Цивільний кодекс України встановлює такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом:
• визнання права (скажімо, права власності на певну річ);
• визнання правочину недійсним;
• припинення дій, які порушують право;
• відновлення становища, яке було до порушення (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно);
• примусове виконання обов'язку в натурі (наприклад, автотранспортне підприємство відповідно до договору не надало автомобіль під завантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через суд вимагати надання відповідних транспортних засобів);
• зміна правовідношення;
• припинення правовідношення (наприклад, із закінченням строку договору, останній втрачає чинність);
• відшкодування збитків, у тому числі завданих у стані крайньої необхідності;
• компенсація моральної шкоди;
• визнання незаконним акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Збитками визнаються:
• втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);
• доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено(втрачена вигода).
Коли особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір втраченої вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Особа має право на відшкодування і моральної (немай-нової) шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб та незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язується з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд також враховує вимоги розумності та справедливості.
Зразок позовної заяви до суду про захист порушеного права в результаті невиконання зобов'язання за договором позики
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Стасюк Лідія Іванівна, яка мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Пушкіна. 57, кв. 12
Відповідач:
Захарченко Ярослав Дмитрович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Пушкіна, 57, кв. 9
Ціна позову: 8000 грн
ПОЗОВНА ЗАЯВА
20 грудня 2003 р. відповідач Захарченко Ярослав Дмитрович позичив у мене за розпискою 3000 (три тисячі) гривень і зобов'язався повернути зазначену суму 1 травня 2004 р. У зазначений термін відповідач борг не повернув, чим не виконав взяте за договором позики зобов'язання. На мою пропозицію про добровільну сплату боргу не відповів.
Відповідно до ст. 612, 1050 Цивільного кодексу України
ПРОШУ:
Стягнути з відповідача Захарченка Ярослава Дмитровича на мою користь борг за договором позики в сумі 3000 грн і судові витрати у розмірі ЗО грн.
Для забезпечення позову, накласти арешт на майно відповідача, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пушкіна, 57, кв. 9.
Додаток:
— Розписка відповідача про одержані гроші;
— Квитанція про сплату державного мита;
— Копія позовної заяви.
1 липня 2004 р. Стасюк Л.І.
Книга друга
ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Фізична особа може бути власником, підприємцем, продукувати матеріальні та нематеріальні блага лише в тому разі, якщо матиме сприятливі умови для життя у буквальному, фізичному розумінні цього слова і для життя у загальному вимірі як можливості вільного прояву і розвитку своєї особистості, забезпечення поваги до особи та її захищеності.
Регулювання Цивільним кодексом особистих немайно-вих відносин, які не пов'язувалися з майновими, в колишньому СРСР розпочалося ЗО років тому і зводилося головним чином до забезпечення захисту честі, гідності та ділової репутації. Так зване позитивне регулювання цих відносин або взагалі не здійснювалося, або було винесене за межі цивілістичного правового матеріалу, хоча за своїм змістом вони належали до цивілістики. Тривалий час коло особистих немайнових відносин, що перебували у сфері регулювання цивільного права, було гранично вузьким.
Відтепер, у зв'язку з прийняттям Конституції України і нового Цивільного кодексу- України, до предмета регулювання цивільного права входить широке коло особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими. Це ставить нові завдання перед цивілістичною наукою, а саме:
дослідити сутність особистих немайнових відносин, виявити їх ознаки (риси), особливості виникнення і здійснення цих відносин.
Юридичним фундаментом цієї частини Цивільного кодексу є другий розділ Конституції України про права людини і громадянина. Конституційні права людини повністю перенесено до другої книги, де зміст їх розширено, конкретизовано.
Другу книгу Цивільного кодексу України можна назвати Кодексом про особисті права фізичної особи. Книга складається з трьох глав (ст. 269—315), що регулюють особисті немайнові відносини, пов'язані зі здійсненням особистих прав як у непорушному стані, так і у випадках порушення зазначених відносин. Забезпечується до трьох десятків особистих прав фізичної особи. Книга містить перелік способів захисту особистого немайнового права у разі його порушення. Зокрема передбачаються відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди, заборона випуску у світ газети чи книги, в яких міститься неправдива інформація про особу. Передбачено можливість і вилучення тиражу таких видань та знищення його. Це повністю відповідає вимогам Конституції України.
Другою книгою ЦК України введено в дію вкрай важливі положення, що головним обов'язком держави є не тільки утвердження, а й забезпечення прав і свобод людини. На державу покладається обов'язок створення такого правового порядку, за яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. Людина визнається найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави.
Людина починається не з майнових уподобань, а з духовних цінностей: особистого життя, здоров'я, імені та ін. Людина передусім — це духовний світ, а вже потім — власник, підприємець.
Що таке особисті немайнові права фізичних осіб?
Цивільним законодавством регулюються особистінемайнові тамайнові відносини. Отже,особисті немайнові відносини, тобто поза зв'язком з майновими, регулюються цивільним правом у повному обсязі без будь-яких обмежень.
Права і свободи людини, на які держава не може посягати, забезпечують кожній особі можливість бути самостійним суб'єктом суспільного життя.
Особисті немайнові права досить неоднорідні і є предметом регулювання різних галузей права. Так, право на участь у виборах, право бути обраним та деякі інші регулюються конституційним правом.
Але є особлива група особистих немайнових прав, які в переважній більшості виникають непомітно, діють постійно, не можуть бути припинені на підставі правочинів або інших юридичних дій. Вони належать кожній фізичній особі від народження або за законом і не мають економічного змісту. Ці права тісно пов'язані з фізичною особою, і вона не може відмовитися від них, а також не може бути позбавлена цих прав і володіє ними довічно.
Особистим немайновим відносинам притаманні такі ознаки:
• утворюються в духовній сфері життя суспільства і не мають майнового, економічного змісту (хоча можуть бути пов'язані з майновими правами). У так званих чистих особистих немайнових відносинах відсутній безпосередній зв'язок з майновими відносинами;
• мають особистий характер, оскільки складаються з приводу особливої категорії об'єктів — немайнових благ (життя, здоров'я, особиста недоторканність, ім'я, честь, гідність тощо), які неможливо відокремити від конкретної особи;
• мають абсолютний характер. Носії цих прав є уповноваженою особою, а всі інші стосовно неї із приводу цих прав є зобов'язаними особами.