а) злочини, що порушують порядок ефективного використання природних ресурсів: самовільне зайняття земельної ділянки, незаконна порубка лісу, потрава посівів і знищення насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним та іншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ресурсів і об'єктів, як складової раціонального природокористування: навмисне знищення чи пошкодження лісових масивів шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, недбале знищення чи пошкодження лісових масивів, порушення правил боротьби з шкідниками рослин, проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів, порушення законодавства про континентальний шельф, порушення правил боротьби з епідеміями, жорстоке поводження з тваринами, знищення природних об'єктів;
в) злочини, що порушують норми екологічної безпеки: забруднення водойм і атмосферного повітря, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, незаконне придбання, зберігання, транспортування, використання, передача і знищення радіоактивних матеріалів, приховання або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення, заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування та іншої продукції, ввезення на територію України речовин та матеріалів, які належать до категорії небезпечних відходів тощо.
Залежно від характеру вчиненого злочину, його суспільної і екологічної небезпеки, кваліфікуючих ознак, об'єктів посягання — суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути громадяни і посадові особи. Кримінальні санкції передбачають основні покарання у формі виправних робіт, штрафу, позбавлення волі та додаткові покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади, конфіскації майна і предметів злочину.
РозділXIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
§ 1. Поняття права колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування — система суспільних владно-управлінських відносин, що існують у кожному колективному сільськогосподарському підприємстві як самостійному колективному утворенні (формі) сільськогосподарського виробництва. Це відносини зі здійсненням владно-управлінських функцій найвищого та підлеглих йому органів управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства, визначенням повноважень цих органів, їхньої взаємодії, розмежування й відповідальності за ефективність управління, провадження контрольно-ревізійної діяльності. Відносини самоврядування своєю організаційною основою мають членство в КСГП усіх членів-підприємств; економічну основу становить власність колективного сільськогосподарського підприємства, а соціально-трудову — колективна праця його членів, особиста участь останніх у веденні громадського сільськогосподарського виробництва, вирішенні проблем соціального становища та його подальшого розвитку.
Найбільш важливі відносини колективного самоврядування закріплюються законами і Статутом колективного сільськогосподарського підприємства. Взяті у своїй єдності й сукупності, правові норми, покликані регулювати владно-управлінські відносини у КСГП, становлять право колективного самоврядування, що є самостійним інститутом аграрного права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування становлять положення ст. 22 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Цією правовою нормою визначено: самоврядування у підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності й підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю для всіх членів підприємства. Викладені засади відповідним чином розвиваються і деталізуються у статуті кожного конкретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сільськогосподарському кооперативі становлять норми статей 13—19 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.
Колективне самоврядування — це соціально-організаторська владно-управлінська діяльність членів колективного сільськогосподарського підприємства способом власного волевиявлення через систему органів управління, яка вирішує свої справи в межах статутної правоздатності. Самоврядування в КСГП колективно-демократичне, позаяк останнє є колективним підприємством і громадською організацією: в ньому виключається можливість експлуатації людини людиною, забезпечується рівноправність усіх членів колективу у використанні власності колективного сільськогосподарського підприємства та розпорядження нею, на задоволення матеріальних, соціальних, побутових, культурно-виховних потреб , членів КСГП та їхніх родин, а також реалізації права кожного і його члена на управління діяльністю колективного сільськогосподарського підприємства.
Додержання вимог демократії означає обов'язкове виконання принципів та процедурно-процесуальних правил, спрямованих на організаційно-правове забезпечення гарантій г повного самоврядування, демократії в кожному колективі. Поняття "колективного самоврядування" і "демократії" за своїм соціально-управлінським призначенням і змістом, правовим визначенням і закріпленням та здатністю бути засобом Здійснення аграрної політики держави є тотожними.
3. Сутність колективного самоврядування полягає в таких її ознаках і складниках:
у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності КСГП безпосередньо його членами незалежно від стану їх працездатності, віку і статі;
у виборності виконавчо-розпорядчих і контрольно-ревізійних органів, а також окремих посадових осіб КСГП;
у додержанні вимог гласності при обговоренні та прийнятті
рішень із питань діяльності КСГП;
у поєднанні колегіальності та єдиноначальності при здійсненні своїх функцій органами управління і контролю, де кожний окремий член КСГП зобов'язаний підкорятися утвореним органам управління і сумлінно дотримуватись вказівок осіб, яких самі члени КСГП обрали до органів управління;
в обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів конкретного КСГП;
у відповідальності та підзвітності перед членами КСГП виконавчих органів управління і посадових осіб підприємства;
у свободі критики з боку членів КСГП і обов'язку керівників та інших посадових осіб підприємства своєчасно враховувати у своїй роботі критичні зауваження і громадську думку колективу.
4. Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить правову форму гарантій самоврядування. Згідно зі ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на підприємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм.
Суб'єктивні права і юридичні обов'язки членів колективного сільськогосподарського підприємства на участь у самоврядуванні є єдиним цілим суспільно-соціального і правового поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управління забезпечується організаційними і правовими гарантіями. Вони такі:
вичерпне визначення повноважень (компетенції) органів управління і посадових осіб підприємства;
своєчасність скликання і дотримання регламенту роботи загальних зборів членів КСГП, зборів уповноважених, бригадних зборів, правління і ревізійної комісії підприємства;
дотримання правил голосування — відкритого або таємного — при обранні голови, правління і ревізійної комісії КСГП та при вирішенні інших найважливіших питань діяльності підприємства;
право членів КСГП в особі загальних зборів, зборів уповноважених, бригадних зборів за наявності належних підстав достроково відкликати з органів управління і ревізійної комісії або з посади керівника виробничого підрозділу тих осіб, які не виправдовують довіри членів КСГП і належно не виконують своїх обов'язків;
виборність складу виконавчо-розпорядчих органів і ревізійної комісії та визначеність строку перебування на певній
посаді відповідно до Статуту КСГП та інших локально-правових актів;
додержання належного кворуму при проведенні загальних зборів (2/3 всіх членів КСГП), зборів уповноважених (3/4 уповноважених), бригадних зборів і правління підприємства — більшість складу бригади і членів правління;
обраними до органів управління і на посади можуть бути лише члени даного підприємства;
правочинність колегіальних органів самоврядування за наявності не менше 2/3 їхнього складу і прийняття ними рішення більшістю присутніх;
дострокове відкликання виборних посадових осіб у разі, якщо вони не виправдали довіри членів КСГП;
право припинення або скасування незаконних рішень органів управління КСГП сільською і районною радами народних депутатів.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про сільськогосподарські кооперації" вибори голови, членів правління і членів ревізійної комісії (ревізора) кооперативу провадяться шляхом прямого таємного голосування.
Важливою гарантією додержання колективної демократії є керівництво колективним сільськогосподарським підприємством з боку держави, контроль органів прокуратури за додержанням статуту, демократичних основ управління і законності в кожному підприємстві.
§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві
1. Колективне самоврядування характеризується відповідною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визначається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке відповідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і горизонтальною ознаками.