- Планування закупівель;
- Вибір процедури закупівлі,
- Розміщення оголошення;
- Підготовка та розсилання тендерної документації;
- Надання роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
- Проведення процедури попередньої кваліфікації;
- Ведення звітності.
Тендерний комітет зобов’язаний: організувати проведення процедур закупівлі;забезпечити рівні умови для всіх постачальників;зберігати конфіденційність інформації;своєчасно готувати письмові роз’яснення;своєчасно оформляти відповідну звітність.
Голова тендерного комітету:
- Планує проведення засідань тендерного комітету;
- Вирішує питання стосовно забезпечення діяльності тендерного комітету;
- Призначає заступника голови та секретаря тендерного комітету;
- Приймає рішення щодо створення комісій та робочих груп тендерного комітету;
- Вносить на розгляд керівника пропозиції щодо змін у складі тендерного комітету;
- Пропонує порядок денний тендерного комітету.
Секретар тендерного комітету:
- Веде та оформляє протоколи засідань тендерного комітету;
- Забезпечує оперативне інформування членів тендерного комітету стосовно організаційних питань його діяльності;
- За дорученням голови тендерного комітету виконує іншу організаційну роботу
Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.
Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.
Таблиця 2.1 Структура тендерного комітету
2.2 Планування закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти
Роботу тендерного комітету потрібно проводити за планом, де визначаються потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти розпорядниками державних коштів, а також вказуються відповідальні за їх виконання члени тендерного комітету.
Стадіями державних закупівель є:
1. Затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);
2. Затвердження річного плану закупівель;
3. Обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів0 та річного плану державних закупівель);
4. Визначення переможця процедури закупівлі;
5. Укладання договорів про закупівлю;
6. Складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;
7. Виконання договорів про закупівлю;
8. Контроль за виконанням договорів про закупівлю.
Під час складання плану закупівель визначаються найменування предметів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість предметів закупівлі, відповідно до затверджених кошторисних призначень, окремі частини предметів закупівлі, процедура закупівлі, дата початку проведення закупівлі.
На підприємства не поширюються норми цього Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель (стаття 2 закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти») [6].
Для підприємств складання річного плану закупівель є рекомендаційною нормою (Додаток А), але, у разі складання попереднього чи тимчасового плану закупівель – дасть можливість замовнику спрогнозувати необхідну кількість товарів, робіт і послуг для потреб підприємства через проведення тендерів.
Одночасно з підготовкою плану роботи тендерного комітету можливим є розробка графіка проведення конкретних торгів, на основі якого визначаеться загальна тривалість кожного етапу проведення процедури закупівлі та послідовність дій тендерного комітету. Графіком можуть затверджуватись етапи та терміни для проведення процедури закупівлі, а саме: подання оголошення про торги, термін для розроботки тендерної документації, передача тендерної документації учасникам торгів, отримання тендерних пропозицій та їх розкриття, термін для оцінки тендерних пропозицій, укладання договору з переможцем торгів, повідомлення учасникам торгів про результати тендеру, подання оголошення про результати торгів. Під час складання графіку проведення торгів насамперед слід урахувати тривалість окремих етапів процедури закупівлі в залежності від складності предмета закупівлі, а потім загальний термін проведення торгів.
План роботи тендерного комітету на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти розглядається та схвалюється тендерним комітетом та затверджується головою тендерного комітету.
Річний план закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти складається розпорядниками державних коштів протягом одного місяця після затвердження кошторису витрат та протягом 15 календарних днів розміщується в інформаційній системі в мережі Інтернет та на власному ВЕБ-сайті замовника.
Розпорядники державних коштів розробляються план закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно із розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[8].
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] основними процедурами здійснення державних закупівель є відкриті торги із зменшенням ціни та редукціони. Тобто, замовник забов’язанний здійснювати закупівлю, враховуючи необхідність раціонального і економного витрачання державних коштів, забезпечення максимальної конкуренції та прозорості під час здійснення закупівель.
Відповідальність за застосування визначених Законом процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти несе замовник.
З метою більш чіткого визначення предмета закупівлі у контексті забезпечення належного виконання частини першої статті 2 Закону, у якій встановлені нижні вартісні межі застосування процедур державних закупівель та вказаної статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] замовнику необхідно розробити Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.
Згідно з цим Порядком замовник визначає предмет закупівлі за державні кошти відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7], затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174, на підставі загальної кошторисної вартості робіт за весь період їх виконання (за об’єктом, за будівлею, за видами робіт).
У разі якщо, кожний об’єкт робіт (проектування по кожному об’єкту) має окреме кошторисне призначення та проектно-кошторисну документацію, або на кожному з них виконуються роботи різного виду, то проведення закупівель таких робіт окремо по об’єктах за умови застосування тендерних процедур для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів (якщо вартість закупівлі не перевищує 50 тис.гривень, для підприємств-400 тис. гривень)- не вважається поділом закупівлі робіт та не є порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» [6].
У разі, якщо предметом закупівлі є послуги з поточного ремонту, замовник має право при визначенні предмета закупівлі враховувати особливості нарахування вартості поточного ремонту за об’єктом згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000[7].
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг (далі-продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзаців 7,9, частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»[6], у межах бюджетного призначення на відповідний рік у такому порядку:
предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п’ятого знака класифікатора. При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев’ятого знака класифікатора.
Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму 20 тисяч гривень, для робіт - 50 тисяч гривень.
Закупівля підприємствами товарів, робіт і послуг за рахунок інших державних коштів здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1. Підприємства для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовують цей Закон у разі , якщо вартість предмета закупівлі для товару(товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт – 400 тисяч гривень.
2. Підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, пов’язанних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об’єктах атомної енергетики без застосування процедур закупівлі, передбаченних цим Законом, у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель;
3. Підприємства мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок на перелік продукції (товарів, робіт, послуг) на рік або на інший період, закупівлю якої планується здійснити шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закон;