесення родючого шару фунту, а також інші правопорушення.
Відповідальність може наставати і за водні правопорушення, зокрема, за забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до забруднення чи до водної ерозії грунтів; введення в експлуатацію споруд та інших будівель без водоохоронних пристроїв, порушення правил первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів або скидаються в них, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслідок недодержання вимог
користування — незаконної порубки та знищення деревини і чагарників, самовільного збору дикорослих плодів, грибів, ягід, горіхів на заборонених ділянках, знищення лісів стічними водами, хімічними речовинами тощо. Негативні наслідки наступають також при порушенні законодавства про надра, а саме: при самовільній забудові площ залягання корисних копалин, невиконанні вимоги щодо охорони надр, вибірковому добуванні корисних копалин місцевого значення і торфу, порушенні правил геологічного вивчення надр та інших правопорушеннях.
Адміністративна відповідальність може застосовуватись і за порушення вимог щодо використання і охорони тваринного світу, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил охорони середовища перебування і шляхів міграції тварин, навмисному знищенні об'єктів тваринного світу, занесених у Червону книгу, жорстокому поводженні з тваринами, порушенні правил транспортування, зберігання засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що завдає шкоди тваринному світу, та інші.
Встановлена адміністративна відповідальність за порушення норм екологічної обстановки при виробництві і реалізації сільськогосподарської продукції в спеціально визначених зонах радіаційного забруднення. За загальним правилом адміністративний штраф може накладатися на громадян та посадових осіб. У передбачених же законом випадках (ст. 63 КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, за незаконне використання земель лісового фонду тощо). В окремих випадках передбачається адміністративне попередження чи застосування додаткових санкцій (конфіскація знарядь незаконного полювання, рибальства тощо).
3. Кримінальна відповідальність передбачена за вчинення екологічних злочинів, якими визнаються встановлені кримінальним законом суспільні і екологічно небезпечні дії (бездіяльність), що посягають на встановлений режим використання, відтворення і охорону земель, інших природних ресурсів, екологічний правопорядок та нормативи екологічної безпеки. Кримінальний кодекс злочинами у сфері раціонального природокористування визнає винні, протиправні, суспільні екологічно небезпечні діяння, які можна згрупувати за такими різновидами: