Проценти на суму банківського вкладу в розмірі, визначеному договором, нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Якщо інше не передбачено умовами договору, банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу. У разі зменшення банком розміру процентів новий розмір процентів застосову
ється до вкладів, внесених до сповіщення вкладників про зменшення процентів, із закінченням місяця з моменту відповідного сповіщення. Коли договором не встановлено розмір процентів, банк повинен виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.
Проценти на суму банківського вкладу виплачують вкладникові на його вимогу із закінченням кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на який нараховуються проценти. У разі повернення вкладу виплачують усі нараховані до цього моменту проценти.
Вклад може бути зроблений у банк на ім'явизначеної третьої особи, яка набуває прав вкладника з моменту надходження грошей на її рахунок. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад. Визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблено вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу. У разі відмови від вкладу особи, на користь якої укладено договір банківського вкладу, особа, яка уклала цей договір має право вимоги повернення вкладу або переведення його на своє ім'я.
Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення коштів на її рахунок за вкладом по-свідчуєтьсяощадною книжкою. Видача вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. В ощадній книжці мають бути зазначені та посвідчені банком найменування і місцезнаходження банку, номер рахунка за вкладом, а також усі суми коштів, зараховані на рахунок, усі суми коштів, списані з рахунка, та залишок коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. У разі втрати ощадної книжки або приведення її у непридатний для пред'явлення стан банк за заявою вкладника повинен видати йому нову ощадну книжку.
Крім того, укладення договору банківського вкладу по-свідчується ощадним (депозитним) сертифікатом.
Ощадний (депозитний) сертифікат є документом, який посвідчує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (утримувача сертифіката) на одержання із закінченням встановленого строку суми вкладу та процентів, обумовлених у сертифікаті, у банку, який видав сертифікат. У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачуються сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлено інший розмір процентів.
Які особливості договору факторингу?
За договором факторингу (фінансування під відступ-лення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Грошова вимога до боржника може бути передана клієнтом факторові також з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.
Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Клієнтом факторингу можуть бути фізичні та юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності.
Предметом договору факторингу може бути як грошова вимога, строк платежу якої закінчився (наявна вимога),
так і право на одержання коштів, Ике виникне в майбутньому (майбутня вимога). При переданні майбутньої вимоги вона вважається такою, що перейшла до фактора після того, як виникло саме право на одержання з боржника грошових коштів, які є предметом передання вимоги, передбаченої договором.
Якщо передання грошової вимоги обумовлене певною подією, воно набуває чинності після настання цієї події. У цих випадках додатково передання вимоги не оформлюється. Договір факторингу є дійсним, навіть якщо між клієнтом та його боржником є угода про заборону передання грошової вимоги або її обмеження.
Клієнт несе відповідальність перед фактором за дійсність грошової вимоги, що є предметом відступлення. Але клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги, що є предметом відступлення, пред'явленої до виконання фактором, якщо інше не передбачено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, вважається дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги цьому факторові й у повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названо фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумні строки доказів того, що відступлення грошової вимоги факторові справді мало місце.
Якщо фактор не виконує цього обов'язку, боржник має право здійснити цей платіж клієнтові на виконання його зобов'язання перед ним. У разі звернення фактора до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факто-
рові. Вимоги, які боржник міг пред'явити клієнту у зв'язку з порушенням останнім угоди про заборону або обмеження факторингу, не мають чинності проти фактора.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом придбання у нього грошової вимоги фактором, останній набуває права на всі суми, які він одержить від клієнта на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором за те, що одержані останнім суми виявилися меншими від ціни, за яку фактор придбав вимогу.
При відступленні грошової вимоги факторові, здійсненому з метою забезпечення виконання йому зобов'язання і клієнта, коли договором факторингу не передбачено інше, фактор повинен надати клієнтові звіт та передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечує відступ-лення вимоги. Якщо кошти, одержані фактором від боржника, виявилися меншими від суми боргу клієнта перед фактором, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.
У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому на грошову вимогу, яка була передана, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.
Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, коли фактор не виконав свого зобов'язання з передачі клієнтові грошових коштів, пов'язаних з відступлен-ням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.
Прикладфакторингової операції — придбання права вимоги поставок товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог, які здійснюють комерційні банки.
У чому полягає правове регулювання розрахункових відносин?
Цивільний кодекс України передбачає обов'язкове зберігання всіма юридичними особами будь-якої форми власності коштів на рахунках у кредитних установах. Це зумовлює необхідність здійснення платежів за зобов'язаннями суб'єктів підприємницької діяльності, громадськими організаціями і бюджетними установами саме через установи банків. Розрахунки з участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть проводитися готівкою без обмеження суми або в безготівковому порядку. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки з участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковому порядку. Розрахунки між цими особами можуть проводитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки платіжними дорученнями, акредитивом, чеками, розрахунки за інкасо, а також розрахунки в інших формах, передбачених законом, встановленими згідно з ним банківським правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обігу. Сторони в договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд. Безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші кредитні організації, в яких відкрито відповідні рахунки.
Розрахунки платіжними дорученнями. Цю форму безготівкових розрахунків застосовують для здійснення попередньої плати за отримання поставлених товарів, наданих послуг та ін. При розрахунках платіжними дорученнями банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок коштів, що зберігаються на його рахунку, переказати певну суму на рахунок зазначеної платником особи в цьому чи в іншо-