Вимоги покупця розглядають після подання ним товарного чи касового чека, квитанції чи іншого письмового документа, а відносно товарів, на які передбачено гарантійні строки, — при поданні технічного паспорта чи іншого документа, який його замінює. Нагадаємо, що продавець, продаючи товар, зобов'язаний видати покупцеві товарний чи касовий чек, квитанцію або інший письмовий документ, який підтверджує факт купівлі.
Слід мати на увазі, що покупець, який придбав непродовольчі товари, що були в користуванні та реалізовувані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був проінформований продавцем, має право пред'являти зазначені вище вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.
Які є гарантії захисту прав покупця за договором роздрібної купівлі-продажу?
Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Ця інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих не-обґрунтованим ухиленням від укладення договору, а коли договір укладено, — в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.
Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків.
Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару — протягом 14 днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви.
Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом 14 днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.
За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі 1 % вартості товару.
Покупець у разі порушення його прав може звернутись із позовом до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача — торговельної організації (ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України).
Покупці звільняються від сплати державного мита за позовом, пов'язані з порушенням їх прав (ст. 24 Закону України "Про захист прав споживачів").
У разі, якщо на товари не встановлено гарантійного строку або строку придатності, вимоги, пов'язані з недоліками, можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що недоліки в проданому товарі було виявлено в розумний строк, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна (будинків, квартир, споруд, земельних ділянок тощо) — не пізніше ніж за три роки з дня передання товару покупцеві, якщо триваліші строки не встановлено договором або законом. Позовна давність для вимог, пов'язаних із недоліками проданого товару, встановлюється в один рік, що обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, зазначених вище, а якщо на товари встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня їх виявлення протягом гарантійного строку (строку придатності).
При задоволенні вимог покупця суд одночасно вирішує питання про відшкодування йому моральної (немайнової) шкоди. Якщо торговельна організація відмовляється задовольнити вимоги покупця (про заміну товару неналежної якості, повернення грошей за нього, відшкодування збитків, пов'язаних з ремонтом та ін., передбачених Цивільним кодексом України), Державний комітет України у справах захисту прав споживачів чи його органи в областях, містах Києві і Севастополі мають право накласти на торговельну організацію штраф у розмірі 10-кратної вартості товару, відносно якого виник спір (ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів").
Зразок позовної заяви про захист права споживача
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Колісник Григорій Михайлович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 101, кв. 10
Відповідач:
магазин №10 "Регул", юридична адреса:
м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, За
ПОЗОВНА ЗАЯВА
1 липня 2004 р. у магазині № 10 "Регул", що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, За, я купив телевізор "Рпііірз-300", за який сплатив одну тисячу триста дев'яносто гривень.
Підприємство-виготовлювач гарантує якість даної речі протягом 24 місяців з дня її придбання.
Через тиждень з дня придбання телевізора мною було виявлено, що він не працює від мережі постійного струму. Усунути виявлені недоліки у гарантійній майстерні неможливо у зв'язку а відсутністю необхідних деталей.
Оскільки дефекти придбаної речі виявлені у період гарантійного строку, я звернувся до магазину, де придбав його, з проханням замінити телевізор на аналогічний належної якості. Магазин відмовив в обміні речі належної якості, не пояснюючи причин цього.
Відповідно до ст. 708 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 34 Правил продажу непродовольчих товарів,
^^ ПРОШУ:
Стягнути з магазину № 10 "Регул" на мою користь сплачені за товар неналежної якості гроші в сумі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн.
Додаток:
1. Паспорт телевізора.
2. Касовий чек магазину про сплату вартості телевізора.
3. Довідка майстерні з гарантійного ремонту про виявлені недоліки телевізора.
4. Копія позовної заяви.
1 вересня 2004 р. Підпис (Колісник Г.М.)
Які є різновиди договорів купівлі-продажу?
Договір купівлі-продажу, є одним із найефективніших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулятором функціонування господарського комплексу всієї держави. Разом з поступовим становленням в Україні елементів ринкової економіки істотно зросла роль цього договору. В умовах ринкової економіки договір купівлі-продажу є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і споживачами, відносин у сфері розподілу і перерозподілу матеріальних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі.
З укладенням договору купівлі-продажу, як і будь-якого іншого правочину, у кожної сторони виникають права і обов'язки, які й становлять його зміст. Важливо, що права однієї сторони співвідносяться з обов'язками іншої сторони так, що відповідному обов'язку продавця кореспондується відповідне право покупця і навпаки. Зокрема, одним із найважливіших обов'язків продавця є передача майна у власність покупця, а останній набуває право вимагати передачі йому цього майна. У свою чергу покупець зобов'язаний прийняти від продавця придбане майно і сплатити за нього обумовлену ціну, а продавець, відповідно, вправі вимагати прийняття покупцем проданого майна (якщо він у цьому зацікавлений) і сплати за нього належної грошової суми. Тому аналіз змісту обов'язків дає одночасно уявлення і про відповідний зміст прав сторін, що робить недоцільним детальний розгляд усіх прав сторін. Виконувати зазначені обов'язки мають обидві сторони одночасно, якщо інше не передбачено законом або договором.
З урахуванням особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей способу укладення та виконання договору, єкілька різновидів договору купівлі-продажу, зокрема:
• договори купівлі-продажу в оптовій і роздрібній торгівлі (особливості договору роздрібної купівлі-продажу розглянуто вище);
• договори, які укладаються на біржах і аукціонах;
• договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому і зовнішньоекономічному обігу;
• договори купівлі-продажу житлових будинків, квартир, земельних ділянок, автомашин, валютних цінностей;
• договори купівлі-продажу об'єктів приватизації;
• договори купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;
• форвардні та ф'ючерсні договори купівлі-продажу.
Кожен із цих видів має певні, особливості щодо умов укладення та виконання, визначення прав і обов'язків сторін та правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.
Які особливості договору купівлі-продажу житлового будинку і квартири?
Договір купівлі-продажу житлового будинку і квартири має (порівняно з загальними правилами купівлі-продажу) відповідні особливості.
Суворі вимоги чинного законодавства до дотримання форми договору пояснюються важливістю житлового будинку і квартири як об'єкта права приватної власності. Договір купівлі-продажу житлового будинку чи квартири обов'язковоповинен бути нотаріально посвідченим і підлягає державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна укладається за місцезнаходженням будівлі (ст. 55 Закону України "Про нотаріат").
При посвідченні договору продавець зобов'язаний надатидокументи, які підтверджують його право власності на майно, яке відчужується: нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі; свідоцтво про право власності, видане при приватизації житлового приміщення органами приватизації; договір довічного утримання; свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання будинку на публічних торгах; свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомості та інші правовстановлюючі документи.