На неї покладається обов'язок систематично контролювати виконання рішень загальних зборів членів КСГП (зборів уповноважених), перевіряти стан ведення справ у правлінні та його виробничих підрозділах, правильність оформлення трудових книжок працівників, листків непрацездатності та пенсійних справ.
Своєчасним і дійовим повинен бути контроль за розглядом правлінням і посадовими особами колективного господарства скарг, заяв і пропозицій працівників.
Підсумки перевірок та інших контрольних дій ревізійна комісія оформляє спеціальним актом, знайомить із ним членів правління та осіб, робота яких перевірялась, і доповідає загальним зборам або ж зборам уповноважених, котрі приймають рішення про затвердження цього акта.
7. При встановленні фактів розкрадань, розтрат, нестач та інших зловживань комісія (через правління КСГП) вживає заходів до стягнення заподіяної шкоди і притягнення винних до відповідальності, а в необхідних випадках повідомляє про правопорушення правоохоронним органам.
Голові та членам ревізійної комісії забороняється брати участь у складанні документів про списання нестач грошей, інвентарю, продуктів і матеріалів, а також майнової шкоди, заподіяної внаслідок нестачі, псування майна і сільськогосподарської продукції, розбазарювання, марнотратства, розтрат і розкрадань. Голова і члени комісії несуть відповідальність за навмисне приховування фактів зловживань з боку посадових осіб підприємства.
§ 8. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств
1. Колективно-кооперативна природа і сутність КСГП, їхня виробничо-господарська самостійність і право юридичної особи, наділення кожного з підприємств правами суб'єкта права колективної власності та суб'єкта права колективного самоврядування становлять загалом основу для створення ними власних представницьких органів.
Представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств, які могли б зацікавлено представляти інтереси підприємств, захищати їхні права, охороняти права членів КСГП, раніше фактично не було.
2. В умовах розширення виробничо-господарської самостійності колективних сільськогосподарських підприємств, спілок селян, агрофірм, сільськогосподарських кооперативів, асоціацій та формування ринкових економічних відносин зростає необхідність не залишити діяльність аграрних підприємств без уваги. Назрілим є завдання утворити нову форму організаційно-управлінського об'єднання їхніх виробничо-підприємницьких можливостей, забезпечити керівництво їхньою діяльністю, особливо у сфері позагосподарських економічних відносин. Це керівництво повинно проводитись на достатньо відповідальному професійному рівні з участю представників КСГП усіх видів. Виходячи з наведеного, ст. 25 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" містить спеціальні норми щодо створення представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств України. Цією правовою нормою передбачено, що для організаційно-правового забезпечення економічною самостійністю підприємства та охорони його прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами влади і управління можуть створюватись їхні представницькі органи. Як бачимо, в Законі не наведено, якими ці представницькі органи повинні бути. Так само не зазначено, який орган повинен визначити систему представницьких органів колективних сільськогосподарських підприємств.
3. Положенням про представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств передбачено, що такими органами є районні, обласні ради колективних сільськогосподарських підприємств і Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств, які мають відповідний місцевий і всеукраїнський статус.
Кожне окреме сільськогосподарське підприємство як юридична особа передає цим органам функції організаційно-правового забезпечення економічної самостійності, охорони прав, узагальнення досвіду роботи та можливість представлення його інтересів у відносинах з органами державної влади, державного управління тощо. II»
Згідно з Положенням до компетенції представницьких органів віднесено такі питання:
представляти і захищати законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях;
здійснювати контроль за діяльністю створених ними міжгосподарських формувань;
вирішувати майнові питання при їх реорганізації чи ліквідації, набувати майнові та немайнові права;
брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації);
вносити пропозиції до органів ради і управління та інші правомочності відповідно до своїх статутів.
Правове становище представницького органу визначається його статутом, у якому передбачається вмістити:
а) статус і юридичну адресу;
б) мету і завдання;
в) порядок утворення і діяльності статутних органів;
г) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна представницького органу, порядок звітності й контролю, здійснення господарської та комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
д) порядок внесення змін і доповнень до статуту;
в) порядок припинення діяльності представницького органу і вирішення майнових питань, пов'язаних із його ліквідацією.
Статутом можуть бути передбачені інші положення, які не повинні суперечити чинному законодавству.
Представницькі органи створюються на добровільних засадах за територіальним принципом.
4. Положенням визначається порядок створення районних і обласних представницьких органів КСГП. При них функціонує виконавчий апарат, який діє на підставі відповідного положення, затвердженого постановою обласної або районної ради. На його працівників поширюється законодавство України про працю, соціальний захист і соціальне страхування.
5. Представницькі органи колективних сільськогосподарських підприємств реєструються місцевими органами державної виконавчої влади у порядку, встановленому для їх реєстрації. Після реєстрації представницькі органи набувають правового становища юридичної особи.
Закон "Про підприємства в Україні" містить правові норми про порядок їх створення. Виходячи з них, статут визначає порядок обрання Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств Всеукраїнською конференцією представників підприємств таємним або відкритим голосуванням делегатами, яких обирають ради Автономної Республіки Крим та областей, у рівній кількості та відповідно до встановленої квоти. Рада визначає також чисельність і обирає відкритим або таємним голосуванням зі свого складу президію ради, її голову, який є водночас головою ради, заступників голови та затверджує відповідального секретаря.
6. Положення про представницькі органи КСГП є основою правових актів, які визначають повноваження цих органів. Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств 16 грудня 1992 р. прийняла Статут Всеукраїнської ради колективних сільськогосподарських підприємств. Цим правовим актом визначено її правове становище і повноваження. Названа рада є представницьким органом КСГП і правонаступницею Ради колгоспів України. Свою діяльність та повноваження вона здійснює відповідно до Конституції України, Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Положення про представницькі органи та іншого чинного законодавства України. Відповідно до свого статуту рада користується правами юридичної особи.
Статутом визначено мету, завдання, права цього представницького органу. Рада створюється для організаційно-правового забезпечення економічної самостійності колективних сільськогосподарських підприємств, охорони їхніх прав, узагальнення досвіду роботи та представлення інтересів підприємств у відносинах з органами державної влади та державного управління.
Основними завданнями ради є:
захист законних прав та інтересів підприємств, надання їм організаційної та юридичної допомоги;
представлення інтересів підприємств у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, міністерствах, відомствах України при розгляді питань і проектів нормативних актів, які стосуються діяльності підприємств, укладання з Урядом генеральних договорів про взаємні зобов'язання;
внесення до Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України пропозицій щодо подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва, поліпшення умов праці та життя трудових колективів підприємств, участь у розробленні орієнтовних економічно обгрунтованих закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, вжиття заходів щодо поліпшення матеріально-технічного постачання тощо.
7. Статут визначає цивільно-правову правосуб'єктність ради, як-от: можливість виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси підприємств у державних органах і громадських організаціях.
Всеукраїнська рада колективних сільськогосподарських підприємств є суб'єктом права власності. Зокрема, вона має у власності кошти, в тому числі валютні, та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності. Раді як представницькому органові, за правом власності належать також кошти й інше майно, передане їй підприємствами або державою.